46. Поняття вантажної одиниці як елементу логістики та методи пакетування вантажних одиниць

Вантажна одиниця – це деяка кількість вантажів, які завантажують, транспортують, вивантажують і зберігають як єдину масу [3].

Вантажна одиниця – це той елемент логістики, що своїми параметрами зв'язує технологічні процеси учасників логістичного процесу в єдине ціле. Формуватися вантажна одиниця може як на виробничих ділянках, так і на складах [3].

Правильне рішення на вибір вантажної одиниці при проектуванні логістичного процесу забезпечує:

1) одноразове транспортування більшої кількості товару;

2) ефективне використання площі й обсягу складу;

3) можливість використання стандартного встаткування при вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських (ВPTC) роботах;

4) прискорення В PTC робіт;

5) мінімізацію ризику ушкодження товару;

6) підвищення безпеки логістичних процесів.

Істотними характеристиками вантажної одиниці є такі:

1) розміри вантажної одиниці;

2) здатність до збереження цілісності, а також первісної геометричної форми в процесі різноманітних логістичних операцій.

Виділяють два основних види вантажних одиниць:

1) первинна вантажна одиниця – вантаж у транспортній тарі, наприклад, у ящиках, бочках, мішках і т.п.;

2) укрупнена вантажна одиниця – вантажний пакет, сформований на піддоні з первинних вантажних одиниць, тобто вантажів у транспортній тарі [2, 3, 5, 6].

Здатність вантажних одиниць зберігати цілісність і первісну геометричну форму в процес і виконання різноманітних логістичних операцій досягається пакетуванням. Пакетування – це операція формування на піддоні вантажної одиниці й наступне зв'язування вантажу й піддона в єдине ціле.

Пакетування забезпечує:

1) збереження продукту на шляху руху до споживача;

2) можливість досягнення високих показників ефективності при виконанні вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт за рахунок їхньої комплексної механізації й автоматизації;

3) максимальне використання вантажопідйомності й місткості рухомого складу та всіх видах транспорту;

4) можливість перевантаження без переформування;

5) безпека виконання вантажно-розвантажувальних і транспортно- складських робіт.

Одним з найбільш прогресивних методів формування вантажних одиниць є пакетування вантажів за допомогою термоусадочної плівки.

Переваги даного методу полягають в наступному:

1) високий ступінь зберігання вантажів.

2) можливість пакетування вантажів різних за розміром та формою;

3) порівняно низькі витрати праці.

Недоліками методу є:

1) неможливість пакетування заморожених продуктів;

2) відсутність захисту продукції від механічних ушкоджень при виконанні ВРТС операцій.

47. Вибір між власним складом та складом загального користування

Одна з основних проблем, що виникають перед підприємством у процесі забезпечення складською площею, - це питання володіння складом. Існує дві основні альтернативи: придбання складів у власність (у тому числі на умовах оренди) або використання складів загального користування. Вибір між цими варіантами або їх комбінацією - одна з найголовніших проблем у складуванні.

Існують фактори, що діють як на користь рішення про створення або придбання власного складу, так і фактори, що діють у протилежному напрямку.

Головні переваги власного складу пов'язані з:

- високим ступенем контролю над операціями, що дає абсолютні повноваження по прийняттю всіх господарських рішень;

- забезпеченням інтеграції складських операцій з іншими елементами внутрішнього логістичного процесу підприємства;

- полегшенням комунікацій;

- нематеріальними перевагами, пов'язаними з іміджем підприємства, оскільки власні склади справляють сильніше враження надійності й довгострокової стабільності підприємства;

- можливістю більшого контролю за продукцією. ]

Критичним фактором економічності власного складу підприємства є стабільно високий оборот. Тому в умовах стабільно високого обороту на добре відомому ринку з постійним збутому доцільнішим вважається наявність власного складу.

До переваг складів загального користування можна віднести:

- гнучкість, що дозволяє враховувати мінливий попит, наприклад, сезонний;

- доступ до кваліфікації й досвіду, яких саме підприємство не має;

- використання найсучаснішого устаткування й останніх методів проведення складських операцій;

- відсутність необхідності у великих інвестиціях з розвиток складського господарства;

- полегшення доступу до більш широкого географічного регіону;

- використання економії на масштабах для зниження витрат на складування;

- зниження витрат на транспортування об'єднанням вантажів з вантажами інших підприємств;

- гарантія високої якості й ефективного обслуговування.

Вибір між складом загального користування й власним є одним з аспектів розв'язання завдання «зробити або купити», отже, вимагає аналізу беззбитковості. Це, звичайно, спрощений підхід, оскільки при виборі варіантів складування необхідно враховувати й безліч інших факторів. Однак основна проблема полягає в тому - чи зможе склад загального користування надати таке ж (або краще) обслуговування при таких же (або менших) витратах. Якщо він може надати більш якісне обслуговування або більш низькі витрати, то це очевидні аргументи, що свідчать на користь вибору такого складу.

Склади загального користування доцільно орендувати при низьких об'ємах товарообігу або при зберіганні товару сезонного попиту. У закупівельній і розподільній логістиці (у тих випадках, коли на перше місце виходять вимоги частого постачання дрібними партіями при строгій гарантії її виконання) багато підприємств прагнуть скористатися послугами складів загального користування, які максимально наближені до споживачів. Оренда складів загального користування має наступні переваги: o не потрібно інвестиції в розвиток складського господарства; o скорочуються фінансові риски; o підвищується гнучкість використання складських площ (можливість зміни розміру і терміну їх оренди); o знижується відповідальність за підтримку раціонального рівня і збереження запасів.

Питання про використання послуг найманого складу виникає тоді, коли об'єм вантажообігу вищий ніж Гб, наприклад, дорівнює Г1. Рішення приймається на основі співставлення різниці затрат при використанні власного і найманого складу з розміром капітальних вкладень. Гб - це вантажообіг "байдужості", тобто вантажообіг, при якому витрати на зберігання на власному і найманому складі однакові.