40. Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова 1.1., Беринга е, і Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет (класифікація). Активний та пасивний імунітет.

I)емпіричний -16-17. ІІ) розвиток інфекційної імунології. ІІІ) розвиток неінфекційної імунології в 1898.

ІV) вивчення молекулярно-клітинних і генетичних закономірностей імунітету. В 1883 Мечников створив фагоцитарну клітинну теорію імунітету. В 1890 Беринг отримав антитоксичну сироватку для лікування дифтерії. В 1901 Ерліх створив гуморальну теорію імунітету. Види імунітету – 1) видовий (людина не може хворіти хворобами собак, птиць), 2) набутий (несприйнятливість до інфекцій яка формується в процесі розвитку) - а) актив. – формуєт. за участі імун. системи (природний, штучний), б) пасивний – без участі імун.системи.при введен. в організм готов. АТ, є природний і штучний.

41. Неспецифічні фактори захисту організму від патогенних мікробів. Комплемент, його властивості, шляхи активації.Фагоцитоз, види фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Заверш. і незаверш. фагоцитоз.

НФЗ – 1) клітино активні 2) гуморальні 3) функціональні. Со – представляє собою 11 білків котрі об’єднуються в 9 компонентів і позначаються С1,С2,С3… Шляхи активаціі. 1)класичний – приєднання С1 на комплекс АТ-АГ. 2) альтернативний – без участі антитіл, звязан с ЛПС. Фагоцитоз 1)мікро фагоцити 2) макро фагоцити.

Стадії 1)хемотаксис – зближення і впізнання рецепторів на поверхні мікроба. 2)адсорбція – мікробів на поверхні фагоцитів (рецептори вуглеводної природи). 3) поглинання і утворення фагосоми. 4) злиття фагосоми и лізосоми – фаголізосоми і руйнування мікроба ферментамилізосом. 5) перетравлення фагоцитованих часток і загибель фагоцита. Завершений фагоц – загибель мікробів і фагоцитів. Незаверш – мікроби залишаються в середині клітини.

42. Гуморальні неспецифічні фактори захисту організму. Система Со, лізини, лейкіни, інтерферони, противірусні інгібітори, лізоцим, пропердин, цитокіни, фібронектин.

Система Со – представляє собою 11 білків котрі об’єднуються в 9 компонентів і позначаються С1,С2,С3.

лізоцим – фермент що розщеплює муреїн в клітинних стінках Грам+ бак. Міститься в слині. пропердин – білок сироватки крові, приймає участь у активації системи Со. Лізин – діє на анаероби і споро утворюючі мікроби, виділяється тромбоцитами. Інтерферони 1) лейкоцитарні 2) фібробластні 3) лімфоцитарні. 1) противірусна,антибактеріальна. лейцини – виділяються лейкоцитами.

43. Клітинно-тканинні неспецифічні фактори захисту (шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз, лімфатичні вузли). Роль нормальної мікрофлори в захисті організму від патогенних мікроорганізмів.

У нормальній мікрофлорі кишечнику людини переважають корисні мікроби. Якщо в мікрофлорі відбувається зменшення кількості біфідо- та лактобактерій, спостерігається ріст умовно-патогенних і навіть патогенних мікроорганізмів, розвивається дисбактеріоз. Корисна мікрофлора перешкоджає розвитку алергій, позитивно впливає на імунну систему, тому діти та дорослі з нормальним її станом значно рідше хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, і ці захворювання в них мають набагато легший перебіг.