Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1261 вуз, 4613 предмет.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Ивано-Франковский национальный медицинский университет
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
Змістовий модуль 1.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
865.28 Кб
Скачать
☆
►Содержание►

  1. Стоматологічні дзеркала, зонди, пінцети;

  2. Стоматологічні зонди, ескаватори, гладилки;

  3. Стоматологічні дзеркала, пінцети, штопфери;

  4. Стоматологічні зонди, дзеркала, ескаватори;

  5. Пародонтальні зонди, пінцети, ескаватори.

257. При обстеження зубних рядів 12-річної дитини було виявлено, що тимчасовий і постійний четвертий зуб верхньої щелепи займають місце одного зуба. Який зуб потрібно реєструвати при заповненні карти ВООЗ:

  1. Стан обох зубів;

  2. Стан постійного зуба;

  3. Стан тимчасового зуба;

  4. Стан не реєструвати;

  5. Вірної відповіді немає?

258. Зуб вважається прорізаним і дані про його стан заносять у карту ВООЗ якщо:

  1. Видно невелику його частину;

  2. Видно ріжучий край або всі горбики;

  3. Зуб повністю прорізався;

  4. Видно велику його частину;

  5. Усі відповіді правильні.

259. При проведенні калібровки лікарів-дослідників відсоток однакових результатів обстеження повинен бути в межах:

  1. 75-85%;

  2. 80-85%;

  3. 50-70%;

  4. 85-95%;

  5. 65-75%.

Змістовий модуль 2. Карієсрезистентність та гігієна ротової порожнини

1. До карієсогенних чинників загального характеру належить:

  1. Неповноцінне харчування;

  2. Низький вміст фтору у воді;

  3. Хвороби внутрішніх органів;

  4. Порушення обміну речовин;

  5. Усі відповіді правильні.

2. До місцевих карієсогенних чинників належить:

  1. М’які зубні відкладення;

  2. Наявність патогенної мікрофлори;

  3. Зміна складу слини;

  4. Наявність простих вуглеводів;

  5. Усі відповіді правильні.

3. До місцевих карієсогенних чинників не належить:

  1. Патогенна мікрофлора;

  2. Прості вуглеводи;

  3. Неповноцінне харчування;

  4. М’які зубні відкладення;

  5. Зміна складу слини.

4. До місцевих карієсогенних чинників не належить:

  1. М’які зубні відкладення;

  2. Порушення обміну речовин;

  3. Підвищена в’язкість слини;

  4. Наявність простих вуглеводів;

  5. Наявність патогенної мікрофлори.

5. Які карієсогенні субстанції продукують Streptococus mutans та Streptococus mitis:

  1. Органічні кислоти;

  2. Фторапатити;

  3. Гідроксиапатити;

  4. Фторид олова;

  5. Фторид натрію?

6. Які карієсогенні субстанції продукують Streptococus mutans та Streptococus mitis:

  1. Фторапатити кальцію;

  2. Протеолітичні ферменти;

  3. Гідроксиапатити кальцію;

  4. Фторид олова;

  5. Фторид натрію?

7. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

  1. За Леусом-Боровським;

  2. ТЕР-тестом Окушко;

  3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

  4. Індексом CPITN;

  5. КОШРЕ-тестом?

8. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

  1. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

  2. ТЕР-тестом Окушко;

  3. Індексом CPITN;

  4. За Аксамит;

  5. КОШРЕ-тестом?

9. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

  1. Індексом CPITN;

  2. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

  3. Аніліновими барвниками;

  4. ТЕР-тестом Окушко;

  5. КОШРЕ-тестом?

10. Яким методом вітального зафарбування можна діагностувати явища демінералізації емалі:

  1. ТЕР-тестом Окушко;

  2. Флюоресцентними барвниками;

  3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

  4. Індексом CPITN;

  5. КОШРЕ-тестом?

11. Якими методами можна здійснити донозологічну діагностику карієсу:

  1. За Леусом-Боровським;

  2. ТЕР-тестом Окушко;

  3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

  4. Індексом CPITN;

  5. Індексом PMA?

12. Якими методами можна здійснити донозологічну діагностику карієсу:

  1. За Леусом-Боровським;

  2. Індексом PMA;

  3. Пробою Шиллєра-Пісарєва;

  4. Індексом CPITN;

  5. КОШРЕ-тестом?

13. Яким барвником проводять вітальне зафарбування емалі за Леусом-Боровським:

  1. Метиленовим синім;

  2. Діамантовим зеленим;

  3. Йодумісним розчином;

  4. Водним фуксином;

  5. Етакридину лактатом?

14. Яким барвником проводять вітальне зафарбування емалі за Аксамит:

  1. Метиленовим синім;

  2. Діамантовим зеленим;

  3. Йодумісним розчином;

  4. Водним еритрозином;

  5. Генціан- віолетом?

15. При визначенні емалевої резистентності за допомогою ТЕР-тесту Окушко використовують:

  1. 5% розчин метиленового синього;

  2. 1% розчин метиленового синього;

  3. 2% розчин метиленового синього;

  4. 10% розчин метиленового синього;

  5. 0,1% розчин метиленового синього.

16. При визначенні емалевої резистентності за допомогою КОШРЕ-тесту використовують:

  1. 5% розчин метиленового синього;

  2. 1% розчин метиленового синього;

  3. 2% розчин метиленового синього;

  4. 10% розчин метиленового синього;

  5. 0,2% розчин метиленового синього.

17. При проведенні ТЕР-тесту Окушко використовують:

  1. 1н розчин сірчаної кислоти;

  2. 1н розчин оцтової кислоти;

  3. 1н розчин фосфорної кислоти;

  4. 1н розчин соляної кислоти;

  5. 1н розчин лимонної кислоти.

    1. Найбільша товщина емалі зуба визначається на:

  1. Шийці зуба;

  2. Екваторі зуба;

  3. Фісурах зуба;

  4. Бічних поверхнях;

  5. Жувальних горбиках.

    1. Структурно-функціональними одиницями емалі є:

  1. Емалеві пучки;

  2. Емалеві призми;

  3. Емалеві волокна;

  4. Емалеві веретена;

  5. Кристали апатиту.

    1. Твердість емалі в напрямку від поверхневого шару до емалево-дентинної межі:

  1. Незначно збільшується;

  2. Незначно зменшується;

  3. Зовсім не змінюється;

  4. Залежить від групи зуба;

  5. Залежить від розміру зуба.

    1. Із віком проникність емалі:

  1. Трохи збільшується;

  2. Трохи зменшується;

  3. Зовсім не змінюється;

  4. Залежить від групи зуба;

  5. Залежить від розміру зуба.

    1. Який відсоток неорганічних речовин міститься в емалі:

  1. 55-60%

  2. 70-72%

  3. 30-40%

  4. 96-97%

  5. 99-100%?

    1. Який відсоток органічних речовин міститься в емалі зуба:

  1. 0,1%;

  2. 0,5%;

  3. 1,2%;

  4. 3,8%;

  5. 5,6%?

    1. В емалі на межі з дентином зустрічаються незвапнені ділянки, які часто стають місцем проникнення інфекції в зуб. Як називають такі утворення:

A. Енамелобласти;

B. Емалеві призми;

C. Емалеві пучки;

D. Дентинобласти;

E. Волокна Томса?

    1. Яка з наведених мінеральних речовин міститься в твердих тканинах зуба в найбільшій кількості:

A. Гідроксиапатит;

B. Карбонапатит;

C. Фторапатит;

D. Хлорапатит;

E. Кремнійапатит?

    1. Яка з наведених тканин зуба містить найменшу кількість води:

A. Емаль;

B. Дентин;

C. Пародонт;

D. Пульпа;

E. Кістка?

    1. Яке кальцій-фосфорне співвідношення в емалі зуба вважається нормою:

  1. 1,67;

  2. 0,67;

  3. 1,33;

  4. 2,11;

  5. 5,5?

28. Мінералізація емалі молярів і премолярів розпочинається із:

  1. Горбиків;

  2. Фісур;

  3. Екватора;

  4. Шийки;

  5. Бічних поверхонь.

29. Яке кальцій-фосфорне співвідношення емалі є критичним і вважається початком її демінералізації:

  1. 2,21;

  2. 1,33;

  3. 1,67;

  4. 0,85;

  5. 0,55?

30. Твердість емалі зумовлена:

  1. Наявністю розгалужених судин;

  2. Екзодермальним походженням;

  3. Розташуванням пульпи в зубі;

  4. Високою мінералізацією зуба;

  5. Наявністю дентинних канальців.

31. Емаль утворюється енамелобластами, які диференціюються із:

  1. Зубного мішечка фолікула;

  2. Зовнішніх клітин емалевого органа;

  3. Внутрішніх клітин емалевого органа;

  4. Зубного сосочка фолікула;

  5. Пульпи емалевого органа.

32. Основним компонентом емалі є:

  1. Кисла фосфатаза;

  2. Оксид кремнію;

  3. Лужна фосфатаза;

  4. Фторид кальцію;

  5. Гідроксиапатит.

33. Емаль зуба містить такі речовини:

  1. 97% неорганічних і 1,2% органічних;

  2. 55% неорганічних і 45% органічних;

  3. 80% неорганічних і 20% органічних;

  4. 96% неорганічних і 4% органічних;

  5. 75% неорганічних і 25% органічних.

34. Які ділянки емалі зуба вважаються карієсімунними:

  1. Контактні поверхні;

  2. Фісури та ямки зубів;

  3. Пришийкові ділянки;

  4. Ріжучі краї, горбики;

  5. Шийки та ямки зубів?

35. Проникність емалі залежить від:

  1. Віку дитини;

  2. pH середовища;

  3. Структури емалі;

  4. Властивостей слини;

  5. Усього переліченого.

36. Найбільш проникними ділянками емалі є:

  1. Емалеві пластинки;

  2. Емалеві пучки;

  3. Мікротріщини емалі;

  4. Міжпризматична речовина;

  5. Усі перелічені місця.

37. Карієсрезистентність емалі підвищується, якщо в гідроксиапатиті відбувається заміщення гідроксильної групи на:

  1. Кремній;

  2. Хлор;

  3. Мідь;

  4. Хром;

  5. Фтор.

38. Несприятливий вплив на тверді тканини зубів чинять:

      1. Вуглеводи;

      2. Амінокислоти;

      3. Мікроелементи;

      4. Жирні кислоти;

      5. Макроелементи;

39. Предентин – це дентин, який:

  1. Прилягає безпосередньо до одонтобластів;

  2. Утворюється під дією подразників;

  3. Оточує кожну дентинну трубочку;

  4. Розміщений між трубочками дентину;

  5. Утворюється в антенатальному періоді.

40. Дентин, який розташований між дентинними трубочками, має назву:

  1. Інтертубулярний;

  2. Іррегулярний;

  3. Перитубулярний;

  4. Вторинний;

  5. Предентин.

41. Високомінералізований дентин, який безпосередньо оточує кожну дентинну трубочку, називається:

  1. Інтертубулярний;

  2. Іррегулярний;

  3. Перитубулярний;

  4. Вторинний;

  5. Предентин.

42. Дентин, який утворюється у відповідь на дію подразника, називається:

  1. Інтертубулярний, перитубулярний;

  2. Репаративний, замісний;

  3. Перитубулярний, первинний;

  4. Вторинний, регулярний;

  5. Предентин, вторинний.

43. Вторинним називають дентин, який:

  1. Прилягає безпосередньо до одонтобластів;

  2. Утворюється на дію подразників;

  3. Утворюється в постнатальному періоді;

  4. Розміщений між трубочками дентину;

  5. Утворюється в антенатальному періоді.

44. Який відсоток неорганічних речовин міститься в дентині:

  1. 70-72%;

  2. 50-55%;

  3. 28-30%;

  4. 96-97%;

  5. 15-20%?

45. Який відсоток органічних речовин міститься в дентині:

  1. 28-30%;

  2. 10-15%;

  3. 2-3%;

  4. 50-55%;

  5. 68-70 %?

46. Які функції здійснюють білки емалі:

  1. Беруть участь у зв’язуванні іонів кальцію;

  2. Створюють первинні ділянки нулеації;

  3. Сприяють орієнтації кристалів гідроксиапатиту;

  4. Створюють середовище для утворення кристалів;

  5. Виконують усі перелічені функції?

47. Іонний обмін у кристалах гідроксиапатитів забезпечується завдяки наявності:

  1. Поверхневої пелікули;

  2. Поверхневої кутикули;

  3. Гідратної оболонки;

  4. Поверхневих перикіматів;

  5. Емалевих волокон.

48. Чергування світлих і темних смуг на поздовжньому шліфі емалі, які проходять від емалево-дентинної межі до поверхні емалі, мають назву:

  1. Смуги Ретціуса;

  2. Волокна Корфа;

  3. Волокна Ебнера;

  4. Смуги Гунтера-Шрегера;

  5. Волокна Томса.

49. Смуги жовто-коричневого чи коричневого кольору, які на повздовжніх шліфах емалі мають вигляд арок і пов’язані з періодичністю процесів мінералізації емалі, називаються:

  1. Смуги Ретціуса;

  2. Волокна Корфа;

  3. Волокна Ебнера;

  4. Смуги Гунтера-Шрегера;

  5. Волокна Томса.

50. Волокна у плащовому дентині з радіальним напрямком мають назву:

  1. Смуги Ретціуса;

  2. Волокна Корфа;

  3. Волокна Ебнера;

  4. Смуги Гунтера-Шрегера;

  5. Волокна Томса.

51. Волокна у біляпульпарному дентині із тангенціальним напрямком мають назву:

  1. Смуги Ретціуса;

  2. Волокна Корфа;

  3. Волокна Ебнера;

  4. Смуги Гунтера-Шрегера;

  5. Волокна Томса.

52. Відростки одонтобластів, які розміщуютьсяя в дентинних канальцях, мають назву:

  1. Смуги Ретціуса;

  2. Волокна Корфа;

  3. Волокна Ебнера;

  4. Смуги Гунтера-Шрегера;

  5. Волокна Томса.

53. Дентинні канальці, які містять загиблі відростки одонтобластів, продукти розпаду, повітря і в проникаючому світлі виглядають більш темними, мають назву:

  1. Смуги Ретціуса;

  2. Волокна Корфа;

  3. Волокна Ебнера;

  4. „Мертві тракти”;

  5. Волокна Томса.

54. Дентин, який утворюється в результаті прогресуючої кальцифікації і облітерації дентинних канальців, називається:

  1. Інтертубулярний;

  2. Прозорий;

  3. Перитубулярний;

  4. Вторинний;

  5. Предентин.

55. У нормі pH змішаної слини коливається в межах:

  1. 2,3-3,5

  2. 5,1-6,0

  3. 6,5-7,5

  4. 8,5-9,3

  5. 4,6-6,2.

56. В’язкість слини залежить від вмісту в ній:

  1. Калікреїну;

  2. Амілази;

  3. Муцину;

  4. Фібрину;

  5. Лізоциму?

57. Значення pH слини можна визначити за допомогою методу:

  1. Потенціометричного;

  2. Денситометричного;

  3. Радіоізотопного;

  4. Цитологічного;

  5. Імунологічного.

58. Яка кількість слини продукується слинними залозами за добу:

  1. 0,1-0,2 л;

  2. 0,5-2 л;

  3. 3-5 л;

  4. 6-8 л;

  5. 0,05-0,1 л?

59. Густина слини в середньому має значення:

  1. 0,001-0,017;

  2. 01,-0,15;

  3. 0,1-2,2;

  4. 0,02-,09;

  5. 3,1-5,5.

60. Середній рівень секреції слини між вживанням їжі становить:

  1. 0,25 мл/хв;

  2. 6 мл/хв;

  3. 8 мл/хв;

  4. 0,01 мл/хв;

  5. 10 мл/хв.

61. Який відсоток органічних та неорганічних речовин міститься в слині:

  1. 1%;

  2. 3%;

  3. 5%;

  4. 7%;

  5. 10%?

62. Фермент слини, який каталізує гідроліз полісахаридів, має назву:

  1. α- амілаза;

  2. Каталаза;

  3. Нуклеаза;

  4. Уреаза;

  5. Лізоцим.

63. Фермент слини, який володіє високими антимікробними властивостями завдяки руйнуванню клітинної стінки бактерій, називається:

  1. Каталаза;

  2. Нуклеаза;

  3. Уреаза;

  4. Лізоцим;

  5. α- амілаза.

64. Із зростанням рівня слиновиділення буферна ємність слини буде:

  1. Дещо зменшуватися;

  2. Дещо збільшуватися;

  3. Не буде змінюватися;

  4. Спадати, а потім зростати;

  5. Немає вірної відповіді.

65. Який фермент слини посилює процеси ремінералізації емалі:

  1. Кисла фосфатаза;

  2. Лужна фосфатаза;

  3. Нейрамінідаза;

  4. Холінестераза;

  5. α- амілаза?

66. Який фермент слини прискорює процеси демінералізації емалі:

  1. Кисла фосфатаза;

  2. Лужна фосфатаза;

  3. Нейрамінідаза;

  4. Холінестераза;

  5. α- амілаза?

67. У слині найбільше імуноглобулінів класу:

  1. S-Ig A;

  2. Ig G;

  3. Ig M;

  4. Ig D;

  5. Ig E.

68. Компонент слини, який тонким шаром обволікує слизову оболонку, захищаючи її від висихання, утворення тріщин і проникнення патогенних мікроорганізмів, називається:

  1. Калікреїн;

  2. Паротин;

  3. Муцин;

  4. Плазмін;

  5. Фібрин.

69. Гормон паротин, який виділяється привушними слинними залозами, регулює:

  1. Вуглеводний обмін;

  2. Жировий обмін;

  3. Мінеральний обмін;

  4. Обмін амінокислот;

  5. Основний обмін.

70. Які слинні залози виробляють серозний тип секрету:

  1. Привушні слинні залози;

  2. Губні слинні залози;

  3. Підщелепні слинні залози;

  4. Під’язикові слинні залози;

  5. Слинні залози піднебіння?

71. В’язкість слини визначається за допомогою:

  1. Віскозиметра;

  2. Денситометра;

  3. Колориметра;

  4. Поляриметра;

  5. Рефрактометра.

72. Мінералізуючий потенціал слини залежить від насиченості її:

  1. Кальцієм та фосфатами;

  2. Магнієм та фтором;

  3. Магнієм та цинком;

  4. Натрієм та хлором;

  5. Калієм та фтором.

73. Яку функцію не виконує слина:

  1. Травну;

  2. Захисну;

  3. Гемопоетичну;

  4. Видільну;

  5. Мінералізуючу?

74. Яка буферна система є в слині:

  1. Амонійна;

  2. Ацетатна;

  3. Піруватна;

  4. Гемоглобінова;

  5. Гідрокарбонатна?

75. Яка буферна система є в слині:

  1. Амонійна;

  2. Фосфатна;

  3. Ацетатна;

  4. Піруватна;

  5. Гемоглобінова?

76. Яка буферна система є в слині:

  1. Амонійна;

  2. Ацетатна;

  3. Піруватна;

  4. Білкова;

  5. Гемоглобінова?

77. До якого значення pH слина зберігає стан перенасиченості кальцієм та фосфатами:

  1. 6,0-6,2;

  2. 5,0-5,5;

  3. 4,8-5,0;

  4. 7,2-7,8;

  5. 4,3-4,6?

