18. Основні таксономічні одиниці рекреаційного районування.

Таксономічними одиницями рекреаційного районування території України є: рекреаційний регіон — рекреаційний район — рекреаційний підрайон —рекреаційний вузол — рекреаційний центр — рекреаційний заклад.

Рекреаційний регіон (зона) — це територіальна рекреаційна система, яка включає підсистеми тривалого відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму, а також управління обслуговуванням і транспортом. Головною функціонально-територіальною одиницею рекреаційного районування є район. У найбільш загальному вигляді рекреаційний район визначається як територія, в межах якої розвиток рекреаційної діяльності потребує певної спеціалізації останньої. Хоча в процесі рекреаційного районування таке тлумачення виявляється надто вузьким. За В.Преображенським, рекреаційний район — це однорідна за характером рекреаційного використання територія, яка відрізняється від інших цілим комплексом ознак. Серед цих останніх — унікальність і наявність стандартного набору певних властивостей. Функціонування рекреаційного району підпорядковане завданню

максимального задоволення рекреаційних потреб споживачів шляхом ефективного використання ресурсного потенціалу території.

Частина рекреаційного району, яка включає один або кілька курортів

однакового профілю з зонами відпочинку і центрами туризму в межах адміністративних районів, має назву рекреаційного підрайону. Базовим елементом при рекреаційному районуванні і заснуванні курортів є рекреаційний заклад — спеціалізований заклад для короткочасного і тривалого розміщення людей у процесі задоволення їх рекреаційних потреб. До рекреаційних закладів належать: санаторії та пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, а також загальнокурортні

та інші лікувальні, спортивно-оздоровчі і оздоровчі центри, в т. ч. дитячі; туристичні готелі, бази, мотелі, кемпінги; будинки мисливців, рибалок, будинки творчості. Існує багато підходів до виділення районоутворюючих ознак, щообумовлено визнанням пріоритетності тих чи інших параметрів рекреаційної території. Головними з них виступають: характер рекреаційної спеціалізації та її розвиненість;

міра рекреаційної освоєності території (часто визначається як співвідношення сумарної кількості місць у закладах відпочинку і площі даної території); рекреаційні ресурси та їх територіальні комбінації; географія рекреаційних потоків, їх потужність, структура і динаміка (за цією ознакою райони можна умовно поділити на відкриті, де число приїжджих рекреантів перевищує 51%, і закриті); наявність рекреаційного вузла; перспективність розвитку, яка визначається безпечністю, багатством рекреаційних ресурсів, рівнем розвитку інфраструктури, популярністю району на вітчизняному і зарубіжних туристичних ринках. Важливо враховувати при цьому також соціальність кінцевого продукту рекреаційного району, нерозривність процесу виробництва і споживання рекреаційних послуг, ресурсну орієнтацію і (для більшості з них) сезонність