- •Пояснювальна записка
- •«Проектування фундаментів під дев’ятиповерхову 36-квартирну блок-секцію»
- •В аріанти грунтових умов будівельних майданчиків
- •Варіанти незв’язних грунтів
- •Варіанти зв‘язних грунтів
- •Розділ 1. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
- •Визначення похідних характеристик грунтів. Встановлення повних назв грунтів
- •Фізико-механічні характеристики грунтів будівельного майданчика
- •Визначення типу грунтових умов за просіданням
- •До визначення типу ґрунтових умов за просіданням
- •1.3. Висновки та рекомендації
- •Розділ 2. Визначення навантажень на фундаменти
- •Розділ 3. Проектування фундаментів мілкого закладання
- •3.1. Визначення глибини закладення фундаментів
- •3.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •3.3. Проектування фундаментів на просідаючих грунтах
- •3.4. Визначення деформацій фундаментів
- •Розділ 4. Проектування пальових фундаментів
- •Список літератури:
Розділ 4. Проектування пальових фундаментів
Вибір виду і розмірів паль
Приймаємо забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу. Вибираємо метод занурення паль дизель-молотом.
Глибину закладення ростверку приймаємо рівною:
.
У зв´язку з тим, що палі будуть занурюватись в ІГЕ – 5 (глина напівтверда), вона матиме довжину 12,0 м, та поперечний переріз 35×35 см, марка палі – С 120.35.
Визначення несучої здатності паль
Визначаємо допустиме навантаження на палю. Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули:
де γk=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП);
Pn- сила негативного тертя:
Pn=1,2∙435,41=522,5 кН;
γс=0,8 – визначене за умовою Sslg=12,36см>Su=10см.
Несучу здатність палі Fd на глибині, де діє позитивне тертя визначаємо за формулою:
,
де γc=1,0; A=0,35∙0,35=0,123 м2; u=4∙0,35=1,4 м; γcR=1,0; R=7454 кПа.
Значення опору ґрунту на бічній поверхні палі в межах просідаючої товщі приймаємо з від'ємним знаком (ІІ-й тип ґрунтових умов за просіданням).
Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі (див. табл. 16).
Визначення відстані між осями сусідніх забивних паль стрічкових фундаментів
Стрічковий фундамент по осі 1с. Навантаження на рівні планувальної відмітки nI=168,36кН/м.
Максимально допустиму розрахункову відстань між осями сусідніх забивних паль стрічкового фундаменту визначаємо за формулою:
,
де GnI=0,35∙0,35∙12,0∙25∙1,1=40,425 кН – вага палі;
GpI=0,5∙0,6∙1,0∙25∙1,1+0,6∙1,65∙1,0∙24∙1,1=34,39 кН/м – вага 1м/п ростверку і ґрунту на його обрізах.
Стрічковий фундамент по осі 2с. Навантаження на рівні планувальної відмітки nI=254,68 кН/м.
Максимально допустиму розрахункову відстань між осями сусідніх забивних паль стрічкового фундаменту визначаємо за формулою:
,
де GnI=0,35∙0,35∙12,0∙25∙1,1=40,425 кН – вага палі;
GpI=0,5∙0,6∙1,0∙25∙1,1+0,6∙1,65∙1,0∙24∙1,1=34,39 кН/м – вага 1м/п ростверку і ґрунту на його обрізах.
Стрічковий фундамент по осі Ес. Навантаження на рівні планувальної відмітки nI=130,66 кН/м.
Максимально допустиму розрахункову відстань між осями сусідніх забивних паль стрічкового фундаменту визначаємо за формулою:
,
де GnI=0,35∙0,35∙12,0∙25∙1,1=40,425 кН – вага палі;
GpI=0,5∙0,6∙1,0∙25∙1,1+0,6∙1,65∙1,0∙24∙1,1=34,39 кН/м – вага 1м/п ростверку і ґрунту на його обрізах.
Мінімальна конструктивна відстань між осями сусідніх забивних висячих паль становить lmin=3d=3∙0,35=1,05 м. Оптимальна конструктивна відстань між осями сусідніх паль у стрічковому фундаменті становить lopt≈6d=6∙0,35=2,1 м. Розстановку паль у ростверку стрічкового фундаменту виконуємо з урахуванням отриманих величин відстаней.
Список літератури:
ДБН-В.2.1-10:2009 «Основи і фундаменти».
ДБН-В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи».
ГОСТ 13580-85 «Плити залізобетонні стрічкових фундаментів».
ГОСТ 19804-85 «Палі забивні залізобетонні».
ГОСТ 13579-78 «Фундаментні блоки стін підвалів».
Методичні вказівки: 053-71н, 053-93, 053-94, 053-2у.
СНиП 2.02.01-85 Свайные фундаменты М: Стройиздат – 1985г.