78. Катіонний білок лізоцим, який має виражений ферментативний потенціал, відноситься до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  3. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  4. Специфічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

79. До факторів захисту ротової порожнини відноситься секреторний імуноглобулін А. Він належить до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  3. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  4. Специфічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

80. До факторів захисту ротової порожнини відноситься інтерферон. Він належить до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  3. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  4. Специфічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

81. До факторів захисту ротової порожнини належить система комплементу. Її відносять до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Специфічних гуморальних факторів резистентності;

  3. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  4. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

82. До факторів захисту ротової порожнини належать Т-лімфоцити. Їх відносять до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Специфічних гуморальних факторів резистентності

  3. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  4. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

83. До факторів захисту ротової порожнини належать полінуклеарні нейтрофіли. Їх відносять до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Специфічних гуморальних факторів резистентності;

  3. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  4. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

84. До факторів захисту ротової порожнини належить білок лактоферин. Він відноситься до:

  1. Неспецифічних клітинних факторів резистентності;

  2. Специфічних гуморальних факторів резистентності;

  3. Специфічних клітинних факторів резистентності;

  4. Неспецифічних гуморальних факторів резистентності;

  5. Кожної з названих груп факторів резистентності.

85. Набута органічна плівка, яка утворюється після прорізування зуба і є похідним глікопротеїдів слини, називається:

A. Зубна бляшка;

B. Зубний наліт;

C. Зубний камінь;

D. Кутикула;

E. Пелікула.

86. Кутикула – це:

    1. Похідне глікопротеїдів слини;

    2. Редуковані клітини епітелію емалевого органу;

    3. Скупчення мікроорганізмів і вуглеводів;

    4. Сукупність мікроорганізмів, що містять хлорофіл;

    5. Скупчення мікроорганізмів з органічними компонентами.

87. Пелікула зуба утворюється із:

  1. Колагену ясенного епітелію;

  2. Кератину ясенного епітелію;

  3. Глікопротеїдів слини;

  4. Клітин емалевого органу;

  5. Протеолітичних ферментів слини.

88. За допомогою йодумісних розчинів можна виявити наявність на зубах:

  1. Набулої пелікули;

  2. Зубного нальоту;

  3. Кутикули зуба;

  4. Перекиматів емалі;

  5. Все перелічене.

89. До мінералізованих зубних відкладень відносяться:

  1. Зубний камінь;

  2. Харчові залишки;

  3. М’який наліт;

  4. Пелікула зуба;

  5. Наліт курця.

90. Джерелом мінеральних компонентів для утворення під’ясенного зубного каменю є:

  1. Слина;

  2. Ясенна рідина;

  3. Пелікула;

  4. Кутикула;

  5. Емаль.

91. Джерелом мінеральних компонентів для утворення над’ясенного зубного каменю є:

  1. Слина;

  2. Ясенна рідина;

  3. Пелікула;

  4. Кутикула;

  5. Емаль.

92. На утворення зубного нальоту має вплив:

  1. Кількісний і якісний склад мікрофлори;

  2. Швидкість салівації і якісний склад слини;

  3. Кількість і якість спожитих вуглеводів;

  4. Анатомічна будова поверхні зубів;

  5. Впливають усі перелічені фактори.

93. Між поверхнею емалі та зубним нальотом існує тонкий безмікробний шар, його назва:

  1. Пелікула зуба;

  2. Зубна бляшка;

  3. М’який наліт;

  4. М’який детрит;

  5. Зубний камінь.

94. Синонімом терміну „пелікула” є:

  1. Набута кутикула;

  2. Зубна бляшка;

  3. М’який наліт;

  4. М’який детрит;

  5. Зубний камінь.

95. Карієсогенними властивостями найбільшою мірою володіють мікроорганізми:

  1. Streptococus mutans;

  2. Streptococus mitis;

  3. Streptococus salivarius;

  4. Entameba gingivalis;

  5. Spirochetes dentaria.

96. До структури зубної бляшки не входить:

  1. Похідні глікопротеїдів слини (пелікула);

  2. Шар палісадно розміщених мікроорганізмів;

  3. Поверневий шар кокоподібних мікроорганізмів;

  4. Редукований епітелій емалі (кутикула);

  5. Серед вказаних правильної відповіді немає.

97. До позаклітинних полісахаридів, що продукуються мікроорганізмами, належать:

  1. Декстран і леван;

  2. Лізоцим і дисмутаза;

  3. Енамелін і колаген;

  4. Плазмін і фібриназа;

  5. Нуклеаза і редуктаза.

98. Найчисельніша група мікроорганізмів, що постійно перебуває в ротовій порожнині, представлена:

  1. Спірохетами;

  2. Актиноміцетами;

  3. Коками;

  4. Клостридіями;

  5. Бактероїдами.

99. У виникненні карієсу важливу роль відіграє така властивість мікроорганізмів:

  1. Стійкість до антибіотиків;

  2. Утворення органічних кислот;

  3. Здатність викликати дисбактеріоз;

  4. Здатність до розмноження;

  5. Здатність до спороутворення.

100. У виникненні карієсу зубів провідна роль належить мікроорганізмам:

  1. Актиноміцетам;

  2. Вірусам;

  3. Стрептококам;

  4. Стафілококам;

  5. Клостридіям.

101. Критичне значення рН зубного нальоту складає:

  1. 7,0;

  2. 6,5;

  3. 5,5;

  4. 8,0;

  5. 7,5.

102. Найбільшу карієсогенну дію має вуглевод:

  1. Мальтоза;

  2. Галактоза;

  3. Сахароза;

  4. Глікоген;

  5. Декстран.

103. Серед стрептококів найбільше значення у виникненні карієсу має:

  1. Str. mutans;

  2. Str. mitis;

  3. Str. salivarius;

  4. Str. sangvis;

  5. Str. pyogenes.

104. Мікроорганізми ротової порожнини мають здатність метаболізувати вуглеводи. Кінцевим продуктом метаболізму фруктози є:

  1. Декстрани;

  2. Молочна кислота;

  3. Левани;

  4. Глюкоза;

  5. Мальтоза.

105. За допомогою зубної щітки з поверхні зубів можна видалити:

  1. Поверхневу пелікулу;

  2. М’який наліт;

  3. Наліт курця;

  4. Над’ясенний камінь;

  5. Під’ясенний камінь.

106. Зубний наліт найшвидше накопичується на щічних поверхнях:

  1. Верхніх молярів;

  2. Нижніх молярів;

  3. Верхніх різців;

  4. Нижніх різців;

  5. Нижніх ікол.

107. При збільшенні кількості м’якого зубного нальоту в ротовій порожнині рН слини:

  1. Зміщується в кислий бік;

  2. Зміщується в лужний бік;

  3. Залишається без змін;

  4. Стає нейтральним;

  5. Немає вірної відповіді.

