- •І. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса1
- •Приклади розв’язання слр методом Гаусса
- •Дослідження слр за методом Гаусса
- •Розв’язати систему лінійних рівнянь
- •1.2. Визначники другого порядку. Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •1.4. Мінори. Алгебраїчні доповнення. Теорема про розклад
- •1.5. Теореми заміщення і анулювання
- •Розв’язання
- •Вправи Обчислити визначники згідно з означенням
- •Відповіді
- •1.6. Розв’язування систем трьох лінійних рівнянь за формулами Крамера. Однорідні системи
- •За формулами Крамера розв’язати систему
- •1.7.1. Визначники вищих порядків
- •1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
- •1.8. Матриці. Означення. Види матриць
- •1.9. Лінійні дії над матрицями
- •1.10. Множення матриць
- •1.11. Визначник добутку матриць
- •1.12. Обернена матриця.
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •1.13. Розв’язування систем лінійних рівнянь матричним способом
- •Приклад 2. Розв’язати матричним способом систему
- •1.14.Ранг матриці
- •Знайти ранг матриць
1.8. Матриці. Означення. Види матриць
Означення
1. Матрицею
розміру
називається прямокутна таблиця, складена
із
чисел вигляду
,
розміщених в
рядках і
стовпцях, яка позначається
Скорочено
пишуть
.
Зустрічаються також позначення
числа називаються елементами матриці.
Означення
2. Дві матриці
А і В однакових розмірів
називаються рівними тоді і тільки тоді,
коли рівні їх відповідні елементи,
.
Позначається
Розглянемо основні види матриць.
Нульовою називається матриця розміру , всі елементи якої дорівнюють нулю.
Квадратною
називається матриця, в якої кількість
рядків дорівнює кількості стовпців
.
У цьому випадку говорять, що матриця
має порядок
(замість розміру
).
Діагональною називається така квадратна матриця, в якої елементи головної діагоналі відмінні від нуля, а всі решта елементів дорівнюють нулю, позначається
Діагональна матриця, в якої всі діагональні елементи дорівнюють одиниці, називається одиничною матрицею, і позначається
Матриця що складається з одного стовпця називається матрицею-стовпцем
.
Аналогічно, матриця-рядок складається з одного рядка
Звернемо увагу, що ряд факторів пов’язаних з поняттям матриці для багатьох так чи інакше могли бути відомими ще до знайомства з самим терміном.
Розглянемо приклади.
Приклад 1. Відомість на отримання стипендії для 20 студентів є прикладом матриці розміром 20х1, елементами якої є розмір стипендії кожному.
Приклад 2. У відомості на зарплату бригаді для 15 робітників можуть бути вказані суми: нарахована, утримана і до оплати. Дані цієї відомості теж представляють матрицю розміру 15х3.
Приклад 3. При виконанні робіт в шахті (метро, тунелі) по проходці можна виділити два основних види робіт: виїмка породи (сюди входить буріння шпурів, заряжання, зривання, прибирання породи) і кріплення. Обидва види робіт при сталій площі поперечного перетину можуть вимірюватись в погонних метрах. Припустимо, що протягом доби кожна із трьох змін добилися таких результатів:
Зміни |
Виїмка (в м) |
Кріплення (в м) |
І-а зміна |
|
|
ІІ-а зміна |
|
|
ІІІ-я зміна |
|
|
Ці результати можна записати у вигляді матриці розміром 3х2:
1.9. Лінійні дії над матрицями
Іноді в роботі з таблицями (матрицями) прикладів типу 1–3 із 1.8., доводиться виконувати над ними певні операції. Так, якщо в прикладі 1 потрібно підрахувати заплановий розмір стипендій за семестр (6 місяців), то очевидно необхідно кожний елемент цієї матриці помножити на 6. Виникає необхідність множити матрицю на число.
Якщо в умовах прикладу 2 ми маємо відомості 3-х місяців одного квартала, то можна скласти зведену відомість за квартал, додаючи розміщені у відповідних графах дані стосовно кожного робітника.
Приходимо до дії додавання матриць .
Якщо
в умовах прикладу 3, 1.8. позначити через
і
– результати роботи 3-х змін за першу і
другу добу відповідно, то можна знайти
сумарні результати за дві доби додаванням
відповідних елементів і позначити це
Отже з прикладів бачимо, що цілком природно виникає необхідність дій множення матриці на число і додавання матриць.
Означення
1. Добутком
числа
на матрицю
розміру
називається нова матриця
того ж розміру, кожний елемент якої
дорівнює відповідному елементу матриці
помноженному на число
,
тобто
Матриця
(–1)
– протилежна матриці
,
і позначається
.
Дія додавання вводиться тільки для матриць одного і того ж розміру.
Означення
2.
Сумою
двох матриць
і
розміру
називається матриця
того ж розміру, кожний елемент якої
дорівнює сумі відповідних елементів
матриць–доданків, тобто
,
і позначається
.
Якщо
ж
,
то
— різниця
матриць.
Дії додавання, віднімання і множення матриць на число називаються лінійними діями над матрицями.
Можна перевірити, що вони мають такі властивості:
Тут позначено через 0 – нульову матрицю і — протилежну матриці .
Вправа. Перевірити властивості 1–8 для матриць
і
чисел
.
Приклад. Задані матриці
,
.
Знайти
1)
;
2)
.
Розв’язання.
1)
.
2)
.
