38.Процес управління туристичним підприємством та його організаційна структура.

Розподіл завдань та функцій управління між учасниками управлінсько-організаційного процесу відбиває структура управління.

Елементами структури управління є окремі співробітники, служби, ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, які поділяються на горизонтальні та вертикальні.

Теорія і практика менеджменту пропонує різноманітні типи структур управління: ієрархічний і органічний.

Ієрархічна структура передбачає: ієрархічність управління, при якій нижчий рівень підпорядковується і контролюється вищим; наявність формальних правил та норм при виконанні менеджерами своїх завдань та обов'язків; дух формальної безособовості, з яким офіційні особи виконують свої обов'язки; здійснення прийому на роботу у відповідності з кваліфікаційними вимогами до даної посади.

Органічна структура управління характеризується індивідуальною відповідальністю кожного працівника за загальний результат.

Ієрархічний тип структури має багато різновидів, але найбільш поширеною є лінійно-функціональна організація праці. В основу лінійно-функціональних структур покладено так званий "шахтний" принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу за функціональними підсистемами організації (маркетинг, виробництво, фінанси, персонал тощо).

До структур органічного типу відносять: проектні, матричні, програмно-цільові, бригадні форми організації управління. Проектні структури формуються в тому випадку, якщо туристичне підприємство розробляє певний новий проект, наприклад, по створенню нового турпродукту. Основний принцип функціонування даних структур полягає у формуванні спеціального підрозділу - проектної групи, яка працює на тимчасових засадах.

Різновидом органічного типу організації управління є бригадна (командна) структура. Формування даної структури характерно для великих промислових підприємств, однак існує ймовірність використання даної структури управління на великих туристичних підприємствах. При формуванні командної структури порушується традиційний поділ виробничих, економічних, управлінських та інших служб на ізольовані системи, кожна з яких має свої цільові настанови та інтереси. Команда (бригада) складається із спеціалістів та виконавців різного профілю, які знають завдання та способи їх реалізації, яким не потрібні чисельні допоміжні аналітичні служби. Бригадна структура створює необхідні умови для більш повного використання творчого потенціалу робітників.

39. Управлінський аналіз діяльності підприємств туризму.

Управлінський аналіз являє собою дослідницьку діяльність, спрямовану на вивчення системи цілей підприємства, стратегії їх досягнення, організаційної структури управління, специфіки управлінських процесів та організаційної культури.

У результаті організаційно-управлінського аналізу встановлюється застосовувана на підприємстві модель бізнес-процесів і управління ними, а також відповідна їм інформаційно-технологічна модель. Аналіз визначає проблемні та вузькі місця підприємства з погляду організації управління ним, його організаційно-управлінський потенціал, а також формує цілі організаційної реструктуризації та підходи до неї.

Виявлення та аналіз системи цілей організації і стратегії їх досягнення передбачають:

У аналіз місії організації — чіткість її формулювання, відповідність її стратегії та цілям організації, усвідомлення її персоналом, відповідність її перспективам розвитку організації; аналіз цілей підприємства на основі побудови ієрархічного «дерева цілей», яке має супроводжуватися формуванням сценаріїв розвитку підприємства залежно від різних варіантів зміни зовнішнього і внутрішнього середовища; аналіз системи відповідальності за досягнення цілей і виконання дій, спрямованих на їх досягнення; при цьому аналізується матриця розподілу відповідальності, що дає змогу виявити повноту відповідності цілей, заходів і виконавців.

У рамках моделювання й аналізу процесів управління управлінські процеси й інформаційні зв'язки накладаються на організаційну структуру та аналізуються щодо їхньої ефективності з погляду наявних і перспективних сфер діяльності підприємства.

На базі вивчення організаційної структури і процесів управління формується модель інформації, що циркулює на підприємстві. Аналіз інформаційного простору підприємства дає змогу виявити ефективність системи інформаційного обміну і підтримки управлінських процесів, знайти слабкі місця в інформаційному забезпеченні.

На основі аналізу системи управління виявляються проблемні зони й вузькі місця та оцінюється організаційно-управлінський потенціал підприємства. Після цього визначаються основні підходи, методи і засоби організаційного проектування згідно з поставленими цілями реструктуризації і результатами аналізу.

Результатом організаційно-управлінського аналізу є розробка комплексу вимог до перепроектування організаційної структури і системи управління.