Тема 7. Логістика розподілення.

1. Ціль, завдання і функції розподільчої логістики.

2. Логістичні канали розподілу.

3. Посередники в системі розподілу.

1

У економіці розподіл - це фаза відтворювального процесу: спочатку треба зробити продукцію, а потім розподілити її.

Збутова логістика (логістика розподілу) охоплює весь ланцюг системи розподілу: маркетинг, транспортування, складування й ін.

Предметом вивчення розподільчої логістики є раціоналізація процесу фізичного розподілу наявного запасу матеріалів.

Завдання розподільчої логістики:

• розподіл замовлень між різноманітними постачальниками щодо закупівлі товарів;

• розподіл вантажів за місцями складування;

• розподіл матеріальних запасів між ділянками виробництва;

• розподіл матеріальних потоків у процесі продажу.

Розподільча логістика - це комплекс взаємозалежних функцій, реалізованих у процесі розподілу матеріального потоку між різними оптовими покупцями, тобто процесі оптового продажу товарів.

На мікрорівні логістика вирішує завдання:

• планування процесу реалізації;

• організація одержання й опрацювання замовлення;

• вибір виду упаковки, ухвалення рішення про комплектацію;

• організація відвантаження продукції;

• організація доставки і контроль за транспортуванням;

- організація після реалізаційного обслуговування. На макрорівні логістика вирішує завдання:

• вибір схеми розподілу матеріального потоку;

• визначення оптимальної кількості розподільних центрів (складів);

• визначення оптимального місця розташування розподільчих центрів (складів) і т. д.

З урахуванням несприятливого середовища, на якому розвивається ринок товарів і послуг, в економіці України відкриваються нові можливості для перспективного маркетингу.

Маркетинг-логістика охоплює всю діяльність, що забезпечує цілеспрямований вплив на ринки за рахунок високого рівня постачання, постійної готовності постачання і відповідної презентації товару для зберігання і розвитки частки ринку конкретної фірми.

2

Логістичний канал - це частково упорядкована множина різноманітних посередників, що здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

Канали розподілу можна об'єднати у три групи:

• прямі, тобто коли господарські зв'язки між фірмами-контрагентами безпосередні;

• непрямі, тобто коли між ними знаходяться один або декілька посередників;

• змішані.

Простий канал руху товару використовується, коли виробник не бажає віддавати частину прибутку посередникам, коли попит на товар високоприбутковий.

Щодо використання непрямого каналу обов'язково є присутнім посередник. Виробник позбавляється частини прибутку на користь посередника, але завдяки своїм контактам, досвіду, спеціалізації і розмаху діяльності, посередники пропонують фірмі більше, ніж вона може зробити поодинці. Робота декількох виробників через одного дістриб'ютора значно заощаджує час, гроші і скорочує обсяг роботи.

Змішаний канал розподілу містить у собі функції перших двох.

Канали розподілу виконують функції:

• проводять маркетингові дослідження;

• збір інформації щодо планування і проведення обміну;

• визначають умови закупівлі і продажу;

• стимулюють збут;

• налагоджують і підтримують контакти з постійними покупцями;

- узгоджують ціни.

Деякі схеми каналів розподілу наведені нижче:

3

Підчас вибору типу каналу необхідно обрати тип використовуваного посередника.

Ділери - це оптові, рідше роздрібні посередники, які ведуть операції від свого імені і за свій рахунок. Товар купується ними за угодою постачання. Ділер стає власником продукції після повної оплати постачання. У логістичному ланцюзі ділери займають положення найбільше близьке до кінцевого споживача.

Розрізняють типи ділерів:

- ексклюзивні - єдині представники виробника і мають виключні права щодо реалізації продукції;

- авторизовані - які співробітничають із виробниками за умовами франшизи.

Дістрибьютори - оптові і роздрібні посередники. Виробник надає дістрибьютору право торгувати своєю продукцією на певній території

протягом визначеного терміна. Згідно з угодою їм набувається право продажу продукції. У логістичному ланцюзі дістрибьютор знаходиться між виробником і ділером.

Комісіонери - оптові і роздрібні посередники. Комісіонер повинний забезпечити цілість товару.

Агенти - посередники, що виступають у якості представника або помічника основної щодо нього особи (принципала). Агент укладає угоду від імені принципала. Щодо обсягу повноважень агенти діляться:

• універсальні - будь-які юридичні дії від імені принципала;

• генеральні - укладають тільки угоди, зазначені в дорученні.

Брокери - посередники при укладанні угод, що зводять контрагентів. Вони не є в договірних відношеннях із жодною зі сторін і діють лише на основі окремих доручень. Одержують винагороду тільки за продану продукцію.

Після вибору посередника необхідно визначитися з вибором їхній числа. Існує три підходи:

• інтенсивний розподіл - забезпечення запасами продукції в можливо більшому числі торгових підприємств;

• ексклюзивне - намірено обмежене число посередників;

• селективне - виробник домагається необхідного охоплення ринку при більш жорсткому контролі і з меншими витратами, чим при інтенсивному розподілі.

Для підвищення ефективності збуту прибігають до багатоканальної системи розподілу.

Послуги посередника є затребуваними, якщо їхня вартість нижче власних витрат на виконання будь-яких робіт.

Оптимізація каналу розподілу можлива лише за умови наявності числа оптових підприємств.