3.2Складання річного плану ремонту машин і вимоги до складання

Для своєчасного підготування с.г., техніки до польових робіт складається річний план ремонту машин, який вивішується в майстерні на видному місці і контролюється головним інженером господарства, та завідуючим виробничої майстерні. Із зведеного річного плану роблять вибірку видів ремонту і технічного обслуговування машин, їх трудомісткість і строки виконання, які передбачено виконувати у майстерні господарства.

При складанні плану потрібно враховувати:

• сезонність роботи машин;

• машину яка зайнята на виконання с/г. робіт в даний період на ремонт не планувати, за місяць до початку експлуатації, машина повинна

стояти на площадці готовності відремонтована і відрегульована;

• поточний ремонт за автомобілями планувати на протязі року рівномірно;

сезонне обслуговування за машинами планувати половину в березні – квітні, а другу і після сезонні, за комбайнами в жовтні – листопаді.

3.3 Складання річного план-графіку то і ремонтів тракторів.

Річний план-графік ТО і ремонтів автомобілів є головним документом для обліку і контролю проведення ТО і ремонтів. На основі нього визначають грошові затрати, затрати праці, проводять заключення договорів на

проведення ТО і ремонтів з іншими організаціями (Аркуш1). Річний план-графік ТО і ремонтів складається на основі даних про технічний стан машин і результатів розрахунків кількості ТО і ремонтів.

Даний план-графік складається з лівої і правої частин. В ліві частині подані дані про технічний стан машини. А саме: вид останнього ремонту; вид останнього ТО; виробіток від початку експлуатації або останнього КР; кількість ТО і ремонтів на перспективний період. В правій частині на основі проведених розрахунків і за відповідним масштабом проводиться розділ ТО і ремонтів на протязі року.

Даний графік має ряд переваг:

• Періодичність проведення ТО для тракторів ведеться в літрах спаленого палива, автомобілів в кілометрах пробігу.

• Кожна марка автомобіля (трактора) має свою масштабну сітку витрати палива в літрах або в кілометрах пробігу в розмірі періодичності ТО-1 з наростаючим підсумком.

Складення річного план-графіка і контроль за його проведенням ТО і ремонтів здійснює головний інженер господарства.

3.4 Складання графіка завантаження майстерні господарства

Вихідними даними для складання річного графіка завантаження є річний план ремонтних робіт майстерні. На лівій осі ординат відкладають місячну трудомісткість Тм в рік,на правих осях ординат-кількість робітників. Число машин,що ремонтуються,і середній коефіцієнт завантаження майстерні номенклатурними роботами серед , який визначають діленням річної

трудомісткості номенклатурних робіт Тн до загально річної трудомісткості майстерні Тр у відповідних масштабах.

По осі абсцис відкладають час у місцях. Трудомісткість робіт кожного об’єкта подається у вигляді площі прямокутника.

3.5. Розрахунок трудомісткості

РЕМОНТНО-ОБСЛУГОВУЮЧИХ РОБІТ. ШТАТ МАЙСТЕРНІ.

Трудомісткістю називають час, який відведений на проведення ТО і ремонтів та визначається в л/год.

Річна трудомісткість номенклатурних робіт для майстерні загального призначення визначається як добуток трудомісткості певного об'єкта на кількість цих об'єктів.

Т_заг= Т₁N₁+ Т₂N₂+… Т_n+ N_n, (3.6)

де Т₁,Т₂ ,Т_n – трудомісткість ТО і ремонту певних об’єктів;

N_1,N_2,N_n – кількість об’єктів ТО і ремонту

Даний розрахунок проводимо в річному плані ремонтів машин.

В річному плані ТО і ремонтів для знаходження загальної трудомісткості ремонтних робіт підсумовуємо графу 6.

Крім робіт, намічених в річному плані, майстерня виконує також і додаткові роботи. Т_заг =11428 л/год. (з річного плану)

Ці роботи визначаються за формулою:

Т_дод=Т_заг ∙ 0,1…1,2 , (3.7)

де Т_заг – загальна трудоємкість ремонтно-обслуговуючих робіт

Т_дод = 11319,6∙ 0,15 = 1697,94л/год

Додавши загальну трудомісткість та планову додаткову одержимо повну або сумарну трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт:

Т_сум = Т_зат + Т_{дод ,} (3.8)

Т_сум = 11319,6+ 1697,94= 13017,54люд/год

Режим роботи майстерні характеризується тривалістю зміни в годинах і кількістю змін за добу.

Як правило, майстерні господарств працюють в одну зміну. При шестиденному робочому тижні тривалість зміни 7 годин, а при п'ятиденному — 8,2 години.

Тривалість роботи майстерні, обладнання і робітників протягом року залежить від річного фонду часу.

Фонд часу робітника при шестиденному робочому тижні визначається за формулою:

Ф_чр=(d_к – d_с – d_в – d_відп)∙ n ∙ z ∙ ŋ – (d_пв+d_пс) (3.9)

де: d_к – кількість календарних днів, d_к =366;

d_с – кількість святкових днів у році,d_с =10;

d_в – кількість вихідних днів у році,d_в =53;

d_відп – кількість днів відпустки в році, d_відп =24;

n – кількість змін роботи, n =1;

z – тривалість зміни в годинах, z =7;

ŋ – коефіцієнт, що враховує невихід робітника на роботу по поважній

причині, ŋ = 0,90...0,96;

d_пв – кількість передвихідних днів у році, d_пв =52;

d_пс – кількість передсвяткових днів у році, d_пс =5.

Ф_чр=(366 – 10 – 53 – 24) ∙ 1∙ 7 ∙ 0,92 – (52+5)=1739,76

Фондом часу майстерні називається час на протязі якого може використовуватися майстерня за плануючий період. [1]

Кількість робітників для ремонтної майстерні визначається за формулою:

(3.10)

де Т_сум– сумарна трудомісткість ремонтних робіт майстерні господарства, л/год;

L – коефіцієнт переробітку норм часу, L=1,05...1,15.

чол.

Приймаємо 8 робітників.

Виробничих робітників розподіляють по розрядах:

Iрозряд - 4% від Р_в приймаємо одного робітника

II розряд - 9% від Р_в приймаємо одного робітників

III розряд - 36% від Р_в приймаємо чотирьох робітників

4. розряд - 41% від Р_в приймаємо чотирьох робітників

5. розряд - 7% від Р_в приймаємо одного робітника

Кількість допоміжних працівників приймаємо 8% від кількості виробничих працівників:

Приймаємо 1 допоміжного працівника.

Кількість інженерно-технічних робітників приймаємо в розмірі 10 відсотків від кількості виробничих і допоміжних робітників в ремонтній майстерні:

(3.11)

Приймаємо одного інженерно-технічного робітника - завідувача ремонтної майстерні, а також він буде виконувати обліково-конторські роботи.

Кількість обліково-конторських працівників приймаємо 7% від суми виробничих і допоміжних працівників:

(1.11)

Приймаємо 1 робітника.

Кількість молодшого обслуговування персоналу визначаємо 3% від загальної кількості за формулою:

(1.12)

N_мол = (7,55+0,64)*3 = 0.24

100

Приймаємо 0 працівників молодшого обслуговуючого персоналу.