27

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

Кафедра історії слов’ян

Укладач: доц., канд. іст. наук

Шилова Алла Василвна

Історія західних та південних слов’ян (середньовічна доба) робоча навчальна програма

для студентів спеціальності 6.030300 «Історія»

Затверджено

на засіданні кафедри історії слов’ян

Протокол №__2____

3 вересня 2012 року

Зав. кафедри історії слов’ян

проф.Яровий В.І.

Декан історичного факультету

проф. Колесник В.Ф.

КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія західних та південних слов’ян (середньовічна доба)».

Укладач: кандидат історичних наук, доцент Шилова Алла Василівна

Лектор: кандидат історичних наук, доцент Шилова А. В.

Викладач: кандидат історичних наук, доцент Шилова А. В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

Вступ

Дана дисципліна «Історія західних та південних слов’ян (середньовічна доба)» є базовим нормативним курсом. Викладається на ІІІ курсі 5 семестрі в обсязі 3-х кредитів, 108 годин аудиторних занять, з них лекцій - 18 годин, семінарських - 36 годин, самостійна робота - 54 години.Закінчується заліком в 5 семестрі.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою курсу є формування у студентів історичного факультету цілісних знань з історії слов’ян, опанування ними суті тих процесів, що відбувалися в західно- та південнослов’янських землях у середньовічну добу, усвідомлення взаємозв’язку та взаємозалежності певних історичних явищ, закономірностей загального розвитку людської цивілізації в Центральній та Південно-Східній Європі, ролі в ньому об’єктивного й суб’єктивного чинників.

Завдання курсу:

• виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища слов’янської історії в контексті світової;

• навчити студентів зіставляти історичні події з епохами, орієнтуватися в науковій періодизації історії давньої та середньовічної доби слов’янських країн Центральної та Південно-Східної Європи;

• виробити вміння знаходити, критично аналізувати, систематизувати і узагальнювати потрібну інформацію щодо історії західних та південних слов’ян з середини ХІІІ ст. до середини ХУІІ ст;

• сформувати навички застосовувати набуті знання для прогнозування суспільно-політичних процесів у країнах регіону, вивчення та викладання історичних дисциплін.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія зарубіжних слов’янських народів в контексті особливостей і характерних рис тих конфесійно-культурних й державно-політичних систем, в рамках яких тривав їх соціально-економічний, політичний та етнокультурний розвиток в середньовічну добу.

Вимоги до знань та вмінь

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

• місце та роль слов’ян у світовому історичному процесі;

• основні періоди слов’янської історії, їх особливості, визначальні події та явища в кожному з них;

• загальні закономірності та регіональну (субрегіональну) специфіку історичного розвитку західних та південних слов’ян;

• типологію слов’янських середньовічних держав;

• історію суспільно-політичних та соціально-економічних процесів в слов’янських країнах Центральної та Південно-Східної Європи, роль і місце в ній видатних історичних осіб;

• основні риси слов’янської матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок із світовою культурою.

У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

• об’єктивно і аргументовано оцінювати тенденції історичного розвитку західних та південних слов’ян з середини ХІІІ ст. до середини ХУІІ ст., спираючись на різні типи джерел та наукову літературу;

• працювати з комплексом наративних і документальних джерел;

• вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

• застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;

• надавати кваліфіковані консультації з проблемних питань, що вивчаються в межах курсу історії слов’ян.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності

Дана нормативна навчальна дисципліна є важливою складовою циклу професійної підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Курс, розрахований для студентів історичного факультету денної та заочної форм навчання, є однією з головних складових гуманітарної підготовки фахівців-істориків. Вивчення курсу і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних та семінарських занять, а також за допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, що проводиться як в аудиторіях в присутності та під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома чи в бібліотеці. Даний курс є складовою частиною навчальної дисципліни „Історія слов’ян” і пов’язаний з викладанням спеціальних курсів „Історія гуситського руху в Чехії ХУ ст.”, „Історіографія історії західних та південних слов’ян”, „Історія королівських династій країн Центральної та Південно-Східної Європи”, „Особливості історичного розвитку Словаччини”, „Культура та народні традиції південнослов’янських народів”.

Система контролю знань та умови складання заліку

Навчальна дисципліна «Історія західних та південних слов’ян (середньовічна доба)» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю. Робота на семінарських заняттях, тестування, реферати, контрольні письмові роботи. Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали згідно поданої схеми.

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: залік.

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 90 балів; підсумковий контроль – 10 балів).

Змістовий модуль 1. Південні слов’яни в добу середньовіччя (середина ХІІІ ст. – середина ХУІІ ст.)			Змістовий модуль 2. Західні слов’яни в добу середньовіччя (середина ХІІІ ст. – середина ХУІІ ст.)			Підсумковий модульний контроль
45 залікових балів			45 залікових балів			10 балів
Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль	Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль
25	10	10	25	10	10

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-контроль тощо.

Схема переведення звичайних балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Залікові бали	Середній бал за роботу на семінарських заняттях
25	4,9-5,0
24	4,7-4,8
23	4,5-4,6
22	4,3-4,4
21	4,1-4,2
20	3,9-4,0
19	3,7-3,8
18	3,5-3,6
17	3,3-3,4
16	3,1-3,2
15	2,9-3,0
14	2,7-2,8
13	2,5-2,6
	Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Критерії оцінювання роботи студента на семінарському занятті:

• Виступи на семінарських заняттях з

основною доповіддю (в залежності від змісту) 2-5 балів;

• Доповнення 2-5 бали;

• Участь у дискусії 2-5 бали;

• Письмова самостійна робота 2-5 бали;

• Експрес-контроль:

• повна відповідь 1 бал;

• неповна відповідь 0,5 балів;

• незадовільна відповідь 0 балів.

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути:

- повнота розкриття питання;

- логіка викладення, культура мови;

- використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, джерельних публікацій, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо);

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

Самостійна робота студентів

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу «Історія західних та південних слов’ян (середньовічна доба)» в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовий модуль 1), тестування (змістовий модуль 2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовому модулі та від 0 до 10 – у другому.

Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція 9-10 балів;

• обґрунтоване розкриття проблеми 7-8 балів;

• тема розкрита неповно 5-6 балів;

• реферат суто компілятивного рівня 3-4 бали;

• розкритий лише окремий аспект 1-2 бали;

• реферат не зарахований 0 балів.

Тестування:

На тестування виноситься 20 питань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

Модульний контроль

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК) у вигляді письмової контрольної роботи. Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 10 балів.

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання МК і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з'явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається „не з'явився” та виставляється 0 балів за змістовий модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, забов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.

Критерії оцінювання МК у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів; кожне із двох питань - по 5 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання 5 балів;

б) повна коротка відповідь 3-4 бали;

в) неповна відповідь 1-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня 0 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється «зараховано».

Сума балів	національна система оцінювання
90-100	Зараховано
82-89
75-81
66-74
60-65
35-59	Не зараховано
1-34

Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 50 балів із 100 можливих, то він не виконав навчальний план з даної дисципліни і не допускається до підсумкового МК.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останньої лекції.

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету. Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів.