8. Методи навчання

Програма підготовки бакалаврів за даною дисципліною передбачає застосування певних методів навчання, до яких відносяться наступні.

Ситуаційні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу студентів до придбання знань.

Різні види ігор містять у собі:

пояснення фабули (змісту й умов гри);

підготовку дійових осіб для виконання своїх ролей;

підготовку студентів-експертів, ведучого.

У пробудженні та закріпленні інтересу до знань надійним спільником є гумор викладача, що спирається на його педагогічну етику, інтелект студентів та самого викладача.

Навчальні дискусії також викликають інтерес до навчальної дисципліни. Викладач попередньо готує тему, питання, що обговорюватимуться. Учні читають різноманітну літературу з проблеми. Важливу роль відіграють правила проведення дискусії, ініціатива вчителя та ведучого.

Метод конкретних ситуацій – метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань, - ситуацій (вирішення кейсів). Він також передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Коучинг – метод навчання і консультування студентів, що дозволяє ефективно досягати цілі навчання, у формі індивідуального тренінгу.

Зіставлення і аналіз кейсів використовується з метою опису ситуації, яку використовують для навчання, оцінювання і пошуку найбільш ефективного, оптимального і оперативного вирішення проблеми.

Використання методу аналізу конкретних ситуацій спрямоване на поглиблення знань студентів із теми, установлення зв’язку теорії та практики, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях. 

Особливістю методу імітації розробки економічної системи є використання унікального алгоритму навчання, де немає теорії. Спочатку учасники занурюються в проблемну ситуацію і пробують вирішити її за допомогою наявних у них знань, навичок і ресурсів. Коли існуючих можливостей не вистачає для виконання завдання, вони починають самостійно шукати нові способи дій, запитувати додаткову інформацію. У цей момент відбувається справжнє навчання та розвиток, людина повинна відчути цінність нового знання через власний досвід спроб і помилок.

Метод випадків забезпечує сприятливі умови для використання теоретичних знань у практиці навчання бакалаврів. Крім формування вмінь розв’язувати проблеми та приймати складні нетипові рішення у процесі планування на підприємстві, майбутні фахівці вчаться узагальнювати та аналізувати інформацію. Суть методу випадків зводиться до аналізу з наступним обговоренням наданого викладачем у письмовій формі, на аудіо- або відеострічці опису випадку, що стосується планування виробничої діяльності чи міжособистісних стосунків в цьому процесі. За використання цього методу не подається новий навчальний матеріал, а тільки наводиться опис випадку з практичної діяльності для того, щоб студенти вчилися використовувати здобуті раніше знання й досвід у нових умовах для прийняття правильного рішення.

Економічний експеримент – це науково обґрунтоване дослідження, що здійснюється за реальних економічних обставин з метою перевірки і апробації тих чи інших теоретичних концепцій, ідей, гіпотез, рекомендацій. Проводиться шляхом створення „зменшеного” за масштабами аналога досліджуваної економічної системи.

Типовою проблемою для багатьох бакалаврів є відсутність навичок написання наукових робіт. Вони не вміють структурувати текст, визначити проблему та сформулювати основні гіпотези а також правильно оформити посилання, цитати і список використаної літератури. З цією метою регулярно проводяться майстер-класи за означеною тематикою.

Наукова конференція є методом узагальнення знань студентів за темами навчальної дисципліни. Її робота організується на заключному семінарському занятті семестру і передбачає роботу студентів (виступи з докладами і їх обговорення) по секціях, тематична спрямованість яких відображає зміст кожного змістового модуля навчальної дисципліни:

Секція 1. Загальні засади економічного устрою суспільства.

Секція 2. Фактори виробництва. Доходи та їхні джерела.

Секція 3. Закономірності національної та світової економіки.