27

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад

“Донбаський державний педагогічний університет”

Кафедра педагогіки Методичні матеріали

до практичного заняття на тему

“Психолого-педагогічна діагностика

в роботі вчителя з батьками”

дисципліни

“Педагогічна діагностика”

Слов’янськ - 2012

УДК 378 (075.8)

ББК 74.58

Психолого-педагогічна діагностика в роботі вчителя з батьками // Методичні матеріали до практичного заняття дисципліни “Педагогічна діагностика”. – Слов’янськ: Вид-во ДВНЗ ДДПУ, 2012. – 27 с.

Розробник: А.О. Андрющук

Методичні матеріали висвітлюють теоретико-методологічні підходи та практичні рекомендації з питань психолого-педагогічної діагностики в роботі вчителя з батьками.

Методичні матеріали можуть бути корисні студентам, які навчаються за освітньо-професійними програмами магістрів і орієнтуються на майбутню викладацьку роботу у вищому навчальному закладі, а також можуть бути корисні молодим викладачам зі стажем науково-педагогічної роботи до трьох років.

© Кафедра педагогіки ДДПУ, 2012

© Андрющук А.О., 2012

І. Навчальна мета

Надати теоретичний та інформаційно-методологічний матеріал та практичні рекомендації з питань психолого-педагогічної діагностики в роботі вчителя з батьками.

ІІ. Теоретичні та довідково-інформаційні матеріали

Дуже важливу роль у роботі класного керівника грає діагностика.

Вона може бути використана не тільки в роботі з учнями, але, в першу чергу, її необхідно використовувати в роботі з колективом батьків. Будь-яка інформація, яку класний керівник може отримати від батьків в результаті діагностики, може надати і сім'ї, і дитині неоціненну послугу.

Фізичний і психічний розвиток дитини до школи, його становище в початковій школі, вміння взаємодіяти з іншими дітьми, ставлення батьків до успіхів і невдач своєї дитини, сімейна атмосфера – ці та інші питання педагог неодмінно повинен задати колективу батьків, співпраця з яким передбачається на довгі роки.

Проведення діагностичних досліджень серед учнів та їх батьків накладає на класного керівника певні обов'язки.

По-перше, це дотримання суворої конфіденційності та моральних зобов'язань, пов'язаних з отриманою інформацією.

По-друге, не завжди отримані в ході діагностики матеріали носять об'єктивний характер. Це означає, що діагностичний матеріал, який викликає сумнів, потребує додаткової перевірки.

По-третє, будь-діагностичний матеріал, що використовується в роботі з батьками, повинен бути складений таким чином, щоб у ньому не було некоректних фраз, які б могли прямо чи побічно зачепити гідність людини.

Діагностику можна використовувати при підготовці до батьківських зборів, в ході зустрічей з батьками і як аналітичний матеріал після батьківських зборів.

Попередня діагностика.

Попередня діагностика проводиться з початкової школи і продовжується в усі роки навчання в школі. Вона починається з вивчення колективу батьків і дітей до того, як діти сядуть за шкільну парту. Така діагностика дозволить майбутньому класному керівнику побачити ставлення батьків до вступу дитини до школи, ставлення до самої школі, ступінь зацікавленості батьків у співпраці зі школою та класним керівником, батьками та учнями класу (зразки анкет попередньої діагностики див. додаток 1).

Попередня діагностика може полягати не тільки в анкетуванні батьків. Досить інформативною є методика незакінчених речень, яка допоможе визначити ставлення батьків до школи, вчителям і приходу власної дитини до навчального закладу.

Якщо батьки, відповідаючи на запропоновані питання, більше згадують негативні моменти зі шкільного життя, можна з упевненістю сказати, що мимоволі вони будуть шукати такий негатив у шкільному житті своєї дитини і навіть іноді провокувати його. Тому класний керівник багато в чому може уникнути проблемних ситуацій, якщо вивчить вже сформовані стереотипи ставлення до школи окремих батьків, обумовлені їх власним шкільним досвідом. (зразок анкети див. додаток 2)

Отримані результати допоможуть класному керівнику зняти напруженість батьківських очікувань («я знав, що так і буде», і т. д.), піти від стереотипів, попередити можливість конфліктних ситуацій вже на самому початку роботи з класним колективом.

Така попередня діагностика допоможе класному керівнику з перших днів своєї роботи побачити батьків, які будуть підтримкою і опорою в роботі з класом, а також визначити сім'ї, яким буде важко переживати період своєї власної адаптації та адаптації своєї дитини до школи.

Тематична діагностика

Крім попередньої діагностики, яка проводиться на початку роботи з колективом батьків, велике значення має і тематична діагностика. Вона проводиться класним керівником при підготовці різних заходів із батьками з певної теми (зразок анкетування див. додаток 3) та визначення того, наскільки розумово розвинута дитина (умовно можна означити: чи обдарована дитина? чи є позитивна динаміка розвитку інтелектуальних та творчих здібностей) (зразки анкетування див. додаток 4).

Психолого-педагогічна діагностика обдарованості дитини дозволить батькам по-іншому поглянути на свою дитину, щось у ньому відкрити для себе і оточуючих його людей, що не завжди видно відразу.

Для того, щоб інформація про талановитість дитини була достатньо повною, батькам можна запропонувати оцінити ступінь обдарованості дитини без зв’язку з якою-небудь областю прояви інтересів. Для цього можна використати перелік характеристик обдарованих дітей (зразок анкетування див. додаток 5). На думку психологів і педагогів, він містить критерії потенційної обдарованості. Анкета допоможе батькам визначити самостійно рівень прояву здібностей дитини. Єдине побажання батькам – підходити до оцінки здібностей своєї дитини неупереджено і об’єктивно.

Тематична діагностика допоможе організувати співпрацю з батьками і зробити його корисним і спрямованим на розвиток їх педагогічної культури, інтересу до розвитку та становлення своєї дитини.

Підсумкова діагностика

Підсумкова діагностика проводиться в класі. Для вивчення результатів взаємодії учнів, класного керівника і батьків по тій проблемі, яка була важкою в класному колективі протягом тривалого часу. Приміром, у дитячому колективі стояла проблема спілкування дітей один з одним. Класний керівник проводить діагностику серед учнів та їх батьків. Вона може бути такою (зразок діагностування див. додаток 6).

Наведені вище діагностичні методики – лише мала частина того, що може використовувати класний керівник при підготовці батьківських зборів у класі.

Використовуючи діагностику, класний керівник повинен пам’ятати про етичні аспекти всіх своїх досліджень і керуватися певними правилами.

Правіло 1. Якщо батьки поділилися інформацією зі своїм класним керівником, вона не повинна стати доступною всім.

Правило 2. Діагностика проблеми передбачає корекційні дії класного керівника з вивченої проблеми.

Правило 3. Діагностичне дослідження не має ставити за мету навішування ярликів.

Правило 4. Діагностичне дослідження має проводитися коректно і розташовувати до подальшого спілкування з класним керівником.

Правило 5. Для детального вивчення проблеми одного діагностичного дослідження мало, необхідно використовувати різні види діагностик, щоб отримати достовірний матеріал.