108. Сірувато-біле, м’яке і липке відкладення, що нещільно прилягає до поверхні зубів, є:

  1. Зубним каменем;

  2. Пелікулою зуба;

  3. Зубним нальотом;

  4. Кутикулою зуба;

  5. Нальотом курця.

109. За допомогою струменя води з поверхні зубів можна видалити:

  1. Зубний камінь;

  2. Пелікулу зуба;

  3. Кутикулу зуба;

  4. М’який наліт;

  5. Наліт курця.

110. До немінералізованих зубних відкладень відносяться:

  1. Над’ясенний зубний камінь;

  2. Під’ясенний зубний камінь;

  3. Кутикула поверхні зуба;

  4. Перикімати поверхні емалі;

  5. М’який зубний наліт.

111. Видалення м’якого зубного нальоту:

  1. Сприяє зменшенню кровоточивості ясен;

  2. Попереджує виникнення аномалій прикусу;

  3. Зменшує ризик захворювання флюорозом;

  4. Зменшує ризик виникнення гіпоплазії емалі;

  5. Попереджує виникнення вроджених аномалій.

112. Видалення м’якого зубного нальоту:

  1. Попереджує виникнення аномалій прикусу;

  2. Попереджує виникнення карієсу зубів;

  3. Зменшує ризик захворювання флюорозом;

  4. Зменшує ризик виникнення гіпоплазії емалі;

  5. Попереджує виникнення вроджених аномалій.

113. Видалення зубного каменю:

  1. Попереджує виникнення аномалій прикусу;

  2. Попереджує виникнення хвороб пародонта;

  3. Зменшує ризик захворювання флюорозом;

  4. Зменшує ризик виникнення гіпоплазії емалі;

  5. Попереджує виникнення вроджених аномалій.

114. Видалення м’якого зубного нальоту:

  1. Попереджує виникнення аномалій прикусу;

  2. Зменшує ризик виникнення гіпоплазії емалі;

  3. Зменшує ризик захворювання флюорозом;

  4. Зменшує ризик виникнення галітозу;

  5. Попереджує виникнення вроджених аномалій.

115. Яке значення повинен мати індекс RDA в дитячій зубній пасті:

А. 10-30;

B. 30-50;

C. 50-80;

D. 80-100;

Е. 100-120?

116. Яке значення повинен мати індекс RDA в зубній пасті для дорослих:

А. 10-30;

B. 30-50;

C. 50-100;

D. 100-120;

E. 120-150?

117. Який абразив найдоцільніше використовувати в сучасних зубних пастах:

  1. Крейду;

  2. Гідроксиапатит;

  3. Білу глину;

  4. Диоксид кремнію;

  5. Карбонат кальцію?

118. Який вміст фторид-іону в зубних пастах рекомендується для дітей віком до 6 років:

A. 1500 ppm;

B. 1000 ppm;

C. 750-1000 ppm;

D. 500-750 ppm;

E. 200-500 ppm?

119. Які активні добавки в зубних пастах впливають на мікрофлору та одночасно збільшують мінералізацію емалі зуба:

  1. Фториди;

  2. Ферменти;

  3. Солі;

  4. Вітаміни;

  5. Триклозан?

120. Які компоненти зубних паст забезпечують профілактику утворення зубного каменю:

  1. Окисні сполуки;

  2. Стронцію хлорид;

  3. Рослинні добавки;

  4. Цинку цитрат;

  5. Калію хлорид?

121. Триклозан, що входить до складу зубних паст, виконує роль:

  1. Мінералізуючого агента;

  2. Антикристалізатора;

  3. Протимікробного агента;

  4. Дезодоруруючої добавки;

  5. Відбілюючого агента?

122. Який компонент зубної пасти забезпечує зниження чутливості твердих тканин зубів:

  1. Перекис карбаміду;

  2. Пірофосфати;

  3. Рослинні добавки;

  4. Цитрат цинку;

  5. Нітрат калію?

123. До відбілюючих зубних паст не відносяться такі, які містять:

  1. Пірофосфати;

  2. Перекис карбаміду;

  3. Натрію гідрокарбонат;

  4. Триклозан;

  5. Жорсткі абразиви?

124. Який компонент насамперед повинна містити зубна паста для дитини із захворюванням тканин пародонта:

  1. Фторид натрію;

  2. Пірофосфат;

  3. Калію нітрат;

  4. Рослинні екстракти;

  5. Окисні сполуки?

125. До обов’язкових засобів гігієни ротової порожнини у дорослих відносять:

A. Міжзубні йоржики;

B. Міжзубні нитки;

C. Дерев’яні зубочистки;

D. Ротові ірригатори;

E. Щітки для язика?

126. Дитяча зубна щітка повинна мати:

A. Щетину різної жорсткості;

B. Дуже жорстку щетину;

C. Жорстку щетину;

Д. Щетину середньої жорсткості;

Е. Щетину м’якої жорсткості?

127. У чому полягає позитивна дія на зуби жувальної гумки без цукру:

A. У збільшенні концентрації лізоциму;

B. В активному виділенні фторидів;

C. У збільшенні слиновиділення;

D. У зменшенні в’язкості слини;

Е. В антибактеріальному впливові?

128. Щітка з якою щетиною рекомендується при підвищеній чутливості шийок зубів:

A. Із дуже м’якою;

B. Із середньої жорсткості;

C. Із жорсткою;

D. Не має значення;

E. Із натуральною?

129. Що означає поняття „мікротекстурна щетина”:

A. Щетинки дуже маленького діаметру;

B. Щетинки із заполірованими кінчиками;

C. Щетинки із роздвоєними кінчиками;

D. Твістерні щетинки на поверхні;

Е. Щетинки з мікровиступами на поверхні?

130. Який засіб гігієни необхідний за наявності брекет-системи в ротовій порожнині насамперед:

A. Щітка з м’якою щетиною;

B. Дерев’яна зубочистка;

C. Ірригатор ротовий;

D. Міжзубний йоржик;

Е. Електричний флос?

131. Яке поєднання компонентів зубної пасти є найдоцільнішим у пацієнта за наявності у нього карієсу і гінгівіту:

A. Триклозану і пірофосфату;

B. Фториду і рослинної добавки;

C. Сольової добавки і калію нітрату;

D. Фториду і цинку фосфату;

Е. Фториду і цинку цитрату?

132. Який із компонентів зубної пасти не впливає на мікроорганізми зубної бляшки:

А. Фторид;

B. Фермент;

С. Триклозан;

Д. Пірофосфат;

Е. Хлоргексидин?

133. Який метод чищення зубів найдоцільніший при захворюваннях пародонта:

А. Сміта-Бела;

B. Баса;

С. Фонеса;

Д. „Повороту щітки”;

Е. Усі названі?

