Тема 6. Виробнича логістика.

1. Мета, завдання та функції виробничої логістики. Шляхи підвищення організованості матеріальних потоків на виробництві.

2. Закони організації виробничих процесів. Організація раціональних матеріальних потоків у безпоточному виробництві.

3. Оптимізація руху матеріальних потоків у часі та просторі.

1

Головною метою діяльності підприємства є забезпечення своєчасного і комплектного постачання продукції щодо господарських договорів. Головна мета досягається шляхом реалізації наступних принципів:

1. Мінімізація витрат на виробництво.

• забезпечення безперервності завантаження працівників і робочих місць;

• забезпечення безперервності руху матеріальних потоків у виробництві.

2. Підвищення ефективності процесів виробництва - реалізація основних принципів організації виробництва.

3 Забезпечення працездатності виробничої системи в заданому діапазоні якісних і кількісних показників.

4. Забезпечення реалізації повного циклу управління.

Раціональна організація і управління матеріальними потоками припускають обов'язкове використання основних логістичних принципів: однонаправленості, гнучкості, синхронізації, оптимізації, інтеграції потоків процесів.

Сучасна організація і оперативне управління виробництвом (матеріальними потоками) повинні відповідати ряду вимог.

1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції.

2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва.

1. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт.

Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану.

Забезпечення безперервності планового керівництва.

2

Закони організації високоефективних, ритмічних виробничих процесів:

• закон впорядкованості руху предметів праці у виробництві;

• закон календарної синхронізації тривалості технологічних операцій;

• закон емерджентности основних і допоміжних виробничих процесів;

• закон резервування ресурсів у виробництві;

• закон ритму виробничого циклу виконання замовлення. Використання вищеназваних законів організації виробничих процесів

дозволяє спланувати і підтримувати ритмічну роботу виробничих підрозділів підприємства, тобто роботу у формі раціональної організації виробничих процесів, при якій процеси виготовлення окремих деталей, комплектів деталей і виконання окремих замовлень програми поєднуються за певним планом. Розглянемо вище перераховані закони.

1. Закон впорядкованості руху предметів праці у виробництві - без

попередньої організації руху предметів праці за типовими міжцеховими і внутрішньоцеховим технологічним маршрутами неможливе планування ходу виробництва.

Впорядкований рух деталей у виробництві може досягатися двома способами:

1) стандартизацією і типізацією міжцехових і внутрішньоцехових технологічних маршрутів;

2) проектуванням типової схеми руху предметів праці у виробництві.

2. Закон безперервності ходу виробничого процесу.

Будь-які зміни організації руху предметів праці в просторі не повинні порушувати односпрямованості матеріальних потоків. Інакше будуть втрачена достовірність календарно-планових розрахунків і надійність своєчасного виконання зобов'язань щодо постачання продукції.

3. Закон ритму виробничого циклу виготовлення виробу.

Роботи повинні бути взаємозв'язані як за терміном, так і за обсягом і структурою використовуваних ресурсів в часі і просторі.

4 Закон календарної синхронізації циклів процесів виготовлення виробів і їх частин.

Некерована синхронізація приводить до багатократного перевищення раціонального рівня незавершеного виробництва і великих втрат робочого часу робочих і устаткування.

Синхронізація циклів технологічних операцій досягається або міжопераційним пролежуванням предметів праці, або простоями робочих місць в процесі виготовлення виробів.

Синхронізація циклів виготовлення деталей

Якщо деталі мають однакову кількість операцій, то їх цикли вирівнюються за рахунок вирівнювання тривалості їх операцій.

Організація виробничих процесів як напрям розвитку виробничих систем припускає зменшення неврегульованості, різноманітності і невизначеності в русі предметів праці як в просторі, так і в часі.

3

т

_{тп = п 2 Іі;}

і=1

Розрахунок тривалості виробничого циклу виготовлення партії деталей Тривалість сукупного циклу механічної обробки деталей при різних способах календарної організації процесу можна визначити по формулах:

т

^{Тпр = (п -1)1 гл + 2 (6.1)}

і=1

т т т

_{Тпп = Тп - (п -1)2 С = п2 *і - (п -1)2 С,}

і=1 і=1 і=1

де Т_П - тривалість обробки партії деталей при послідовному способі календарної організації виробництва; Т_ПР - тривалість обробки партії деталей при паралельному способі

календарної організації виробництва; Т_ПП - тривалість обробки партії деталей при паралельно-послідовному

способі календарної організації виробництва; п - розмір партії однакових деталей, шт.; 1| - тривалість ) -й технологічної операції деталі; І_гл - найбільша тривалість технологічної операції деталі 1_гл = тах ^;

1^т - тривалість меншої з кожної пари суміжних технологічної операції деталі.

Економічно доцільний розмір партії (п_опт), що мінімізує питому величину цих витрат і втрат, розраховується по формулі:

2Сзап • N

(6.2)

^Свиг ^

п=

опт

де С_зап - витрати по запуску партії деталей в обробку (витрати на наладку, оформлення документації, включення партії в графік запуску і видачу нарядів виконавцям, рух партії в ході обробки і т.д.);

С_виг - витрати по виготовленню однієї деталі (матеріали, зарплата і ін. статті собівартості);

N - кількість деталей, які треба виготовити згідно програмі на плановий період, шт.;

Л - коефіцієнт втрат від закріплення засобів в незавершеному виробництві, рівний нормі прибутку на капітал.

Виробничий цикл виготовлення виробу визначається як сума тривалості всіх циклів виробництва, наприклад

г-рвир г-рзаг . грмех . г-рзб / і\^+м ^Тц = ^Тц + ^Тц + ^Тц + ^{(т - 1) Х} *ц ^,

де т - кількість стадій у виробництві;

І^м - час міжцехових перерв (звичайно складає 3-5 діб).