МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра державно-правових дисциплін

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

(ПРОГРАМА, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ)

для студентів денної форми

навчання спеціальності № 6. 030401 "Право"

СУМИ - 2009

УДК 340

Укладач: Захарчук Андрій Савович, канд. іст. наук, доцент кафедри державно-правових дисциплін та українознавства.

Історія вчень про державу та право: навчально - методичний посібник (програма, плани семінарських занять, завдання та рекомендації до самостійної роботи). / Суми, 2009 р., 37 с.

Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги студентам під час вивчення дисципліни “Історія вчень про державу та право”. Містять пояснювальну записку, тематичний план, контрольні завдання, а також список рекомендованої літератури.

Рецензенти:

ã

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Історія вчень про державу та право” направлена на вивчення державно-правових концепцій минулого й сучасності як загальнолюдських цінностей, а також формування у студентів теоретико-правової бази їх світогляду на питання держави і права.

Завданнями викладення названого курсу є розкриття суті та основних тенденцій розвитку державно-правових вчень і їх значення для побудови соціально-правової держави, оволодіння знаннями інших юридичних наук та застосування їх у майбутній юридичній діяльності.

Курс повинен вивчатися після опанування такими дисциплінами як теорія держави і права та філософія. Це пояснюється тим, що опанувавши теорією держави і права, студент отримає знання щодо держави, влади та права. Історія ж вчень про державу і право значно поглибить ці знання, надавши студентам інформацію про уявлення видатних осіб (юристів, філософів, істориків та ін.) та наукових і політичних груп про державу, право і владу. Опанування ж філософією перед вивченням курсу є необхідним в силу того, що філософія містить розділ «історія філософії», яка загалом характеризує світогляд того чи іншого філософа. Це дозволить студенту більш чітко зрозуміти чому саме філософ висунув ту чи іншу ідею щодо влади, держави і права.

Студент має знати основні теорії (вчення) у галузі держави і права в обсязі програми, процес їх розвитку впродовж історії людської цивілізації, зокрема української політико-правової думки, вклад видатних мислителів в науку про державу і право, загальні дані про їх життя і епоху, основні праці.

Студент має вміти самостійно аналізувати погляди і вчення в галузі держави і права, визначати теоретичні положення, які увійшли до скарбниці загальнолюдських цінностей і використовуються сучасниками, працювати з першоджерелами і підручниками, проводити порівняння вчень різних періодів і направлень, готувати виступи і грамотно викладати вивчений матеріал на диспутах, правильно користуватися науковою термінологією курсу, давати самостійну оцінку поглядам представників тих чи інших державно-правових концепцій.

Основні методи вивчення матеріалу:

• опису;

• аналізу;

• порівняльного правознавства.

Перелік засобів поточного та підсумкового контролю:

Доповіді, усне опитування, семінарські заняття, проведення контрольних робіт, іспит.

Вивчення курсу „ Історія вчень про державу та право” розраховано на 18 годин лекційних занять, 36 годин семінарських занять, 27 годин самостійної роботи. Всього: 81 година.

Розподіл навчального часу за темами та видами навчальних занять

№№ п/п	Назва розділу	Кількість тем	Розподіл годин			Всього
			лекції	семінарські заняття	самостійна робота
1.	Вступ. Предмет і метод дисципліни "Історія вчень про державу та право" Політичні й правові вчення у Стародавньому світі	1	2	4	4	10
2.	Політичні та правові вчення доби Середньовіччя (V – XVІІ ст.).	2	4	6	6	16
3.	Державно - правові вчення доби Просвітництва та періоду боротьби за незалежність США ( XVIII ст.).	1	2	4	3	9
4.	Державно – правові вчення в Західній Європі (кінець XVIII - ХХ ст.).	3	6	14	9	29
5.	Політичні та правові вчення в Україні	1	2	4	2	8
6.	Політичні та правові вчення в Росії	1	2	4	3	9
Разом:		9	18	36	27	81

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ ТА ТЕМИ КУРСУ.

