Тема 4. Державно – правові вчення в Західній Європі (хіх – хх ст.).

Становлення та розвиток ліберально – демократичних ідей у вченнях про державу та право кінця XVIII – першої пол. ХІХ ст.ст.

Основні напрямки західноєвропейської політико – правової думки.

Політико-правові вчення класиків німецької філософії. Вчення І. Канта про право і державу. Кант про співвідношення моралі і права. Поняття права. Вчення Ф. Гегеля про державу і право. «Філософія права» у системі гегелівської філософії. Гегель про взаємозв’язок громадянського суспільства і держави. Л. фон Штейн про суспільство, державу, право, управління. Основні ідеї лібералізму. Б. Констан про політичну й особисту свободу, про цілі й устрій держави. І. Бентам про право і державу. Дж. Ст. Мілль. А. де Токвілль.

Проблеми держави і права в соціології О. Конта. О. Конт про етапи розвитку суспільства, про співвідношення матеріальної і духовної влади. Проект соціократії.

Політико – правові ідеї європейського соціалізму та комунізму.

Політико-правові ідеї раннього утопічного комунізму. Питання держави і права в «Утопії» Т. Мора. Політико-правові погляди, викладені в книгах Т. Кампанели «Місто Сонця» і Е. Кабе «Подорож у Ікарію».

Питання держави і права у творах представників утопічного соціалізму. Проблеми соціальної рівності людей і подолання політичного відчуження. А. де Сен - Сімон, Ш. Фур'є, Р. Оуен.

Політико-правові проблеми в марксизмі. Виникнення і розвиток марксистського вчення про державу і право. К. Маркс і Ф. Енгельс про базис і надбудову, класовий характер держави і права та їхню економічну обумовленість, походження, сутність, етапи розвитку й історичні долі. Обґрунтування ідеї комуністичної революції і диктатури пролетаріату.

Соціалістичні теорії. Проблеми права і держави у творах Ф. Лассаля і лассальянців. Ідея загального виборчого права і соціальної держави. Політико-правова теорія анархізму. Обґрунтування програм ліквідації держави в працях П. Прудона і М. Бакуніна.

Політичні та правові вчення другої пол. ХІХ - ХХ ст.

Виникнення теорії юридичного позитивізму. Дж. Остін. К. Бергбом. Нормативістська теорія права Г. Кельзена. Соціологічний напрямок у юриспруденції. Р. Ієрінг. Державно-правові погляди Герберта Спенсера. Теорія конфліктів Людвіга Гумпловича.

Політико-правова ідеологія солідаризму й інституціоналізму. Вчення Л. Дюгі про норму солідарності, про функції права, про синдикалістську державу. Політико-правове вчення М. Оріу.

Сучасні теорії держави. Неолібералізм. Теорії «держави загального благоденства», плюралістичної демократії, правової і соціальної держави. Неоконсерватизм. Елітарні і технократичні концепції держави.

Ф. Ніцше. Фашизм, нацизм і неофашизм. «Моя боротьба» А. Гітлера. Теорія конвергенції. М. Вебер і теорія бюрократії.

Розвиток правової ідеології. Рух на користь «вільного права» на початку ХХ ст. Є. Ерліх. Соціологічна теорія права в США. Р. Паунд. «Реалістична» теорія права в США. К. Ллевеллин, Дж. Френк. Психологізм у сучасних теоріях права. Нормативізм. Сучасні теорії природного права. Неотомізм.

Теорія "вільного права" Євгена Ерліха. Правова теорія "реалістів". Державно-правова концепція Леона Дюгі. Теорія "держави загального благоденства". Теорія еліт. Фашистські ідеї державності. Теорія національної держави. Концепція плюралістичної держави Герольда Ласкі. Теорія інституціоналізму.