134. Який засіб гігієни ротової порожнини називається „міжзубним” стимулятором”:

А. Флос електричний;

B. Зубочистка дерев’яна;

С. Ірригатор ротовий;

Д. Зубна щітка іонна;

Е. Конус гумовий?

135. Дитина 12 років звернулася до лікаря-стоматолога з метою санації. Індекс КПВ=7, індекс Green-Vermillion=1,7 бала. Які пасти доцільно призначити для індивідуальної гігієни ротової порожнини в даному випадку:

A. Ті, що містять сполуки фтору;

B. Ті, що містять ферменти;

C. Ті, що містять антисептики;

D. Ті, що містять сольові добавки;

Е. Ті, що містять екстракти трав?

136. Батьки дитини 3,5 років звернулися до лікаря-стоматолога з метою санації. Індекс кп=4, індекс Green-Vermillion = 2,1 бала. Яка концентрація фториду натрію в дитячій зубній пасті для індивідуальної гігієни є оптимальною для цієї дитини:

А. 3300 ppm;

B. 1500 ppm;

С. 2200 ppm;

D. 400 ppm;

Е. 3800 ppm?

137. Пацієнт М., 13 років, скаржиться на біль та кровоточивість ясен під час чищення зубів. Індекс РМА=90%, індекс Грін-Вермільйона=2,5 бала. Зубну пасту з яким активним компонентом слід порекомендувати:

A. Із гліцерофосфатом кальцію;

B. Із хлоргексидином;

C. Із монофторфосфатом;

D. Із вітамінами А, Д, Е;

E. Із комплексом мікроелементів?

138. Дитина 14,5 років скаржиться на виражену кровоточивість ясен при чищенні зубів. Які додаткові предмети гігієни ротової порожнини необхідно призначити в даному випадку:

А. Щітки для язика;

B. Зубочистки дерев’яні;

С. Йоржики міжзубні;

D. Щітки електричні;

E. Ірригатори ротові?

139. Дитина 8,5 року звернулася до лікаря-стоматолога з метою санації. Індекс КПВ+кп=7, індекс Green-Vermillion=1,8 бала. Які додаткові засоби гігієни доцільно призначити в даному випадку:

A. Ополіскувачі, що містять сполуки фтору;

B. Ополіскувачі, що містять калію нітрат;

C. Ополіскувачі, що містять антисептики;

D. Ополіскувачі, що містять екстракти трав;

Е. Ополіскувачі, що мають дезодоруючу дію?

140. Батьки 4-річної дитини звернулися до лікаря-стоматолога з метою санації. Індекс кп=6, індекс Федорова-Володкіної=2,6 бала. Які пасти слід рекомендувати для індивідуальної гігієни ротової порожнини в даному випадку:

А. Відбілюючі зубні пасти;

B. Пасти, що містять кальцій;

С. Гігієнічні зубні пасти;

D. Сольові зубні пасти;

Е. Ферментовмісні пасти?

141. Підліток 16-ти років скаржиться на біль і кровоточивість ясен при чищенні зубів. Які пасти доцільно рекомендувати для індивідуальної гігієни ротової порожнини в даному випадку:

A. Ті, що містять сполуки кальцію;

B. Ті, що містять сполуки фтору;

C. Ті, що містять антисептики;

D. Ті, що містять пірофосфати;

Е. Ті, що містять сполуки цинку?

142. Підліток 15 років звернувся з метою санації. На оральних поверхнях нижніх фронтальних різців і на вестибулярних поверхнях верхніх молярів визначаються тверді зубні відкладення. Індекс КПВ=1. Які пасти доцільно рекомендувати для індивідуальної гігієни ротової порожнини в даному випадку:

A. Ті, що містять сполуки алюмінію;

B. Ті, що містять сольові добавки;

C. Ті, що містять сполуки цинку;

D. Ті, що містять пірофосфати;

E. Ті, що містять сполуки кальцію?

143. Батьки 5-річної дитини звернулися до лікаря-стоматолога з метою профілактичного огляду. Зубну щітку якого ступеня жорсткості слід рекомендувати для індивідуальної гігієни ротової порожнини в даному випадку:

А. Жорстку;

B. Середню;

С. М’яку;

D. Дуже жорстку;

E. Будь-яку?

144. Санітарна освіта проводиться на таких рівнях:

А. На всіх рівнях профілактики;

B. На рівні вторинної профілактики;

C. На рівні третинної профілактики;

D. На рівні ендогенної профілактики;

E. На рівні первинної профілактики.

145. Гігієнічне навчання – це невід’ємна складова:

А. Профілактики зубо-щелепових аномалій;

B. Загального лікування карієсу зубів у дітей;

C. Загальної терапії захворювань пародонта;

D. Профілактики зубо-щелепових деформацій;

E. Комплексної системи профілактики.

146. Стоматологічна просвіта – це:

А. Виявлення рівня стоматологічного здоров’я населення;

B. Задоволення матеріальних запитів населення;

C. Задоволення духовних запитів населення;

D. Надання населенню пізнавальної інформації;

E. Надання стоматологічної допомоги населенню.

147. Метою санітарно-просвітницької роботи є:

А. Виявлення та усунення захворювання;

B. Санація ротової порожнини;

C. Гігієнічне виховання та навчання;

D. Рання діагностика захворювань;

E. Немає правильної відповіді.

148. Які вікові групи населення повинна охоплювати санітарно-просвітницька робота:

А. Дітей дошкільного віку;

B. Усі вікові групи;

C. Дітей шкільного віку;

D. Доросле населення;

E. Вагітних жінок?

149. Стоматологічна просвіта – це надання населенню необхідної пізнавальної інформації для:

А. Вироблення звичок;

B. Формування самооцінки;

C. Вироблення поведінки;

D. Усього переліченого;

E. Формування переконання.

150. Метою санітарно-просвітницької роботи є:

А. Мотивація до формування здорових звичок;

B. Навчання догляду за ротовою порожниною;

C. Навчання здорового способу життя;

D. Навчання раціонального харчування;

E. Усі перелічені варіанти відповідей.

151. Кінцевим результатом стоматологічної просвіти є:

А. Поліпшення фізичного стану населення;

В. Вироблення здорових навичок у населення;

C. Поліпшення морального стану населення;

D. Поліпшення матеріального стану населення;

E. Поліпшення емоційного стану населення.

152. Основні цілі санітарно-просвітницької роботи:

А. Усі перелічені варіанти відповідей;

В. Формування знань про здоровий спосіб життя;

С. Пояснення причин стоматологічних хвороб;

D. Переконання в необхідності профілактики;

Е. Правильної відповіді не наведено.

