1. Cum temporāle (cum часове)

Це тип підрядних часових речень, який вказує на час, коли відбувається дія головного речення. Сum temporāle вживається тоді, коли між двома подіями існує просте співпадіння в часі. Дія стосується здебільшого теперішнього або майбутнього часу. У підрядному реченні присудок стоїть у praesens, futūrum I і futūrum IІ indicatīvі.

Минулі часи індикатива зустрічаються рідко. У головному реченні сполучнику cum temporāle часто відповідають такі слова: eo die – того дня, eo tempŏre – в той час, tum – тоді, tunc – тоді, в той час як:

1. Dilucŭlum est, cum iam lucet. – Світанок настає тоді, коли вже сві-тає.

2. Sex libros de re publĭca tum scripsĭmus, cum gubernacŭla rei publĭcae tenebāmus. – Ми написали шість книг про державу тоді, коли три-мали кермо держави.

3. Credo, tum, cum Sicilia florēbat opĭbus et copiis, magna artificia fuisse in ea insŭla. – Я думаю, тоді, коли Сицилія процвітала до-статками і багатством, на цьому острові було багато ремесел.

4. Cum navigāre potĕris, ad nos veni. – Коли ти зможеш пливти, при-ходи до нас.

2. Cum iteratīvum (cum повторювальне)

Це тип підрядних часових речень, який вказує на дію, що повторюється, повторювалась у минулому і буде повторюватись у майбутньому.

Якщо дія підрядного і головного речення відбувається (відбулася, відбудеться) одночасно, то у підрядному реченні виступає той же час, що й у головному: praesens, imperfectum, futūrum Iindicatīvі:

Cum est (erat, erit) otium, poētārum libros lego (legēbam, legam). – Ко-ли є (був, буде) вільний час, я читаю (читав, буду читати) книги пое-тів.

Якщо дія підрядного речення передує дії головного, то у підрядному реченні виступають часи індикатива за правилом: у головному реченні – часи системи інфекта, у підрядному – відповідні часи системи перфекта.

Послідовність часів індикатива у підрядних часових реченнях з cum iteratīvum

Головне речення	Підрядне речення
	одночасна дія	попередня дія
praesens	praesens	perfectum
imperfectum	imperfectum	plusquamperfectum
futūrum I	futūrum I	futūrum II

1. Cum Romam veni, scribo ad te. – Коли я приїжджаю у Рим, пишу тобі.

2. Cum Romam venĕram, scribēbam ad te. – Коли я приїжджав у Рим, писав тобі.

3. Cum Romam venĕro, scribam ad te. – Коли я приїжджатиму у Рим, писатиму тобі.

4. Philosophiae studia renovābam, cum licēbat, legendo. – Коли мож-на було, я відновлював читанням заняття з філософії.

5. Galli, cum superavērunt, animalia capta immŏlant. – Галли, коли отримували перемогу, приносили в жертву схоплених тварин.

3. Cum inversum (cum переставне)

Це тип підрядних часових речень, де основна думка виражена підрядним, а другорядна – головним реченням. У головному реченні присудок стоїть в imperfectum і plusquamperfectum indicatīvі  у сполученні зі словами: iam – вже, nondum – ще не, vix – ледве. У під-рядному реченні присудок стоїть у perfectum або praesens historĭcum у сполученні зі словами: repente, subĭto – раптом, несподівано:

1. Vixdum epistŭlam tuam legĕram, cum ad me Postŭmus Curtius venit. – Заледве я встиг прочитати твій лист, коли до мене прийшов Постум Курцій.

2. Trevĕri iam a Labiēno non longius bidui viā abĕrat, cum duas venisse legiōnes cognoscunt. – Тревери вже були віддалені від Лабіена не більше дводенного шляху, коли дізналися, що прибули два ле-гіони.

3. Iam dilucescēbat, cum consul signum dat. – Уже розвиднювалося, коли консул дав сигнал.