- •Основні відміни прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій за дефектом синтезу клітинної стінки, протоплатси, сферопласти. L-форми бактерій.
- •Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори. Спороутворення.
- •Морфологія і класифікація найпростіших. Морфологія та будова спірохет.
- •Класифікація і морфологія грибів. Дріжджі та дріжджеподібні гриби роду Candida. Нитчасті (плісняві) гриби.
- •Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •Конструктивний та енергетичний метаболізм. Класифікація бактерій за типами живлення.
- •Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.
- •Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій та її ідентифікації.
- •Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.
- •Вчення про генетику МіО. Організація генетичного матеріалу бакт. Генотипові мінливість, мутація, рекомбінація. Дисоціація бакт.
- •Види мінливості
- •Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів.
- •Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •Роль Флемінга о., Чейна е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
- •1) Метод серійних антибіотиків в мПб
- •Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •Фази розвитку інфекційного процесу. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.
- •Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
- •Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка. Методи визначення репродукції вірусів.
- •Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.
- •Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимоги до них, контроль, оцінка ефективності.
- •Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова 1.1., Беринга е, і Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет (класифікація). Активний та пасивний імунітет.
- •Гуморальні неспецифічні фактори захисту організму. Система Со, лізини, лейкіни, інтерферони, противірусні інгібітори, лізоцим, пропердин, цитокіни, фібронектин.
- •Клітинно-тканинні неспецифічні фактори захисту (шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз, лімфатичні вузли). Роль нормальної мікрофлори в захисті організму від патогенних мікроорганізмів.
- •Імунна система організму, її органи.Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія т-, в-лімфоцитів .
- •Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції. Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.
- •Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.
- •Взаємодія клітин в імунній відповіді. Антигенрепрезентуючі клітини, т- та в-лімфоцити. Інтерлейкіни.
- •Антигени,їх хім. Природа. Повноц. І неповноц. Антигени.Практичне використ. Аг мікроорганізмів. Аутоантигени.
- •Антигени, умови антигенності, будова. Види антигенної специфічності. Антигенна структура вірусів.
- •Антиг.Гістосумісності (мнс, hla), хімічна природа, розташування. Пухлиноасоційовані антиг. Cd-антигени.
- •Антитіла, їх природа. Класиф. Імуноглобулінів. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.
- •Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток. Одиниці виміру, практичне використання.
- •Серол. Реакції, їх характер. Основні типи, практичне використання. Реакція аглют. Її механізм, різновиди.
- •Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.
- •Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму.
- •83. Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.
- •Вакцини. Історія одержання. Класиф. Вакцин. Корпускул. Хім. Синтетичні, генноінженерні і анти ідіотипові.
- •Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо» вакцини.
- •Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.
- •Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.
-
Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова 1.1., Беринга е, і Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет (класифікація). Активний та пасивний імунітет.
I)емпіричний -16-17. ІІ) розвиток інфекційної імунології. ІІІ) розвиток неінфекційної імунології в 1898.
ІV) вивчення молекулярно-клітинних і генетичних закономірностей імунітету. В 1883 Мечников створив фагоцитарну клітинну теорію імунітету. В 1890 Беринг отримав антитоксичну сироватку для лікування дифтерії. В 1901 Ерліх створив гуморальну теорію імунітету. Види імунітету – 1) видовий (людина не може хворіти хворобами собак, птиць), 2) набутий (несприйнятливість до інфекцій яка формується в процесі розвитку) - а) актив. – формуєт. за участі імун. системи (природний, штучний), б) пасивний – без участі імун.системи.при введен. в організм готов. АТ, є природний і штучний.
-
Неспецифічні фактори захисту організму від патогенних мікробів. Комплемент, його властивості, шляхи активації.Фагоцитоз, види фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Заверш. і незаверш. фагоцитоз.
НФЗ – 1) клітино активні 2) гуморальні 3) функціональні. Со – представляє собою 11 білків котрі об’єднуються в 9 компонентів і позначаються С1,С2,С3… Шляхи активаціі. 1)класичний – приєднання С1 на комплекс АТ-АГ. 2) альтернативний – без участі антитіл, звязан с ЛПС. Фагоцитоз 1)мікро фагоцити 2) макро фагоцити.
Стадії 1)хемотаксис – зближення і впізнання рецепторів на поверхні мікроба. 2)адсорбція – мікробів на поверхні фагоцитів (рецептори вуглеводної природи). 3) поглинання і утворення фагосоми. 4) злиття фагосоми и лізосоми – фаголізосоми і руйнування мікроба ферментамилізосом. 5) перетравлення фагоцитованих часток і загибель фагоцита. Завершений фагоц – загибель мікробів і фагоцитів. Незаверш – мікроби залишаються в середині клітини.
-
Гуморальні неспецифічні фактори захисту організму. Система Со, лізини, лейкіни, інтерферони, противірусні інгібітори, лізоцим, пропердин, цитокіни, фібронектин.
Система Со – представляє собою 11 білків котрі об’єднуються в 9 компонентів і позначаються С1,С2,С3.
лізоцим – фермент що розщеплює муреїн в клітинних стінках Грам+ бак. Міститься в слині. пропердин – білок сироватки крові, приймає участь у активації системи Со. Лізин – діє на анаероби і споро утворюючі мікроби, виділяється тромбоцитами. Інтерферони 1) лейкоцитарні 2) фібробластні 3) лімфоцитарні. 1) противірусна,антибактеріальна. лейцини – виділяються лейкоцитами.
-
Клітинно-тканинні неспецифічні фактори захисту (шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз, лімфатичні вузли). Роль нормальної мікрофлори в захисті організму від патогенних мікроорганізмів.
У нормальній мікрофлорі кишечнику людини переважають корисні мікроби. Якщо в мікрофлорі відбувається зменшення кількості біфідо- та лактобактерій, спостерігається ріст умовно-патогенних і навіть патогенних мікроорганізмів, розвивається дисбактеріоз. Корисна мікрофлора перешкоджає розвитку алергій, позитивно впливає на імунну систему, тому діти та дорослі з нормальним її станом значно рідше хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, і ці захворювання в них мають набагато легший перебіг.