- •Основні відміни прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій за дефектом синтезу клітинної стінки, протоплатси, сферопласти. L-форми бактерій.
- •Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори. Спороутворення.
- •Морфологія і класифікація найпростіших. Морфологія та будова спірохет.
- •Класифікація і морфологія грибів. Дріжджі та дріжджеподібні гриби роду Candida. Нитчасті (плісняві) гриби.
- •Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •Конструктивний та енергетичний метаболізм. Класифікація бактерій за типами живлення.
- •Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.
- •Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій та її ідентифікації.
- •Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.
- •Вчення про генетику МіО. Організація генетичного матеріалу бакт. Генотипові мінливість, мутація, рекомбінація. Дисоціація бакт.
- •Види мінливості
- •Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів.
- •Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •Роль Флемінга о., Чейна е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
- •1) Метод серійних антибіотиків в мПб
- •Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •Фази розвитку інфекційного процесу. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.
- •Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
- •Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка. Методи визначення репродукції вірусів.
- •Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.
- •Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимоги до них, контроль, оцінка ефективності.
- •Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова 1.1., Беринга е, і Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет (класифікація). Активний та пасивний імунітет.
- •Гуморальні неспецифічні фактори захисту організму. Система Со, лізини, лейкіни, інтерферони, противірусні інгібітори, лізоцим, пропердин, цитокіни, фібронектин.
- •Клітинно-тканинні неспецифічні фактори захисту (шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз, лімфатичні вузли). Роль нормальної мікрофлори в захисті організму від патогенних мікроорганізмів.
- •Імунна система організму, її органи.Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія т-, в-лімфоцитів .
- •Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції. Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.
- •Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.
- •Взаємодія клітин в імунній відповіді. Антигенрепрезентуючі клітини, т- та в-лімфоцити. Інтерлейкіни.
- •Антигени,їх хім. Природа. Повноц. І неповноц. Антигени.Практичне використ. Аг мікроорганізмів. Аутоантигени.
- •Антигени, умови антигенності, будова. Види антигенної специфічності. Антигенна структура вірусів.
- •Антиг.Гістосумісності (мнс, hla), хімічна природа, розташування. Пухлиноасоційовані антиг. Cd-антигени.
- •Антитіла, їх природа. Класиф. Імуноглобулінів. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.
- •Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток. Одиниці виміру, практичне використання.
- •Серол. Реакції, їх характер. Основні типи, практичне використання. Реакція аглют. Її механізм, різновиди.
- •Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.
- •Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму.
- •83. Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •Вакцини. Історія одержання. Класиф. Вакцин. Корпускул. Хім. Синтетичні, генноінженерні і анти ідіотипові.
- •Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо» вакцини.
- •Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
-
Серол. Реакції, їх характер. Основні типи, практичне використання. Реакція аглют. Її механізм, різновиди.
Двухкомпетентні – реакція Аглютинаціі і перципітації. Трьохкомпетентні – реакція Лізису.
С.Р – це реакціі між АГ і АТ які проходять in vivtro. Реакція Аглютинаціі – склеювання крупних корпускулярних АГ під дією специфічних антитіл. АГ в РА назив. агглютикоген , а АТ аглютинін, комплекс – аглютинат. Механізм: при взаємодії АГ – детермінанти активних центрів АТ утворюють комплекс по типу решітки. Використ для СИ і СД.
РНГА – використовується коли АГ розчинний. При взаємодії АГ і АТ еритроцити склеюються і утв. Осад з неров. краєм.
-
Серологічні реакції. Реакція преципітації, її механізм. Використ. в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.
Реакції преципітації (РП) –осадження мілкодисперсного АГ або розчинного АГ під дією специфічних АТ (АГ-преципітоген, АТ-преципітин, комплекс-преципітат). Може проходити в рідкій фазі, чутлива
-
Серологічні реакції. Реакції лізису. Реакція зв'язування комплементу, її механізм, практичне використання.
-
Реакції з мічен.АТ або АГ. Практичне використанняРІФ, імуноферментного (ІФА) та радіоімунного аналізу (РІА).
РІФ - реакція імунної флюоресцензії, використовують для СИ – проводять на склі. 1)Пряма и 2) Непряма РІФ – використовують одні сироватку яка містить АТ проти Lg кролика.
-
Первинна та вторинна імунна відповідь. Взаємодія клітин імунної системи в процесі імунної відповіді.
При первинному введенні антигену (первинна імунна відповідь) латентна фаза складається 3-5 доби, логарифмічна -7-15 доби, стаціонарна - 15-30 доби і фаза зниження - 1-6 місяців і більш. Спочатку синтезуються ІgM, а потім ІgG. При вторинному введенні антигену (вторинна імунна відповідь) латентний період укорочений до декількох год чи 1-2 доби, логарифмічна фаза характеризується швидким наростанням і значно більш високим рівнем антитіл, що в останніх фазах довгостроково утримується і повільно в плині декількох років знижується. Синтезуються головним чином IgG.
-
Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.
Моноклональні антитіла — це препарати антитіл, високоспецифічні до однієї антигенної детермінанти, одержані з одного клону клітин-продуцентів іп уііго. Продуцентами моноклональних антитіл є гібридоми — клітини, одержані шляхом злиття лімфоцита та мієломної клітини. Етапи одержання моноклональних антитіл:1)Імунізація тварин певним антигеном. 2)Одержання лімфоцитів від імунізованої тварини. 3)Одержання гібридом. Застосовують їх для виявлення антигенів, коли важливо уникнути перехресних реакцій із близькими антигенами.
-
Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму.
Імунодефіцитні стани відрізняються ступенем важкости, починаючи від незагрозливих і закінчуючи станами, які призводять до смерти. Існує багато генетично обумовлених станів, але імунодефіцитні стани, крім всього, можуть бути наслідком набутого захворювання. Яскравим прикладом тяжкої форми такого стану є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), але він також є складовою частиною різних інфекційних захворювань, включаючи грип, інфекційну мононуклеозу та кір. Набутий імунодефіцит може також бути ятрогенним, наприклад, внаслідок лікування кортикостероїдами або іншими імуносупресивними лікарськими препаратами. Крім чутливости до інфекцій, імунодефіцит може супроводжуватися аномальними імунними реакціями, наприклад, алерґією або аутоімунним захворюванням.