153. Які бувають форми санітарно-просвітницької роботи:

А. Активна і пасивна;

В. Основна і додаткова;

С. Позитивна і негативна;

D. Доступна і недоступна;

Е. Прогресивна і регресивна?

154. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відноситься урок здоров’я:

А. До додаткової;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До активної;

Е. До позитивної?

155. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відноситься урок здоров’я:

А. До регресивної;

В. До доступної;

С. До недоступної;

D. До активної;

Е. До негативної?

156. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відноситься урок здоров’я:

А. До основної;

В. До пасивної;

С. До активної;

D. До додаткової;

Е. До прогресивної?

157. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відноситься урок здоров’я:

А. До регресивної;

В. До активної;

С. До негативної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

158. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться бесіди:

А. До позитивної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

159. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться бесіди:

А. До недоступної;

В. До доступної;

С. До активної;

D. До регресивної;

Е. До негативної?

160. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться бесіди:

А. До пасивної;

В. До активної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До прогресивної?

161. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться бесіди:

А. До активної;

В. До регресивної;

С. До негативної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

162. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться виступи:

А. До додаткової;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До активної;

Е. До позитивної?

163. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться виступи:

А. До недоступної;

В. До доступної;

С. До активної;

D. До регресивної;

Е. До негативної?

164. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться виступи:

А. До прогресивної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

165. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться виступи:

А. До активної;

В. До регресивної;

С. До негативної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

166. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться лекції:

А. До пасивної;

В. До активної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

167. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться лекції:

А. До регресивної;

В. До доступної;

С. До недоступної;

D. До активної;

Е. До негативної?

168. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться лекції:

А. До основної;

В. До пасивної;

С. До активної;

D. До додаткової;

Е. До прогресивної?

169. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться лекції:

А. До регресивної;

В. До активної;

С. До негативної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

170. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться доповіді:

А. До активної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

171. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться доповіді:

А. До активної;

В. До доступної;

С. До недоступної;

D. До регресивної;

Е. До негативної?

172. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться доповіді:

А. До прогресивної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

173. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться доповіді:

А. До регресивної;

В. До активної;

С. До негативної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

174. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться семінари:

А. До додаткової;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До активної;

Е. До позитивної?

175. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться семінари:

А. До недоступної;

В. До доступної;

С. До активної;

D. До регресивної;

Е. До негативної?

176. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться семінари:

А. До пасивної;

В. До активної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До прогресивної?

177. До якої форми санітарно-просвітницької роботи відносяться семінари:

А. До пасивної;

В. До регресивної;

С. До негативної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

178. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання науково-популярної літератури:

А. До активної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

179. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання науково-популярної літератури:

А. До недоступної;

В. До негативної;

С. До пасивної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

180. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання науково-популярної літератури:

А. До додаткової;

В. До регресивної;

С. До недоступної;

D. До пасивної;

Е. До активної?

181. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання статей:

А. До активної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

182. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання статей:

А. До доступної;

В. До негативної;

С. До недоступної;

D. До пасивної;

Е. До прогресивної?

183. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання статей:

А. До пасивної;

В. До регресивної;

С. До недоступної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

184. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання листівок:

А. До основної;

В. До активної;

С. До пасивної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

185. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання листівок:

А. До негативної;

В. До пасивної;

С. До недоступної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

186. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання листівок:

А. До активної;

В. До регресивної;

С. До недоступної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

187. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання пам’яток:

А. До додаткової;

В. До активної;

С. До основної;

D. До пасивної;

Е. До позитивної?

188. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання пам’яток:

А. До пасивної;

В. До негативної;

С. До недоступної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

189. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання пам’яток:

А. До недоступної;

В. До регресивної;

С. До пасивної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

190. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання брошур:

А. До активної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

191. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання брошур:

А. До доступної;

В. До негативної;

С. До недоступної;

D. До пасивної;

Е. До прогресивної?

192. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання брошур:

А. До недоступної;

В. До регресивної;

С. До пасивної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

193. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання плакатів:

А. До пасивної;

В. До активної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

194. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання плакатів:

А. До негативної;

В. До пасивної;

С. До недоступної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

195. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання плакатів:

А. До додаткової;

В. До регресивної;

С. До недоступної;

D. До пасивної;

Е. До активної?

196. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання санбюлетенів:

А. До позитивної;

В. До активної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

197. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання санбюлетенів:

А. До негативної;

В. До пасивної;

С. До недоступної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

198. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить підготовка та видання санбюлетенів:

А. До недоступної;

В. До регресивної;

С. До пасивної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

199. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить організація виставок:

А. До активної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

200. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить організація виставок:

А. До доступної;

В. До негативної;

С. До недоступної;

D. До пасивної;

Е. До прогресивної?

201. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить організація виставок:

А. До недоступної;

В. До регресивної;

С. До пасивної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

202. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить демонстрація тематичних телепередач:

А. До активної;

В. До пасивної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

203. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить демонстрація тематичних телепередач:

А. До доступної;

В. До негативної;

С. До недоступної;

D. До активної;

Е. До прогресивної?

204. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить демонстрація тематичних телепередач:

А. До активної;

В. До регресивної;

С. До недоступної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

205. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить трансляція тематичних радіопередач:

А. До пасивної;

В. До активної;

С. До основної;

D. До додаткової;

Е. До позитивної?

206. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить трансляція тематичних радіопередач:

А. До негативної;

В. До пасивної;

С. До недоступної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

207. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить трансляція тематичних радіопередач:

А. До недоступної;

В. До регресивної;

С. До пасивної;

D. До додаткової;

Е. До активної?

208. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить поширення тематичних відеофільмів:

А. До додаткової;

В. До активної;

С. До основної;

D. До пасивної;

Е. До позитивної?

209. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить поширення тематичних відеофільмів:

А. До негативної;

В. До пасивної;

С. До недоступної;

D. До доступної;

Е. До прогресивної?

210. До якої форми санітарно-просвітницької роботи належить поширення тематичних відеофільмів:

А. До активної;

В. До регресивної;

С. До недоступної;

D. До додаткової;

Е. До пасивної?

211. Які є організаційні рівні стоматологічної просвіти:

А. Персональна, колективна, сімейна;

В. Індивідуальна, групова, масова;

С. Універсальна, персональна, світова;

D. Народна, етнічна, ексклюзивна;

Е. Сімейна, дитяча, доросла?

