
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1
- •Лабораторна робота 2
- •Лабораторна робота 3
- •Лабораторна робота 4
- •Продовження таблиці 4.1
- •Лабораторна робота 5
- •Лабораторна робота 6
- •Лабораторна робота 7
- •Лабораторна робота 8
- •Повірки і регулювання нівеліра
- •Лабораторна робота 9
- •Лабораторна робота 10
- •Лабораторна робота 11
- •Лабораторна робота 12
- •Лабораторна робота 13
- •Лабораторна робота 14
- •Лабораторна робота 15
- •Лабораторна робота 16
- •Лабораторна робота №17
- •Лабораторна робота 18
- •Лабораторна робота 19
- •Лабораторна робота 20
- •Основні операції з клавішами
- •Перелік рекомендованих джерел
Лабораторна робота 18
Тема: Вимірювання віддалі світловіддалеміром СМ-5
Мета роботи: засвоїти методику вимірювання віддалей за допомогою світловіддалеміра СМ-5.
Прилади і приладдя: світловіддалемір СМ-5, призмові відбивачі.
Основні теоретичні положення
Світловіддалемір СМ-5 відноситься до фахових віддалемірів третього покоління. Результат висвітлюється на цифровому табло. Джерелом випромінювання є напівпровідниковий лазерний діод, а довжиною хвилі випромінювання 0,86 мкм, фотоприймачем-фотоелектричний помножувач (ФЕП). В ньому використано цифровий фазометр.
Світловіддалемір СМ-5 призначений, в основному, для вимірювання довжин сторін мереж трилатерації і полігонометрії 4 класу, полігонометрії 1-го, 2-го розряду і для інженерно-геодезичних робіт при будівництві.
Для одночасного вимірювання кутів і відстаней світловіддалемір можна встановити на теодоліти серій Т2, Т5 і на теодоліти серій Theo розроблені Народним підприємством "К. Цейс, Ієна" (НДР).
Таблиця 18.1 – Технічні характеристики СМ-5
Дальність дії |
2÷500 м |
|
Точність (один прийом) |
до 3 см |
|
Споживча потужність |
5 Вт |
|
Ціна одиниці молодшого розряду табло: |
|
|
|
у режимі "Грубо", см |
1 |
|
у режимі "Точно", мм |
1 |
Будова світловіддалемір СМ-5
Світловіддалемір СМ-5 можна умовно розділити на три частини (див. рис. 18.1): головку 4, стояки 6, 13, скріплені ручкою 3 і основу її, з’єднану зі стояками гвинтами 7.
У головці прийомопередавача розміщені оптична система, джерело світлового випромінювання, фотоприймальний пристрій, печатні вузли з елементами електричної схеми. Головка має покришки 1 і 14, які знімаються. На покришці закріплена зорова труба 2. У захисному ковпачку зорової труби є отвір, через який при суміщенні його з отвором у корпусі окуляра можна підсвітити сітку ниток при роботі в нічний час.
Прийомопередавач встановлюється на підставці 8 і закріплюється закріпним гвинтом 9. Підставка приводиться в горизонтальне положення підіймальними гвинтами 10.
У стояку 13 і основі розміщені навідний і закріплювальний пристрої, призначенні для наведення світловіддалеміра на відбивач у вертикальній і горизонтальній площинах. Головки 5, 10 (рис. 18.2) гвинтів навідних пристроїв і ручки (важелі) 6, 9 закріплювальних пристроїв розміщенні із зовнішньої сторони стояка та основи. На основі встановлено циліндричний рівень 12 з юстувальними гайками 13 і окуляр її оптичного центрувальника.
Рисунок 18.1 – Будова світловіддалеміра СМ-5
Рисунок 18.2 – Будова світловіддалеміра СМ-5
На панелі управління 2 розміщені ручка 8 ”СИГНАЛ”, перемикач ”ТОЧНО – КОНТР – ГРУБО” (перемикач режимів), перемикач 4 ”ВЫКЛ – НАВЕД – СЧЕТ” (вмикач), стрілковий контрольний прилад 1, цифрове табло 3, ручка 16 встановлення контрольного відліку. Під покришкою 15 знаходяться гнізда для з'єднання частотоміру (частота 1498,55 кГц), резистор для підстроювання частоти кварцового генератора, резистори Д і О початкового встановлення рівнів вимірювальних сигналів, резистор початкового установлення рівня сигналу в режимі ”НАВЕДЕНИЕ”.
Резистори Д і О настроюються при випуску світловіддалеміра підприємством виготовлювачем. Їх регулювання при експлуатації і перевірці світловіддалеміра не дозволяється, бо може порушити його працездатність.
На стояку 13 (див. рис. 18.1) розміщується роз'єм для під'єднання реєструючого пристрою 12, на стояку 6 - роз'єм 5 під'єднання кабеля від джерела живлення 1 мікротелефон 14 (див. рис. 18.2).
При встановлені на теодоліт від світловіддалеміра відокремлюють основу, з теодоліта знімають ручку для перенесення і на її місце закріплюють світловіддалемір.
Контрольний приклад 1 (рис. 18.2) служить для перевірки напруги джерела живлення та для слідкування за рівнем сигналу, що подається на катод ФЕП. Рівень сигналу регулюється ручкою 8.
