Контрольне завдання

Дайте визначення наступним поняттям: товарно-матеріальні запаси, види запасів, система управління запасами, оптимальний обсяг замовлення.

Тести

1. Відповідно до методу Парето множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

а) 10/90;

б) 20/80;

в) 40/60;

г) 50/50.

2. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноздатності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

3. Визначите черговість етапів проведення АВС-аналізу:

а) розбиття товарів на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання;

б) розташування товарів за зменшенням ціни;

в) встановлення вартості товарів за закупними цінами;

г) сумування даних про кількість і витрати на придбання.

4. Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

а) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

5. Диференціація запасів за методом ХYZ проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноздатності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

6. Згідно з аналізом ХYZ товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

а) X;

б)Y ;

в) Z ;

7. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z є:

а) життєвий цикл товарної позиції;

б) купівельна вартість запасів за товарною позицією;

в) коефіцієнт варіації попиту за товарною позицією;

г) частка товару на ринку.

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7

Практичне заняття № 3

Тема 3. Закупівельна логістика та логістика запасів

Тема заняття: Розрахунки річного складського вантажообігу і загальної площі складу.

Мета заняття: закріпити теоретичні знання студентів та розвинути практичні навички з таких питань:

• річний складський вантажообіг та способи його розрахунку;

• способи розрахунку загальної площі складу;

• точний спосіб розрахунку загальної, корисної та допоміжної площі складу;

• приблизний спосіб розрахунку загальної площі складу.

План заняття

1. Склади та їх функції.

2. Логістичний процес на складі.

3. Упакування як засіб підвищення ефективності логістичних складських процесів.

4. Складування. Функції складського господарювання

Обладнання: Калькулятор “CITIZEN”.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Вантажообіг – це маса матеріалів, що пройшла за певний час через склад.

Річний вантажообіг (Г_с) можна розрахувати за формулою:

, (3.4)

де З_н,З_к – перехідний запас матеріалу на початок та кінець року;

Q_пос – маса поставленого матеріалу за рік.

При проектуванні складу вантажообіг може бути розрахований за нормою витрати матеріалу на одиницю продукції (N_i):

, (3.5)

де А_п – запланований об’єм випуску продукції;

К_i – маса одиниці виміру матеріалу.

Якщо номенклатура продукції незмінна, то вантажообіг становить:

, (3.6)

де Q_потр – вантажообіг у минулому році,

К_п – коефіцієнт зміни обсягу випуску продукції у плановому році.

Б) Загальна площа складу (F₀)розраховується точним або приблизним способами.

Точним способом загальна площа складу визначається за формулою:

, (3.7)

де f_пол – корисна площа, зайнята пристроями для зберігання матеріалів;

f_пр – площа навантажувальної і розвантажувальної площадок;

f_всп – допоміжна площа під проходами і проїздами;

f_служ – службова площа під адміністративними та санітарно-побутовими приміщеннями;

f_м – площа, зайнята стаціонарними механізмами.

Корисна площа визначається двома способами: за нормативним навантаженням на один квадратний метр полу складу (σ_i) або за коефіцієнтом використання об’єму пристрою для зберігання матеріалу (β).

Перший спосіб:

, (3.8)

де і = 1…m – види матеріалів, що зберігаються на складі;

3скл.і – норматив складського запасу і-го матеріалу.

Другий спосіб:

• Визначаємо масу матеріалу, що зберігається у одному пристрою (Q_y)

, (3.9)

де V – геометричний об’єм пристрою;

γ – об’ємна вага матеріалу.

• розраховується кількість пристроїв:

, (3.10)

• розраховується корисна площа:

, (3.11)

де f_y – площа, яку займає один пристрій.

Площа навантажувальної (f_п) і розвантажувальної площадок (f_p) визначається за формулою:

, (3.12)

, (3.13)

де t – термін зберігання матеріалу на площадці, 2 доби;

К_н – коефіцієнт нерівномірності поставок, приймається ;

- нормативне навантаження на 1м² площадки (т/м²), розраховується ,

де σ_ср – середнє нормативне навантаження для усіх матеріалів, що зберігаються на складі.

Завдання

1. Залишок сталі на початок року становив 8 т. В минулому році було витрачено 160 т. В плановому році передбачається зріст потреби на 20%. Залишок сталі на кінець року заплановано зменшити на 10%. Визначити плановий складський вантажообіг.

2. Визначити складський вантажообіг на плановий рік, якщо номенклатура виробів незмінна, обсяг продукції передбачено збільшити на 25%, вантажоообіг у минулому році становив 12000т.

3. Визначити річний вантажообіг складу при проектуванні підприємства за умов: планом передбачено випуск однорідних виробів у кількості 15000 шт. на рік, на один виріб витрачається 0,1м³ деревини, 20 кг сталі, 1,5м² скла .Маса одного кубометру деревини – 0,7 т, одного квадратного метру скла – 5 кг.

4. Визначити загальну площу складу, якщо норматив запасу матеріалу становить 1000 одиниць, нормативне навантаження – 20 одиниць на один м² площі полу складу, коефіцієнт використання загальної площі – 0,25.

5. Визначити загальну площу складу для зберігання деревини, якщо інтенсивність споживання – 150м³ за добу, норма запасу – 10 діб, нормативне навантаження – 2м³ на 1м² площі, коефіцієнт використання загальної площі – 0,5.

6. Розрахувати корисну площу складу для зберігання цегли, якщо інтенсивність споживання – 40000 тис. шт., норма запасу – 10 діб, нормативне навантаження – 2т/м², маса однієї цеглини – 5 кг.

7. Розрахувати корисну площу складу для зберігання плитки керамічної у контейнерах, якщо коефіцієнт заповнення об’єму , об’єм одного контейнеру – 0,5м³, об’ємна маса плитки – 2,2т/м³, норматив складського запасу – 60т, площа одного контейнеру – 1м², контейнери зберігаються у два яруси.

8. Визначити площу розвантажувальної площадки складу, якщо об’єм поставок на рік – 50000 одиниць продукції, коефіцієнт нерівномірності надходження – 1,2, час зберігання продукції на площадці – 2 доби, нормативне навантаження – 0,5т/м², маса одиниці продукції – 0,2т.

9. На збутовий склад підприємства кожної години надходять з цеху по 50 кг цвяхів металевих. Працівники складу повинні розсортувати цвяхи в дерев'яні ящики, промаркувати тару, до кожного з ящиків підготувати супровідні ярлики. Витрата часу на ці операції становить:

а)на сортування — ЗО хв на кожні 10 кг цвяхів;

б)на вкладання кожної партії цвяхів масою 20 кг в ящик — 10 хв;

в)на маркірування кожного ящика — по 20 хв;

г)на підготовку ярликів — по 15 хв.

Скільки часу потрібно працівникам збутового складу, щоб підготувати до відправлення споживачеві 2,5 т металевих цвяхів, розміщених у ящиках разом із супровідною документацією?

10. Підприємству необхідно обрати оптимальну кількість складів для зберігання готових виробів. Готова продукція може зберігатися як на власному збутовому складі підприємства, так і на складах А, В, С, Б, Е, Р, що належать дилерам. Продукція постачається споживачам Ь, М, N. Р. Розміри складів дають змогу зберігати будь-яку кількість готових виробів. Продукцію перевозять автомобільним транспортом. Вартість перевезень — 2,5 грн за 1 гкм. Необхідні дані для рішення наведено нижче.

Таблиця 3.22

Показники	Значення	Показники	Значення
1	2	3	4
		1. Відстань від складів до споживачів, км А—L
1. Розмір товарного запасу, т:	800		42
L	150	А—М	25
М	200	А—N	35
N	180	А—Р	70
Р	270	В—N	30
		В—Р	40
		В—L	35
		В—М	15
2. Відстань від ви-		С—Р	40
робника X до спо-		С—N	30
живача, км:		С—М	20
X—L	80	Б—Р	40
X—М	60	Б—N	35
X—N	70	Е—Р	30
X—Р	100	Е—N	30
		К—Р	25
3. Відстань від під-		4. Складські витрати
приємства до скла-		на 1 т запасу, грн.:
дів дилерів, км:		склад підприємства
X—А	40	склад А	60
X—В	50	склад В	68
X—С	45	склад С	70
X—Б	60	склад Б	66
X—Е	70	склад Е	68
X—К	80	склад К	70
			68

11. Визначте логістичні затрати підприємства по збуту партії цементу в мішках на умовах СРТ — склад споживача. Необхідні дані наведено нижче.

Таблиця 3.23

Показники	Значення
Обсяг партії поставки, т	2,5
Маса цементу разом з мішком, кг	50
Дальність перевезення, км	150
Тариф, грн/ткм	2,5
Вартість виконання вантажно- розвантажувальних робіт, грн/тонно-операція	0,8
Технічна швидкість транспорту, км/год	40
Втрати часу в дорозі (зупинки перед світлофорами, на залізничних переїздах тощо), хв	40
Норми часу на виконання вантажно-розвантажувальних робіт, хв/тонно-операція	12
Допустимі втрати на утруску цементу з мішків при їх навантаженні в рухомий состав транспорту, перевезенні та розвантажуванні, % до маси мішка-брутто	0,1
Норми часу на виконання приймально-здавальних операцій, хв на один мішок	2