- •І. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса1
- •Приклади розв’язання слр методом Гаусса
- •Дослідження слр за методом Гаусса
- •Розв’язати систему лінійних рівнянь
- •1.2. Визначники другого порядку. Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •1.4. Мінори. Алгебраїчні доповнення. Теорема про розклад
- •1.5. Теореми заміщення і анулювання
- •Розв’язання
- •Вправи Обчислити визначники згідно з означенням
- •Відповіді
- •1.6. Розв’язування систем трьох лінійних рівнянь за формулами Крамера. Однорідні системи
- •За формулами Крамера розв’язати систему
- •1.7.1. Визначники вищих порядків
- •1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
- •1.8. Матриці. Означення. Види матриць
- •1.9. Лінійні дії над матрицями
- •1.10. Множення матриць
- •1.11. Визначник добутку матриць
- •1.12. Обернена матриця.
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •1.13. Розв’язування систем лінійних рівнянь матричним способом
- •Приклад 2. Розв’язати матричним способом систему
- •1.14.Ранг матриці
- •Знайти ранг матриць
1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
Наведемо ще один, як на нашу думку новий спосіб обчислення визначників, що ґрунтується на правилі прямокутника. Тут істотно застосовується властивість 8, що розглядалась в 1.3
Значення визначника не зміниться, якщо до елементів одного рядка (стовпця) додати відповідні елементи другого рядка (стовпця), помножені на одне і те ж число.
Особливо зручною стає ця властивість тоді, коли серед елементів рядка (стовпця), які множаться на число є такий, що дорівнює 1.
Цей елемент вважають провідним, тоді решту елементів рядка (стовпця), за допомогою властивості 8 можна перетворити в нулі, в результаті чого можна знизити порядок визначника.
Виклад суті згаданого способу почнемо з визначника ІІ-го порядку.
Отже, нехай дано
.
Домножимо елементи І-го рядка на і почленно додамо до ІІ-го рядка.
де - знайдено за правилом прямокутника (див. 1.1). Таким чином, ми звели визначник до трикутної форми, і його значення дорівнює добутку діагональних елементів та коефіцієнта , тобто
(1)
Застосуємо подібні перетворення для обчислення визначників ІІІ-го порядку
Згідно з властивістю визначників 8 домножимо елементи І-го рядка на і додамо до відповідних елементів ІІ-го рядка. На місці елемента отримаємо . Аналогічно, знову домножимо елементи І-го рядка на і додамо до відповідних елементів ІІІ-го рядка. На місці - теж . Після цього співмножник знову введемо в І-ий рядок, тоді
(2)
де елементи . - знайдені за правилом прямокутника (див. 1.1).
За співвідношенням (1) для мінора, що входить в останній визначник (2), маємо
де , при цьому вважається, що .
Отже, останній визначник із рівності (2) зводиться до трикутного вигляду, тобто в результаті маємо таку послідовність перетворень за правилом прямокутника
(3)
Для визначника 4-го порядку послідовність основних перетворень за правилом прямокутника має такий вигляд
(4)
Очевидно, що при переході до визначника вищого порядку, наприклад, 5-го, ми можемо за правилом прямокутника і властивістю 8 утворити в першому стовпці, крім , нулі і звести задачу до обчислення визначника 4-го порядку.
(5)
Тепер подамо алгоритм обчислення визначників за правилом прямокутника
1. Елемент вважається провідним і при цьому в супротивному випадку необхідно поміняти, із урахуванням знаку, стовпці або рядки місцями так, щоб елемент у першому рядку і першому стовпці був відмінним від нуля.
2. Перед визначником ставимо співмножник , де - порядок визначника, назвемо його поправочним коефіцієнтом. Значення показника степеня збігається з кількістю нулів, які будуть стояти в першому стовпці нижче елемента .
3. Елементи першого стовпця, що лежать нижче елемента , заміняємо нулями, а всі інші – перетворюємо за правилом прямокутника, в буквеному вигляді вони позначені одним штрихом.
4. Наступним провідним елементом вибираємо по діагоналі .
5. Вводимо в поправочний коефіцієнт співмножник - кількість нулів, що будуть після у другому стовпці.
6. Замінюємо елементи ІІ-го стовпця, що лежать нижче нулями, а всі інші - перетворюємо за правилом прямокутника, в буквеному вигляді вони позначаються двома штрихами.
7. Процес перетворення продовжується поки не зведемо визначник до трикутної форми.
8. Знайдений добуток діагональних елементів скорочуємо з поправочними коефіцієнтами.
Зауваження. Описаний алгоритм у випадку дробових, або багатоцифрових елементів надійніше виконувати з застосуванням контролю, як це викладено в (1.1)
Приклад 1. Обчислити визначник: а) за алгоритмом; б) за допомогою обчислювальної таблиці з контролем.
а)
б) Обчислювальна таблиця
|
|
|
|
|
Сума
|
Контроль
|
1 |
2 |
2 |
3 |
1 |
8 |
|
2 |
3 |
1 |
-1 |
4 |
7 |
|
3 |
1 |
2 |
3 |
-1 |
5 |
|
4 |
4 |
3 |
2 |
1 |
10 |
|
5 |
|
-4 |
-11 |
5 |
-10 |
-10 |
6 |
|
2 |
3 |
-3 |
2 |
2 |
7 |
|
-2 |
-8 |
-2 |
-12 |
-12 |
8 |
|
|
10 |
2 |
12 |
12 |
9 |
|
|
10 |
18 |
28 |
28 |
10 |
|
|
|
160 |
160 |
160 |
За даними таблиці отримуємо визначник трикутного вигляду разом з поправочним коефіцієнтом
Приклад 2. Обчислити визначник
Обчислювальна таблиця
N п/п |
|
|
|
|
|
сума |
Конт- роль |
1 |
2 |
4 |
3 |
-2 |
5 |
12 |
|
2 |
3 |
-2 |
4 |
1 |
2 |
8 |
|
3 |
-2 |
4 |
5 |
6 |
3 |
16 |
|
4 |
4 |
5 |
2 |
3 |
6 |
20 |
|
5 |
5 |
6 |
3 |
2 |
1 |
17 |
|
6 |
|
-16 |
-1 |
8 |
-11 |
-20 |
-20 |
7 |
|
16 |
16 |
8 |
16 |
56 |
56 |
8 |
|
-6 |
-8 |
14 |
-8 |
-8 |
-8 |
9 |
|
-8 |
-9 |
14 |
-23 |
-26 |
-26 |
10 |
|
|
-240 |
-256 |
-80 |
-576 |
-576 |
11 |
|
|
122 |
-176 |
62 |
8 |
8 |
12 |
|
|
136 |
-160 |
280 |
256 |
256 |
13 |
|
|
|
73 472 |
-5 120 |
68 352 |
68 352 |
14 |
|
|
|
73 216 |
-56 320 |
168 896 |
168 896 |
15 |
|
|
|
|
-3 763 077 120 |
-3 763 077 120 |
-3 763 077 120 |
Приклади
Обчислити визначники:
. .
. .
Відповіді: