Стаття 23. Страхові експерти з охорони праці

Виконання статутних функцій та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств…

Стаття 28. Страхові виплати

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі — щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Стаття 30. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим

Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури.

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПорядКУ розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04)

   Введено в дію Постановою КМ України № 1112 від 25.08.2004 р.

Основним регуляторним актом початкового етапу організаційних заходів після настання нещасного випадку є Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2011 року № 1232.

Цей базовий нормативно-правовий акт визначає сферу поширення його дії; описує загальну процедуру розслідування та обліку нещасних випадків, серед них потерпілих, інших працівників, роботодавців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, комісій із розслідування нещасних випадків; установлює порядок оформлення та ведення документів (матеріалів розслідування); встановлює порядок обліку нещасних випадків, звітності та аналізу їх причин; визначає сторони контролю та державного нагляду за розслідуванням.

Окремо Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві регламентує процедуру спеціальних розслідувань нещасних випадків зі смертельним наслідком, групових нещасних випадків на підприємстві, зникнення під час трудового процесу тощо.

Важливою складовою комплексу дій під час настання нещасного випадку на виробництві є потреба терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому. Цей обов’язок Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладає на безпосереднього керівника робіт або уповноважену особу на виробництві.

На початковому етапі розслідування нещасного випадку його слід кваліфікувати, тобто визначити, чи підпадає він під дію Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Навіть попередня кваліфікація нещасного випадку вкрай потрібна роботодавцеві, аби вирішити, чи є підстави направляти повідомлення в органи й організації, зазначені в Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також створити комісію з розслідування. Кваліфікація нещасного випадку за результатами його розслідування може змінитися, проте це не вплине на процедуру розслідування, хіба що зможе вплинути на оформлення результатів роботи комісії.

Дія цього Порядку поширюється на:

– власників підприємств або уповноважені ними органи (роботодавці);

– осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (працівники), а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затв. наказом МОН України № 616 від 31.08.2001 р.).

Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270.

Контроль та нагляд за своєчасним і об’єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, виконанням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці.

Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об’єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.

Особи, які допустили порушення або не виконують вимоги цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Наскільки важливим є Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, видно з наступного.

У пунктах 14 і 15 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві наведено загальні принципові умови, виходячи з яких можна вважати, що нещасний випадок пов’язано з виробництвом. Однією з таких умов є місце отримання травми.

Переважно місце отримання працівником травми, яка може пов’язуватися з виробництвом, є територія підприємства, причому не лише в межах огорожі, а визначена генеральним планом, тобто та земля, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під’їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо. Сюди ж належить і робоче місце та інше місце, пов’язане з виконанням роботи.

Звернути увагу!

Слід застерегти проти підміни поняття «територія» поняттям «робоче місце» та в деяких випадках травмування за його межами і спроб не пов’язувати це з виробництвом.

Приклад

Під час обідньої перерви робітник пішов у заводську їдальню, що належить до санітарно-побутового комплексу заводу, посковзнувся на мокрій підлозі обідньої зали і, падаючи, вивихнув ногу.

Цей випадок підлягає розслідуванню згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві з оформленням акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Причиною став незадовільний стан підлоги побутового приміщення.

Приклад

Бригада електромонтерів обстежувала стан лінії електропередачі на заводській території. Один із електромонтерів зайшов на розташований там же будівельний майданчик, де його травмувала цегла, що впала з висоти.

Спроба не пов’язати травму з виробництвом, тому що відвідини електромонтером будівельного майданчика не були пов’язані з його безпосередньою роботою, неправомірна, оскільки нещасний випадок стався з працівником у робочий час на території підприємства.

Приклад

Кур’єра дорогою до поштового відділення, куди він ніс для відправлення пошту організації, збив автомобіль, і він дістав травму.

Хоча нещасний випадок стався поза виробничою територією, але він розслідується згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві і пов’язується з виробництвом, тому що працівник у робочий час виконував свої службові обов’язки на встановленому йому маршруті пересування.

Іншим важливим критерієм кваліфікації нещасних випадків є часовий чинник. Зокрема, час перебування працівника на виробництві, починаючи від часу прибуття до відбуття, разом із надурочним часом; час виконання завдання роботодавця в неробочий час, під час відпустки, в святкові, вихідні та неробочі дні.

Приклад

Оператор ЕОМ скористався додатковою перервою для відпочинку та особистих потреб, що встановлюється згідно з Державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007–98. Під час прогулянки в дворі установи оператор дістав травму.

Нещасний випадок слід пов’язати з виробництвом, склавши акт форми Н-1, оскільки така перерва включається в робочий час.

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ

• Матеріал за конспектом

• Конституція України

• Закон України «Про охорону праці» (ст.ст., які повязані з Р, О та А НВ на виробництві)

• Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (ст.ст., які пов'язані з Р, О та А НВ на виробництві)

• Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Загальні положення)

• Підготовка до семінарського заняття

Розслідування НВ -12 Лекція 1 15