1. Вступ

Значне збільшення кількості захворювань серця та судин призвело до того, що вони займають провідне місце в структурі смертності населення світу. Кардіохірургічні та інтервенційні кардіологічні методи мають високу ефективність в зменшенні смертності населення від серцево-судинних захворювань.

Кардіохірургія - високотехнологічний спеціалізований напрям хірургії, для якого необхідне складне і високовартісне сучасне технічне устаткування, спеціально підготовлений персонал високої кваліфікації, цілеспрямоване фінансове забезпечення. У сучасній кардіохірургії сформувався ряд вузькоспеціалізованих напрямків: хірургія набутих і вроджених вад серця, хірургія ішемічної хвороби серця, хірургія порушень ритму серця, хірургія патології аорти, хірургія патології міокарду; особливе місце займають операції новонароджених та немовлят, перкутанні інтервенційні втручання.

З метою удосконалення структури управління кардіохірургічною службою формуються кардіохірургічні центри (в подальшому КХЦ). Загальнодержавні КХЦ формуються на базі клінік науково-дослідних інститутів та науково-практичних центрів підпорядкованих безпосередньо МОЗ України або АМН України. Регіональні КХЦ формуються на базі спеціалізованих та багатопрофільних медичних закладів охорони здоров'я підпорядкованих МОЗ АРК, обласним, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Провідними серед закладів охорони здоров'я України за фахом "хірургія серця та магістральних судин" визначаються загальнодержавні КХЦ: Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України (з напрямків: набуті вади серця у дорослих, ішемічна хвороба серця, порушення ритму серця) та Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (з напрямків: вроджені та набуті вади серця у дітей, немовлят та новонароджених).

Надання статусу регіонального КХЦ проводиться МОЗ за поданням Кабінету Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2. Загальні положення

Для виконання завдань, які стоять перед кардіохірургічною службою, підвищення ефективності надання медичної допомоги встановлюється наступна структура кардіохірургічної служби України:

1. Провідні установи.

2. Загальнодержавні КХЦ, Регіональні КХЦ.

3. Відділення кардіохірургії (відділення хірургічного лікування вроджених і набутих вад серця, відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, хірургії магістральних судин, хірургічного лікування патології міокарду, відділення хірургічного лікування порушень ритму серця, відділення рентгенедоваскулярної хірургії) з палатою інтенсивної терапії та групою анестезіології та перфузіології; відділення інтервенційної кардіології, що створені на базі багатопрофільних лікарень або кардіологічних диспансерів.

В залежності від кількості оперативних втручань регіональні КХЦ поділяються на три категорії: третя - від 200 до 400 оперативних втручань, друга - від 400 до 600 оперативних втручань, перша - понад 600 оперативних втручань в рік.

3.Мета та завдання, відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології

Мета діяльності КХЦ, відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології полягає в забезпеченні "високоспеціалізованої медичної допомоги населенню.

Завдання, які покладені на КХЦ, відділення кардіохірургії та відділення інтервенційної кардіології:

• лікувально-консультативна;

• організаційно-методичні (для КХЦ);

• науково-практичні (для КХЦ).