Анатомія

Будова кісткової, класифікація кісток. Будова хребта. Тип тканини кісток. Поняття сінцитія. Кісткові клітини: остеобласти, остеобласти. Остеон та його будова. Особливості будови (розташування кісткової тканини) у компактних та губчастих частинах кісток. Хімічний склад та фізичні якості кісток. Класифікація кісток по розмірам, будові та формі. Хребет та його відділи. Будова хребця: отвори, відростки. Особливості хребців різних відділів хребта. Особливості атланта та епістрофея. Форма хребта при сагітальному та фронтальному погляді. Функціональні згиби хребта та їх значення.

М’язова тканина. Відмінності гладеньких та посмугованих м’язів. Будова м’язу та їх класифікація. Тип м’язової тканини (сінпласт). Міофібріл та його активні елементи. Будова гладенького м’язу. Посмугований м’яз та причини його посмугованості. Частини м’язу. Поняття: ендомізій, ендотеноній, перемізій, перетеноній, фасція. Класифікація м’язів. Допоміжні структури м’язів (синовіальні сумки, вагіни, сухожилки). Класифікація м’язів.

Органи системи дихання. Будова гортані та легень. Призначення суфрактата. Загальна схема і основні органи системи дихання. Будова носової порожнини, глотки, гортані, трахеї і бронхів. Бронхіальне дерево. Будова легень: долі, ворота легень, плевра. Структурні елементи легень: ацінуси, альвеоли. Органи формування звуків. Механізм дихання.

Органи системи травлення. Особливості будови слизової шлунку та тонких кишок. Будова печінки. Будова ротової порожнини: язика, зубів, слинних залоз, стравоходу. Шлунок, його відділи. Залози шлунку. Дванадцятипала кишка, порожній та клубовий відділи тонкої кишки. Будова слизової тонких кишок: типи клітин епітелію, що вкриває ворсинки, кріпти Люберкюна. Будова товстої та прямої кишок. Підшлункова залоза, її будова. Печінка, структурні елементи печінки. Будова печінкової балки, як структурної одиниці утворення жовчі.

Будова серця: м’язи, клапани, провідні шляхи. Мікроцеркулярне русло. Кола кровообігу. Будова стінок серця (шарів стінок), особливості міокарда, як різновиду м’язової тканини, клапани серця та засоби утримання створок клапанів від вивертання. Провідна система серця. Кровозабеспечення серця. Система малого кола кровообігу. Система великого кровообігу. Мікроцеркулярне русло і його складові елементи. Кровотворні органи.

Фізіологія людини та тварин

Мембранно-іонна теорія виникнення та підтримки мембранного потенціалу спокою. Мембранно-іонна теорія Ходжкіна та Хакслі (1952). Будова мембрани тваринної клітини, її вуглеводні, ліпідні та білкові складові. Види пор (каналів): специфічні, неспецифічні, К-Na-помпи. Техніка для визначення мембранного потенціалу спокою. Визначення мембранного потенціалу спокою. Асиметрія концентрації іонів в плазмі клітини та у міжклітинній рідині як умова їх пасивного та активного руху скрізь мембрану клітини, що знаходиться у спокої. Механізм підтримки потенціалу спокою.

Механізм виникнення і підтримки потенціалу дії, розповсюдження потенціалу дії. Тканини, що здатні до збудження. Поняття збудження. Характеристика подразників, що здатні викликати подразнення. Електричний струм як адекватний подразник для живої клітини.

Поняття потенціалу дії як результат зміни потенціалів між зовнішньою та внутрішньою оболонками клітини під впливом дії подразника. Крива потенціалу дії та її складові: деполяризація, овершут, реполярізація.

Поняття порога сили подразника, який здатен викликати зміни в іонному складі клітини, як зовні, так і всередині.

Характеристика потенціалу дії: його відношення до закону «Все або нічого», нездатності клітини до збудження в стані абсолютної рефрактерності, нездатності до сумації та нездатності розповсюджувати збудження до сусідніх ділянок. Механізм регенеративної деполяризація. Поняття абсолютної та відносної рефрактерності.

Локалізація функцій спинного мозку. Будова рефлекторної дуги. Функції головного мозку. Структурні елементи нервової системи і їх будова. Склад білої та сірої речовини мозку. Розташування білої та сірої речовини спинного мозку та пов’язані з цим морфологічні утворення. Функції спинного мозку та локалізація (місце знаходження) матеріальних структур які забезпечують ці функції. Складові рефлекторної дуги. Рефлекторне кільце. Основні функції головного мозку: стволової частини мозку (довгастого, мосту, мозочка, середнього і межу точного мозку), кінцевого мозку (кори). Роль ретикулярної формації.

Гальмування у центральній нервовій системі. Принципи координації функцій у ЦНС. Види гальмування і його суть: пресинаптичне, після синаптичне, гіперполярізаційне та деполярізаційне. Суть основних принципів координації функцій: загального кінцевого шляху, конвергенції, оккмозії, іррадіації, реціпрокної енервації, ритмічних рефлексів, аферентної імпульсації, домінанти.

Умовні рефлекси як основа вищої нервової діяльності. Гальмування умовних рефлексів і їх функціональне значення. Поняття умовних рефлексів як вищої універсальної форми пристосування, що зрівноважує організм із середовищем. Характеристика умовних рефлексів. Класифікація умовних рефлексів за характером викликаємої реакції, за природою подразника, за складністю і т.д.

Умови утворення умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів як захисна функція організму від виснажливої дії подразників. Види гальмування: безумовно-рефлекторні, умовнорефлекторні. Характеристика безумовнорефлекторного гальмування, його причини та види. Характеристика умовно-рефлекторного гальмування. Його види: умовне, диференціювальне, запізнююче, умовне гальмо. Та їх значення.