Тема 1. Предмет та метод дисципліни "Історія політичних і правових вчень". Політичні й правові вчення у Стародавньому світі.

Предмет історії політичних і правових вчень. Поняття політико-правового вчення. Становлення політико-правової ідеології як специфічної форми суспільної свідомості. Зв'язок історії політичних і правових вчень із філософією, теорією держави і права.

Методологія історії політичних і правових вчень. Основні методи історії політичних і правових вчень. Критерії оцінки політико-правових доктрин. Періодизація історії політичних і правових вчень. Структура курсу.

Особливості уявлень про державу і право в країнах Стародавнього Сходу.

Загальна характеристика давньосхідної політико-правової ідеології. Політико-правові вчення у Стародавній Індії. Закони Ману. Артхашастра. Буддизм. Політико-правові ідеї у Стародавньому Китаї. Конфуціанство, легізм, даосизм і моїзм.

Політичні та правові вчення в Стародавній Греції та в Стародавньому Римі.

Загальна характеристика політико-правової думки в Стародавній Греції. Політична думка в період становлення давньогрецької державності: Гомер, Гесіод, Солон, Піфагор, Геракліт. Політична думка в період розквіту давньогрецької держави. Демокріт і софісти про державу і право. Державно – правова доктрина Сократа. Політичне і правове вчення Платона. Уявлення про державу і право в поглядах Аристотеля. Політична ідеологія епохи пізнього еллінізму та римської античної філософії: Епікур, Полібій і стоїки.

Політичні ідеї Цицерона. Внесок римських юристів у розвиток державно – правової доктрини.

Тема 2. Політичні та правові вчення доби Середньовіччя (V – xvіі ст.).

Ранньохристиянські уявлення про державу і право.

Основні риси та особливості розвитку політико-правової думки середньовічного суспільства.

Аврелій Августин про взаємовідносини церкви і держави.

Вчення Фоми Аквінського про види законів, елементи державної влади, співвідношення церкви і держави. Політичні і правові ідеї середньовічних юристів. Критика теократичних ідей у вченні Марсилія Падуанського.

Політико-правова ідеологія в країнах Азії.

Політико-правова ідеологія ісламу в країнах Арабського Сходу. Політико-правова ідеологія в Індії. Політико-правова ідеологія Китаю. Політико-правова ідеологія Японії.

Становлення політико-правової ідеології періоду Відродження та Реформації.

Вчення про мету і форми держави, право, досвід історії, природу людини, співвідношення політики і моралі Н. Макіавелі. Вчення Ж. Бодена про суверенітет державної влади і про форми держави. Боротьба політичних ідей у період Реформації.

Виникнення теорії природного права. Г. Гроцій про види права, поняття і сутність природного права, походження держави. Б. Спіноза про природне право, межі державної влади і форми держави. Обґрунтування демократії.

Розвиток теорії природного права в працях Т. Гоббсом. Вчення Дж. Локка про права людини, про походження і мету держави. Теорія поділу влади.

Тема 3. Державно - правові вчення доби Просвітництва та періоду боротьби за незалежність сша ( XVIII ст.).

Загальна характеристика вчень про державу та право доби Просвітництва

Політико-правові погляди Вольтера, Ш. - Л. Монтеск'є. Поняття політичної свободи. Критика деспотизму й обґрунтування принципу поділу влади. Ж. - Ж. Руссо про характер суспільної нерівності, про суспільний договір, про народний суверенітет і його гарантії. Політико-правові ідеї періоду Великої Французької буржуазної революції.

Загальна характеристика політичних ідей США в період війни за незалежність. Політико-правові погляди Т. Джефферсона. Політичні ідеї Т. Пейна. Політична ідеологія О. Гамільтона.

Особливості політико-правових вчень С. Пуфендорфа, Х. Вольфа, Х. Томазія.

Особливості політико-правових вчень Дж. Віко та Ч. Беккаріа.