Перемикач 7 називатимемо далі перемикач режимів роботи. Коли він
встановлений на ”ГРУБО”, а перемикач 4 – на ”СЧЕТ”, то одержуємо довжину лінії з помилкою не більшою ніж 20 см, коли ж він переведений на ”ТОЧНО”, довжину одержуємо з точністю (10+6∙10-6) мм. При перемикачі режимів у положенні ”КОНТРОЛЬ” на табло висвітлюється відлік, який дозволяє визначити поправку за температурну зміну вимірювальної частоти f4, а відлік на контрольному приладі дозволяє визначити напругу джерела живлення прийомопередавача. При нормально зарядженому джерелі відлік повинен бути не менший, ніж 60 поділок.
Для перевірки приладової поправки в комплекті маємо блок контрольного відліку, який надягаємо на об'єктив. Контрольний відлік при одягнутому блоці вказують у паспорті віддалеміра. Якщо висвітлюється такий відлік, як у паспорті, то приладова поправка дорівнює нулю. Коли відлік відрізняється від вказаного в паспорті його можна встановити ручкою 16. Якщо цього зробити не вдається, то в результаті вимірювань потрібно вводити поправку
δконтр.=Апаспорт.-Аконтр. , мм.
При роботі в лабораторії і при вимірюваннях коротких ліній на об'єктив обов'язково потрібно надягати атенюатор.
1-призмовий відбивач
Оправа 1 призми (рис.18.3) закріплена у стояку з накладками 2. Зусилля, необхідне для розвороту призми з оправою, визначається затяжкою гвинтів 5. Марку 4 використовують для вимірювання кутів при установлюванні світловіддалеміра на теодоліт.
6-призмовий відбивач
Плата 2 (рис. 18.4) із трипельпризмами 1 встановлена на півосях 4 у стояках. Зусилля, необхідне для розвертання плати відносно горизонтальної осі, визначення затяжкою гвинтів 3. Візир 5 служить для наведення на світловіддалемір. Марку 7 використовують для вимірювання кутів при встановленні світловіддалеміра на теодоліт.
За 6-призмових відбивачів можна зібрати 3-, 12- і 18-призмові відбивачі. Для збирання 18- призового відбивача застосовують призми другого 6- призового відбивача.
Рисунок 18.3 – 1-призмовий відбивач
Рисунок 18.4 – 6-призмовий відбивач
Проведення вимірів
Встановлюємо перемикач у положення ”СЧЕТ”, при необхідності ручкою ”СИГНАЛ” підлаштовуємо рівень сигналу і знімаємо три відліки вимірюваної відстані в режимі ”ТОЧНО”. Записуємо, їх у журнал.
Вимірюємо метеодані (температуру і атмосферний тиск) і записуємо їх у журнал. При великих довжинах ліній або при великому перепаді висот між кінцями лінії метеодані необхідно вимірювати в точках стояння прийомопередавача і відбивача.
Після цього повторюємо ще два рази наведення прийомопередавача на відбивач по максимуму сигналу і після кожного наведення беремо по три відліки в режимі ”ТОЧНО” і записуємо в журнал.
Приводимо перемикач
режимів в положення ”КОНТР”
і знімаємо відлік для визначення значення
поправки
.
При грубих вимірювання перемикач режимів встановлюємо в положення ”ГРУБО”, вмикач у положення – ”СЧЕТ”, регулюємо рівень сигналу в межах робочої зони і знімаємо один – два відліки по табло.
Обчислення кінцевого результату вимірювання довжини лінії
Кінцевий результат вимірювання відстані D в (мм) обчислюється за формулою (18.1) до першого значення після коми і заокруглюється до цілого числа (мм)
|
(18.1) |
де
– середнє значення відліків у міліметрах
у режимі ТОЧНО за врахуванням відомого
числа кілометрів вимірюваної віддалі;
– поправочний коефіцієнт, який враховує
зміну показника заломлення атмосфери;
– поправочний коефіцієнт, який враховує температурну зміну частоти кварцового генератора;
– поправка за циклічну похибку (мм).
Формула (18.1) справедлива для роботи із відбивачами з комплекту СМ-5. При роботі із відбивачами інших типів необхідно враховувати поправки відбивачів.
Значення коефіцієнтів і визначається за графіками (або номограмами чи таблицями) із паспорту світловіддалеміра (рис. 18.5).
Значення поправки визначається по графіку, збудованому в паспорті світловіддалеміра за результатами останньої перевірки одиниць і десятих часках метра, на які закінчується результат .
Горизонтальне положення лінії
обчислюється за формулою
|
(18.2) |
де
– результат вимірювання, обчислений
за формулою (1.1);
– кут нахилу вимірюваної
лінії.
Якщо замість кута нахилу маємо відмітки пунктів, над якими встановлені прийомопередавач і відбивач; Нп.п. і Нвід., а також висоти встановлення прийомопередавач і відбивач над центрами знаків: іп.п. і івід, визначають перевищення кінців лінії
|
(18.3) |
За перевищенням обчислюють поправку:
|
(18.4) |
Рисунок 18.5 – Номограма для визначення коефіцієнта Кп
Звітність з роботи
1 Короткі відомості.
2 Результати визначення різниці висот нулів шкал інварної рейки.
Контрольні запитання
1 Призначення блоку контрольного відліку.
2 Якими факторами визначається точність віддалеміра?
3 Скільки відліків в режимі ”ГРУБО” і ”ТОЧНО” береться при вимірюваннях лінії одним прийомом?
4 Які цифри в режимі ”ГРУБО” є точними?
5 Чому дорівнює ціна одиниці молодшого розряду табло в режимах ”ГРУБО”, ”ТОЧНО”?