Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

1 курс / Л-3.3 (2) Вільні загасаючі коливання

.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
06.11.2019
Размер:
807.09 Кб
Скачать

ВІЛЬНІ ЗАГАСАЮЧІ КОЛИВАННЯ

Механічні коливання

Рівняння руху

У реальних коливальних системах повна енергія з плином часу зменшується через те, що система витрачає свою енергію на роботу проти зовнішніх неконсервативних сил, таких як сили тертя, або сили опору. Енергія коливань пропорційна до квадрата амплітуди і зі зменшенням енергії амплітуда коливань також зменшується, коливання "загасають".

У найпростішому випадку сила опору прямо пропорційна до швидкості:

Поділивши на m і ввівши позначення

дістанемо ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ РІВНЯННЯ ВІЛЬНИХ ЗАГАСАЮЧИХ МЕХАНІЧНИХ КОЛИВАНЬ

.

Його розв'язок для

.

Графік цієї функції наведено на рисунку. Амплітуда коливань зменшується з часом за експоненціальним законом

де ПОЧАТКОВА АМПЛІТУДА КОЛИВАНЬ; КОЕФІЦІЄНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ.

Він характеризує відношення сил опру і сил інерції.

Величину, обернену до коефіцієнта загасання, називають ЧАСОМ РЕЛАКСАЦІЇ . Це час, за який амплітуда коливань зменшується в разів.

Тоді амплітуда:

ЧАСТОТА ЗАГАСАЮЧИХ КОЛИВАНЬ

Вони тим менша, чим більший коефіцієнт загасання коливань, тобто чим більшу роль відіграють сили опору.

ПЕРІОД ЗАГАСАЮЧИХ КОЛИВАНЬ також залежить від коефіцієнта загасання коливань:

Якщо сили опору настільки великі, що . Це означає, що періодичний процес перетворюэться на АПЕРІОДИЧНИЙ. Графік аперіодичного процесу наведено на рисунку нижче. У цьому разі виведена зі стану рівноваги система, що має початкову потенціальну енергію, повністю витрачає її на роботу проти сил опору упродовж одного періоду.

Характеристики загасання коливань

КОЕФІЦІЄНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ

ЧАС РЕЛАКСАЦІЇ час, за який амплітуда коливань зменшується в разів.

ДЕКРЕМЕНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ дорівнює відношенню двох сусідніх амплітуд:

.

ЛОГАРИФМІЧНИЙ ДЕКРЕМЕНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ

ДОБРОТНІСТЬ - це енергетична характеристика загасання коливань. Вона характеризує швидкість втрати енергії і визначається за формулою

де енергія системи в момент часу t;

- енергія системи через одне повне коливання.

Оскільки енергія пропорційна до квадрата амплітуди, то виконується рівність:

.

При малих значеннях логарифмічного декремента загасання функцію можна розкласти в ряд і обмежитись першими двома його членами:

Тоді

Отже, добротність обернено пропорційна до логарифмічного декремента загасання коливань.

Можна дістати й інші формули для розрахунків добротності, якщо скористатися здобутими раніше співвідношеннями:

.

Ось ці формули:

На рис. наведено графіки коливань для систем з різною добротністю ( Чим більша добротність, тим повільніше загасають коливання. Обчислювати добротність за наведеними щойно формулами доволі важко.

Можна це зробити простіше, знаючи кількість N коливань, після здійснення яких амплітуда зменшиться в e раз.

Справді, якщо e, то логарифмічний декремент загасання коливань буде

а добротність

За цією формулою зручно визначати добротність, якщо відома залежність амплітуди коливань від часу .

ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛИВАННЯ

Загасаючі електричні коливання відбуваються в колі, де окрім ємності С ті індуктивності L є ще й активний опір R.

Енергія, нагромадження в конденсаторі під час його зарядження, поступово розсіються під час проходження струму через активний опір відповідно до закону Джоуля - Ленца. Коливання заряду і струму при цьому загасають.

Рівняння коливань

Узагальнений закон Ома:

Для даного випадку

Або:

Позначивши

,

Дістанемо ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ РІВНЯННЯ ВІЛЬНИХ ЗАГАСАЮЧИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ КОЛИВАНЬ

Воно повністю збігається за формою з рівнянням вільних загасаючих механічних коливань. Тому і розв′язок, і характеристики загасання будуть повністю збігатися з механічними коливаннями.

Розв′язок

.

Частота загасаючих електричних коливань

.

Амплітуда загасаючих електричних коливань

.

КОЕФІЦІЄНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ

.

ЧАС РЕЛАКСАЦІЇ

.

ДЕКРЕМЕНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ

ЛОГАРИФМІЧНИЙ ДЕКРЕМЕНТ ЗАГАСАННЯ КОЛИВАНЬ

.

ДОБРОТНІСТЬ

.

Величина називається ХВИЛЬОВИМ ОПОРОМ. Тому можна сказати, що добротність визначається відношенням хвильового опору до активного опору