Лекція 1. Об’єктивні передумови трансформування управлінської парадигми та характеристика систем стратегічного управління (2 год.)

1. Концепція підприємства як відкритої системи.

2. Сутність поточного планування та бюджетування.

3. Об’єктивність виникнення та сутність довгострокового планування.

4. Теоретичні основи стратегічного планування.

5. Сутність та причини виникнення стратегічного управління.

6. Характеристика систем стратегічного управління.

Семінарське заняття 1. Процес стратегічного управління, його зміст та основні етапи (1 год.)

1. Сутність та призначення стратегічного управління.

2. Еволюційний розвиток стратегічного управління.

3. Характеристика сучасної практики стратегічного управління зарубіжними компаніями.

4. Завдання стратегічного управління.

5. Характеристика та особливості застосування систем стратегічного управління.

З метою розвитку навичок наукового пошуку студентам пропонується підготувати доповідь по одній з наведених тем:

1. Управління на основі ранжування стратегічних завдань.

2. Управління по слабких сигналах.

3. Управління в умовах стратегічних несподіванок.

4. Необхідність та можливість переходу українських підприємств до стратегічного менеджменту.

З метою перевірки якості засвоєння теоретико-методологічних положень теми студентам пропонується розв’язання тестових завдань.

Тема 1. Об’єктивні передумови трансформування сучасної управлінської парадигми

Основні питання:

1. Концепція підприємства як відкритої системи.

2. Сутність поточного планування та бюджетування.

3. Об’єктивність виникнення та сутність довгострокового планування.

4. Теоретичні основи стратегічного планування.

5. Сутність та причини виникнення стратегічного управління підприємством.

Мета теми: сформувати у студента розуміння об’єктивної необхідності впровадження стратегічного управління підприємством.

Основні терміни і поняття теми: поточне планування та бюджетування, довгострокове планування, екстраполяційні прогнози, стратегічне планування, життєвий цикл продукту, організаційна культура, стратегічне управління.

Зміст теми.

Концепція підприємства як „закритої системи” характеризується тим, цілі і задачі вважаються заданими та залишаються стабільними упродовж тривалого часу, а успіх підприємства обумовлювався тільки рівнем використання наявного внутрішнього потенціалу (раціональна організація виробництва, зниження витрат на виробництво, підвищення продуктивності праці тощо). В сучасних умовах підприємство об'єктивно розглядається як „відкрита система”, тобто головні передумови його успіху визначаються не у внутрішньому середовищі, а зовні, тобто успіх пов'язаний з тим, наскільки вдало підприємство пристосовується до зовнішнього середовища.

Поточне планування – це визначення цілей і показників діяльності організації на поточний момент, а також постановка завдань і оцінка необхідних для їх вирішення ресурсів.

Бюджетування – це забезпечення найбільш прибуткового ведення господарсько-комерційної діяльності за рахунок ефективного використання всіх ресурсів підприємства. Необхідною передумовою і складовою бюджетування є планування, яке конкретизується в бюджетах. Воно спрямоване на деталізацію, фіксацію та координацію показників діяльності суб”єктів господарювання в короткому періоді.

В основі еволюційного розвитку процесів управління підприємством лежать підходи до передбачення його майбутнього розвитку: поточне планування та бюджетування; довгострокове планування; стратегічне планування; стратегічне управління.

Поточне планування та бюджетування є характерною рисою управління, що базується на контролі та управлінні «за відхиленнями». Загальними рисами поточного планування та бюджетування є їхній короткостроковий характер (на один рік) і внутрішня спрямованість без урахування зовнішніх умов функціонування підприємства: ринків, конкуренції, стану економіки, демографії, НТП тощо. Це їхній основний недолік, що не дає змоги забезпечувати надійний розвиток фірми.

Об’єктивні причини необхідності та можливості розширення планового горизонта поза межі року такі:

• для країн з централізовано-плановою економікою — необхідність формування планового «стрижня», що забезпечував керованість будь-якого об’єкта в економіці, разом з адміністративними важелями;

• для підприємств, що функціонували в ринковій економіці, — наявність незаповнених ринків і низька конкуренція, що створювали можливості розвитку підприємств.

Еволюційний розвиток систем управління підприємством довів необхідність формування корпоративної стратегії розвитку підприємства. Стратегічне управління є найбільш сучасною модифікацією корпоративного планування. Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднується цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає змогу встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) підприємства та приводити їх у відповідність за рахунок розробки та реалізації системи стратегій (загально конкурентної, продуктово-товарної, ресурсної та функціональної стратегій). Як система, стратегічне управління набуло практичного використання у 80-ті роки 20ст. в країнах Західної Європи та США.

В ході еволюційного розвитку систем управління (управління на основі контролю за виконанням; управління на основі екстраполяції; управління на основі передбачення змін та управління на основі гнучких екстрених рішень) сформувалася нова управлінська парадигма, характерними рисами якої є: 1) системний та ситуаційний підходи до управління; 2) підприємство розглядається не тільки як економічна, але і як соціальна система; 3) важливого значення надається факторам організаційної культури - сформованим цінностям:, індивідуальним та груповим нормам поведінки, типам взаємодій тощо.

Основними передумовами застосування стратегічного управління на Україні є: зміна умов функціонування підприємств, внаслідок чого змінилися задачі управління підприємством; розмаїття підприємств за їх розміром, статусом та формами власності; розмаїття ринків, які обслуговує підприємство; формування нового стратегічного мислення управлінського персоналу.

Перелік навчально-методичної літератури ДО ТЕМИ 1.

1. Антикризове управління підприємством: Навч.посібник./ За заг.ред. З.Є.Шершньової.-К.:КНЕУ, 2007.-680 с.

2. Ансофф И. Стратегическое управление. –М: Экономика, 1989. - 520с.

3. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.

4. Міщенко А.П. Стратегічне управління. Навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 336 с.