212. Яка форма стоматологічної просвіти по кількості охоплення населення та якості засвоєння інформації є найефективнішою:

А. Індивідуальна;

В. Масова;

С. Групова;

D. Національна;

Е. Етнічна?

213. Яка форма стоматологічної просвіти по кількості охоплення населення та якості засвоєння інформації є найефективнішою:

А. Індивідуальна;

В. Світова;

С. Персональна;

D. Ексклюзивна;

Е. Групова?

214. Яка форма стоматологічної просвіти по кількості охоплення населення та якості засвоєння інформації є найефективнішою:

А. Сімейна;

В. Комунальна;

С. Індивідуальна;

D. Групова;

Е. Універсальна?

215. Яка організаційна форма стоматологічної просвіти охоплює найбільшу кількість населення:

А. Індивідуальна;

В. Групова;

С. Масова;

D. Ексклюзивна;

Е. Універсальна?

216. Для ефективності профілактики стоматологічних захворювань у дітей санітарно-просвітницьку роботу слід проводити з:

А. Усіма переліченими людьми;

В. Медичними працівниками;

С. Педагогічним колективом;

D. Батьками і родичами;

Е. Вихователями і нянечками.

217. Найдоступнішою формою санітарної освіти для дітей дошкільного віку є:

А. Листівки;

В. Казка;

С. Санбюлетені;

D. Лекції;

Е. Плакати.

218. Найдоступнішою формою санітарної освіти для дітей молодшого шкільного віку є:

А. Лекції;

В. Плакати;

С. Брошури;

D. Казка;

Е. Санбюлетені.

219. Найдоступнішою формою санітарної освіти для дітей молодшого шкільного віку є:

А. Санітарні бюлетені;

В. Веселі плакати;

С. Яскраві брошури;

D. Адаптовані лекції;

Е. Нічого із вказаного.

220. При проведенні КОШРЕ-тесту використовують:

А. 1н розчин сірчаної кислоти;

В. 1н розчин оцтової кислоти;

С. 1н розчин фосфорної кислоти;

D. 1н розчин соляної кислоти;

Е. 1н розчин лимонної кислоти.

221. Який із гігієнічних індексів передбачає визначення рівня гігієни ротової порожнини:

  1. КПІ;

  2. РМА;

  3. OHI-S;

  4. CPITN;

  5. PI?

222. Який індекс використовують для мотивації підлітка по догляду за ротовою порожниною:

  1. PMA;

  2. PI;

  3. CPITN;

  4. OHI-S;

  5. КПІ?

223. Який індекс використовують для мотивації підлітка по догляду за ротовою порожниною:

  1. PMA;

  2. ІГ;

  3. CPITN;

  4. PI;

  5. КПІ?

224. Який індекс використовують при проведенні контрольованого чищення зубів:

  1. PMA;

  2. PI;

  3. CPITN;

  4. OHI-S;

  5. КПІ?

225. Який індекс використовують при проведенні контрольованого чищення зубів:

  1. PMA;

  2. PI;

  3. ІГ;

  4. CPITN;

  5. КПІ?

226. При визначенні яких індексів використовують барвники:

  1. CPITN;

  2. ІГ;

  3. Silnes-Loe;

  4. КПІ;

  5. РІ?

227. При визначенні яких індексів використовують барвники:

  1. CPITN;

  2. OHI-S;

  3. Silnes-Loe;

  4. КПІ;

  5. РІ?

228. Як можна оцінити якість догляду за ротовою порожниною:

  1. За допомогою гігієнічних індексів;

  2. За допомогою біохімічного дослідження;

  3. За допомогою цитологічного дослідження;

  4. За допомогою гістологічного досліждення;

  5. За допомогою пародонтальних індексів?

229. Скільки однакових рухів повторюють при чищенні зубів ручною щіткою в ділянці одного сегмента:

  1. 3-5;

  2. 5-7;

  3. 9-10;

  4. 20-25;

  5. 25-30?

230. Якою повинна бути зубна щітка для чищення зубів підліткові 13-річного віку при загостренні захворювань пародонту:

  1. Із дуже жорсткою щетиною, головкою з округлими контурами;

  2. Із жорсткою щетиною та головкою з округлими контурами;

  3. Із м’якою щетиною та головкою з округлими контурами;

  4. Із Х-подібним розміщенням пучків щетини на зубній щітці;

  5. Із привабливим зовнішнім виглядом та зручною упаковкою?

231. Який спосіб і засіб можуть використовувати батьки для проведення контролю чищення зубів дітям у домашніх умовах:

  1. Зафарбування розчином водного Люголю;

  2. Зафарбування розчином метиленового синього;

  3. Зафарбування розчином основного фуксину;

  4. Розжовування таблеток еритрозину;

  5. Розжовування таблеток „Лісобакту”?

232. Який автор описав стандартний метод чищення зубів:

  1. Леус;

  2. Пахомов;

  3. Боровський;

  4. Басс;

  5. Фонес?

233. Яким чином проводиться очищення вестибулярних поверхонь зубів на верхній щелепі:

  1. Щітку слід рухати по зімкнутих зубах зверху вниз;

  2. Щітку слід рухати по зімкнутих зубах знизу вверх;

  3. Щітку слід рухати по зубах знизу вверх і зверху вниз;

  4. Щітку слід рухати вертикально вздовж осі зуба;

  5. Щітку слід рухати коловими рухами, рівномірно?

234. Яким чином проводиться очищення вестибулярних поверхонь зубів на нижній щелепі:

  1. Щітку слід рухати по зімкнутих зубах зверху вниз;

  2. Щітку слід рухати по зімкнутих зубах знизу вверх;

  3. Щітку слід рухати по зубах знизу вверх і зверху вниз;

  4. Щітку слід рухати вертикально вздовж осі зуба;

  5. Щітку слід рухати коловими рухами, рівномірно?

235. Зубну щітку якого ступеня жорсткості слід рекомендувати дитині 5-річного віку для індивідуальної гігієни ротової порожнини:

  1. Дуже м’яку;

  2. М’яку;

  3. Середньої;

  4. Жорстку;

  5. Дуже жорстку?

236. Який спосіб очищення міжзубних проміжків є найбільш ефективним та безпечним:

  1. Флосинг, що виконується бімануальним методом;

  2. Чищення зубною щіткою круговими рухами;

  3. Чищення зубною щіткою горизонтальними рухами;

  4. Чищення, яке виконується пластмасовими зубочистками;

  5. Чищення, яке виконується дерев’яними зубочистками?

237. Який відсоток редукції карієсу контактних поверхонь зубів при виконанні флосингу фторованими нитками:

  1. 100%;

  2. 80%;

  3. 40%;

  4. 10%;

  5. 0%?

238. Коли рекомендують проводити флосинг:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности