5.1.3. Оцінка стійкості рослинництва в умовах хімічного зараження

Наприклад:

Господарство знаходиться в с. Петродолинське на відстані 14км від станції водопостачання «Дністер» (м. Біляївка), де зберігається 50т хлору. Місцевість відкрита, вертикальний стан атмосфери – інверсія. Швидкість вітру 1м/с, вітер у бік господарства. В господарстві на площі S_ОЗ = 250 га збирають урожай озимої пшениці. Планова урожайність m_ОЗ = 30ц/га. Ціна озимої пшениці Ц_ОЗ = 85грн./ц. На збиранні урожаю зайнято П = 20 працівників без протигазів. Вважається, що зараження сталося на початку збирання урожаю. Працівники знаходилися на відкритій місцевості.

Оцінку стійкості рослинництва (по озимій пшениці) проводять у

такій послідовності:

1. Проводимо оцінку можливої хімічної обстановки.

Відповідно таблиці 1 [ ] глибина поширення зараженої хмари з уражаючою концентрацією буде Г ≥ 80км. При порівнянні глибини поширення хмари (80 км) з відстанню до населеного пункту (14 км) робимо висновок, що площа озимої пшениці може знаходитись в зоні зараження.

Ширина зони зараження при інверсії буде становити Ш = 0,03·Г = 2,4км.

Площа зони хімічного зараження S = 0,5· Г ·Ш = 96 км² .

Час підходу зараженої хмари до поля буде становити:

t_ПІДХ = Д : (V_ПЕР · 60) = 14000 : 2,2 · 60 = 106 хв.

2. Визначаємо втрати людей (таблиця 4) [ ]. Вважаємо, що повні втрати людей будуть становити – 90% (В_П = 18 осіб), з них:

- легкий ступінь – 25% (В_{П ЛЕГ} = 4 особи);

- середній і важкий ступінь – 40% (В_{П СЕР,ВАЖ} = 8 осіб);

- зі смертельними наслідками – 35% (В_{П СМ} =6 осіб).

3. Визначаємо, скільки осіб може продовжувати працювати на збиранні урожаю:

П₁ = (П – В_П) + В_{П ЛЕГ} = (20 – 18) + 4 = 6 осіб.

4. Визначаємо втрати урожаю.

Втрати людей на 70% призведе до збільшення тривалості жнив озимої пшениці приблизно у два рази і втрат до 30% урожаю.

5. Визначаємо загальні втрати озимої пшениці:

В_ОЗ = m_ОЗ · S_ОЗ · 0,3 = 30 · 250 · 0,3 = 2250 ц.

6. Визначаємо загальні втрати озимої пшениці у грошовому вираженні:

В^Г_ОЗ = В_ОЗ · Ц_ОЗ = 2250 · 85 = 191 250 грн.

7. Визначаємо плановий урожай у грошовому вираженні:

ВП = m_ОЗ · S_ОЗ · Ц_ОЗ = 30 · 250 · 85 = 637 500 грн.

8. Визначаємо стійкість галузі рослинництва по озимій пшениці:

С = ((ВП – В^Г_ОЗ) : ВП) · 100% =((637 500 – 191 250) : 63 750) · 100 = 70%.

Висновок: стійкість роботи галузі рослинництва по озимій пшениці задовільна.

Пропозиції щодо підвищення стійкості галузі рослинництва:

- забезпечити працюючих на жнивах протигазами ГП 5;

- організувати загін долікарської допомоги;

- створити рятівну об’єктову групу у складі 3 осіб.

5.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення місцевості

5.2.1. Оцінка стійкості свиноферми в умовах радіоактивного забруднення

місцевості

Наприклад:

Свинарська ферма, де утримуються С – 100 свиней на відгодівлі, знаходиться в с. Сергіївка Любашівського району Одеської області на відстані R = 64км від Південноукраїнської АЕС. Тип реактора – ВВЕР-1000.

Ймовірна кількість викидів радіонуклідів – 10%. Напрям і швидкість вітру на свинарник – 5м/с. Стан вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія.

Середня вага однієї свині m_С = 120кг. Щорічний забій 100%. Ціна м'яса свинини Ц_С = 50 грн/кг.

Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:

1. Оцінюємо радіаційну обстановку в районі свиноферми.

По таблиці 5 [ ] прогнозуємо розміри зон забруднення:

- зона М: довжина L = 155км, ширина Ш = 13,8км;

- зона А: довжина L = 29,5км, ширина Ш = 1,6км.

На карту наносимо зони радіоактивного забруднення і виявляємо, що свиноферма буде знаходитися в зоні М.

2. Визначити рівень радіації в районі ферми (таблиця 6) [ ]:

Р = 0,02 Р/год.

3. Визначаємо щільність забруднення (величину А) радіоактивним цезієм-137

із умови 1 мР/год = 90 Кі/км²:

А = 20 · 90 = 1800 Кі/км² .

4. Визначаємо річну дозу опромінення, яку можуть отримати люди в районі

ферми (таблиця 7) [ ]: Д = 15,8 Р.

Якщо робітники будуть працювати 50% зміни у приміщеннях з коефіцієнтом ослаблення К_ОСЛ = 10, то за рік вони отримають дозу:

Д¹ = 7,9 + 0,79 = 8,69 Р.

Для населення в аварійних умовах норма зовнішнього опромінення становить 10Р. Отже, працівники не будуть мати допустимої величини зовнішнього опромінення.

Тварини будуть знаходитися в приміщенні ферми і отримують дозу опромінення 1,58 Р.

Враховуючи ще те, що тварин будуть годувати концентрованими кормами, забрудненими радіонуклідами, м’ясо теж буде мати певні рівні вмісту цезію-137 і може бути непридатним до споживання.

5. Оцінюємо втрати продукції.

Продукція (м'ясо) втрачається внаслідок забруднення її радіонуклідами.

По таблиці 8 [ ] визначаємо вміст цезію-137 у м'ясі А_С¹ при забрудненні місцевості в 40 Кі/км² при суглинистих грунтах А_С¹ = 4,5 · 10^-9 Кі/кг.

Місцевість навколо ферми буде мати забрудненість 1800 Кі/км², що в 45 разів більше 40 Кі/км² . Отже, забрудненість м’яса свинини цезієм-137 буде:

А_С = А_С¹ · 45 = 20,25 · 10^-8 Кі/кг.

Відповідно до тимчасових допустимих рівнів забруднення (ВДУ-91) вміст цезію-137 у м'ясі 2 · 10^-8 Кі/кг (таблиця 9) [ ].

Отже, вміст цезію-137 у м'ясі перевищує допустимий рівень майже в 10 разів. Таке м'ясо можна використовувати після переробки, наприклад, для виготовлення ковбасних виробів, за ціною Ц¹_С = 30 грн./кг.

Визначаємо втрати продукції за рахунок зниження ціни:

В_СФ = (Ц_С – Ц¹_С ) · m_С · С = (50 – 30) · 120 · 100 = 240 000 грн.

6. Визначаємо планову валову продукцію свиноферми у грошовому вираженні

ВП = Ц_С · m_С · С = 50 · 120 · 100 =600 000 грн.

7. Визначаємо стійкість роботи свиноферми:

С_СФ = ((ВП – В_СФ ) : ВП) · 100% = ((600 000 – 240 000) : 600 000) · 100 = 60%.

Висновок: стійкість роботи свиноферми в умовах радіоактивного забруднення внаслідок можливої аварії на Південноукраїнській АЕС задовільна.

Пропозиції щодо підвищення стійкості роботи свиноферми в умовах радіоактивного забруднення:

- герметизувати приміщення ферми;

- за 2-3 місяці до забою перевести годівлю на чисті корми;

- навчити працівників діяти в умовах надзвичайних ситуацій;

- підвищити рівень захисту води, джерел водопостачання, кормів;