286. Варіант типу лісової ділянки виділяється з метою:
а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів;
б) вирішення практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою рельєфу, або особливостями ґрунтового покриву;
в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу.
287. Зміна ялини березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок:
а) виконання суцільних рубок та відсутності певних лісогосподарських заходів спрямованих на відтворення ялини;
б) виконання рубок догляду;
в) виконання вибіркових санітарних рубок.
288.
В якому
випадку доцільно використання ГТК Д.В.
Воробйова за наступною формулою W=
:
а) у межах бореального поясу лісів;
б) у лісостепу та степу;
в) у зоні широколистяних лісів;
г) у гірських лісах;
д) усубтропіках;
е) у зоні тропічних лісів;
є) усі відповіді вірні.
289. Таксони лісотипологічного районування за Д.В. Воробйовим:
а) географічна область, географічна підобласть, лісовий масив;
б) лісотипологічна область, лісотипологічний район, сектор;
в) зона, провінція, підпровінція, район;
г) область, округ, підокруг.
290. Критерій виділення лісотипологічної області:
а) континентальність;
б) омброевапорометричний корелятив;
в) термотоп та контрастотоп;
г) сума позитивних місячних температур та показник вологості клімату.
291. Надайте назву типу лісу D2-клД.
а) свіжа кленово-липова діброва;
б) волога грабова діброва;
в) свіжий дубово-сосновий субір;
г) волога буково-ялицева сусмеречина;
д) свіжий сосновий бір;
е) сухий сосновий бір.
292. Надайте назву типу лісу D3-гД.
а) свіжа кленово-липова діброва;
б) волога грабова діброва;
в) свіжий дубово-сосновий субір;
г) волога буково-ялицева сусмеречина;
д) свіжий сосновий бір;
е) сухий сосновий бір.
293. Надайте назву типу лісу В2-дС.
а) свіжа кленово-липова діброва;
б) волога грабова діброва;
в) свіжий дубово-сосновий субір;
г) волога буково-ялицева сусмеречина;
д) свіжий сосновий бір;
е) сухий сосновий бір.
294. Надайте назву типу лісу С3-бк-яцСм.
а) свіжа кленово-липова діброва;
б) волога грабова діброва;
в) свіжий дубово-сосновий субір;
г) волога буково-ялицева сусмеречина;
д) свіжий сосновий бір;
е) сухий сосновий бір.
295. Надайте назву типу лісу А2-С.
а) свіжа кленово-липова діброва;
б) волога грабова діброва;
в) свіжий дубово-сосновий субір;
г) волога буково-ялицева сусмеречина;
д) свіжий сосновий бір;
е) сухий сосновий бір.
296. Надайте назву типу лісу А1-С.
а) свіжа кленово-липова діброва;
б) волога грабова діброва;
в) свіжий дубово-сосновий субір;
г) волога буково-ялицева сусмеречина;
д) свіжий сосновий бір;
е) сухий сосновий бір.
297. Макрокомплекс місцеоселень – це:
а) сукупність типів лісорослинних умов у межах певної географічної, або адміністративної одиниці;
б) сукупність або синтез ділянок однорідних за родючістю ґрунту;
в) сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу;
г) усі відповіді невірні.
298. Природне поновлення лісу відбувається наступними способами:
а) насіннєвим та вегетативним шляхом;
б) під час виконання рубок догляду;
в) заходами щодо попередження лісової пожежі;
г) усі відповіді вірні.
299. Участь модрини у складі насаджень кленово-липових дібров Лівобережного Лісостепу вказує:
а) позитивний вплив на стан та продуктивність насадження;
б) відсутність будь-яких позитивних, або негативних змін;
в) негативний вплив на стан та продуктивність насадження.
300. Вік змужнілості, або поновлюваної стиглості деревної породи – це:
а) вік, коли дерева починають масово плодоносити;
б) вік, коли спостерігається максимальний приріст деревини;
в) вік, коли спостерігається масова поява самосіву та підросту під наметом материнських насаджень.
301. Дуб досягає віку змужнілості:
а) у 10-20 років;
б) у 60-80 років;
в) у 100-120 років.
302. У середньому клен гостролистий досягає віку змужнілості:
а) у 10-20 років;
б) у 40-50 років;
в) у 60-80 років.
303. У середньому липа досягає віку змужнілості:
а) у 10-20 років;
б) у 30-40 років;
в) у 60-80 років.
304. У середньому сосна досягає віку змужнілості:
а) у 10-20 років;
б) у 40-50 років;
в) у 100-120 років.
305. У середньому модрина досягає віку змужнілості:
а) у 20-30 років;
б) у 80-100 років;
в) більш ніж у 100 років.
306. У середньому ялина та ялиця досягає віку змужнілості:
а) у 10-20 років;
б) у 40-60 років;
в) у 80-100 років.
307. Насіннєві роки у берези та осики спостерігаються:
а) майже щорічно;
б) через 3-4 роки;
в) через 4-5 років;
г) через 6-7 років;
д) усі відповіді не вірні.
308. Насіннєві роки у сосни та ялини спостерігаються:
а) майже щорічно;
б) через 3-4 роки;
в) через 4-5 років;
г) через 6-7 років;
д) усі відповіді не вірні.
309. Насіннєві роки у модрини та ялиці спостерігаються:
а) майже щорічно;
б) через 3-4 роки;
в) через 4-5 років;
г) через 6-7 років;
д) усі відповіді не вірні.
310. Насіннєві роки у дуба спостерігаються:
а) майже щорічно;
б) через 3-4 роки;
в) через 4-5 років;
г) через 6-7 років;
д) усі відповіді не вірні.
311. У рік рясного плодоношення насадження сосни може дати до:
а) 1 тис. шт. насіння на 1 га;
б) 10 тис. шт. насіння на 1 га;
в) 100 тис. шт. насіння на 1 га;
г) 1 млн. шт. насіння на 1 га ;
д) усі відповіді не вірні.
312. У рік рясного плодоношення мишоподібними гризунами та птахами може бути знищено насіння сосни до:
а) 10-20% від загальної кількості, що опало;
б) 40-50% від загальної кількості, що опало;
в) 60-70% від загальної кількості, що опало;
г) 90% і більше від загальної кількості, що опало;
д) усі відповіді вірні.
313. Насіннєвий спокій у сосни, ялини, модрини, дуба триває:
а) 10-20 днів;
б) 20-50 днів;
в) один рік.
314. Насіннєвий спокій у липи, кленів, ясена триває:
а) 10-20 днів;
б) 20-50 днів;
в) один рік.
315. Насіннєвий спокій у бука триває:
а) 10-20 днів;
б) 20-50 днів;
в) один рік.
316. Визначити поняття – "поновлювальна стиглість ґрунту":
а) це стан поверхні ґрунту з точки зору сприйняття насіння, наявності умов для успішного його проростання та укорінення сходів;
б) це стан ґрунту, що забезпечує найкращі умови для проростання насіння деревних та чагарникових порід у лісових розсадниках;
в) це якісна характеристика ґрунту, що використовується під час оцінювання агротехнічних заходів;
г) це показник, якій використовується під час виконання заходів зі сприяння природному поновленню.
317. Укажіть деревні породи, підріст яких визнається стійким до конкуренції з боку бур’янів:
а) дуб, клен, сосна, ялина, ялиця;
б) бук, липа, вільха;
в) граб, модрина, верба.
318. Підростом називають:
а) молоде покоління лісу після трьох років життя;
б) молоде покоління лісу, що з’явилось у рік рясного плодоношення;
в) молоде покоління лісу, яке за своїми анатомоморфологічними ознаками значно відрізняється від самосіву;
г) молоде покоління лісу віком один рік та старіше.
319. "Сторчки" – це:
а) дубовий підріст під наметом материнського лісостану, який після другого-третього року життя втрачає верхівкову бруньку, після чого подальший його ріст у висоту відбувається з бокової;
б) гриби, які є характерними мікотрофами деревних порід;
в) їстівні гриби дуже поширені в умовах соснового лісу;
г) усі відповіді не вірні.
320. Вегетативне поновлення лісу пов’язано зі здатністю деревних порід поновлюватись:
а) поросллю від пня, від кореневих паростків та відводками;
б) насіннєвим шляхом;
в) як насіннєвим шляхом так і поросллю від пня;
г) усі відповіді не вірні.
321. Вік максимальної порослевої здатності для берези, вільхи осики становить:
а) 15-25 років;
б) 60-80 років;
в) 100 років;
г) усі відповіді вірні.
322. Вік максимальної порослевої здатності для граба, клена, липи становить:
а) 15-25 років;
б) 25-40 років;
в) 100 років;
г) усі відповіді вірні.
323. Вік максимальної порослевої здатності для дуба і бука становить:
а) 15-25 років;
б) 60-80 років;
в) 120 років.
324. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для берези, вільхи становить:
а) 40-50 років;
б) 100-120 років;
в) більш ніж 120 років.
325. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для осики, грабу, кленів, липи становить:
а) 40-50 років;
б) 60-80 років;
в) 100-120 років.
326. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для дуба й бука становить:
а) 40-50 років;
б) 60-80 років;
в) 100-120 років.
327. До об’єктивних методів обліку природного поновлення відносять:
а) стрічковий метод;
б) метод облікових площадок;
в) суцільний перелік підросту на дослідних об’єктах.
328. Природне насіннєве відновлення сосни та дуба має виражений:
а) контагіозний характер розподілу за площею;
б) рівномірний характер розподілу за площею;
в) випадковий характер розподілу за площею.
329. Біогрупи підросту сосни та дуба природного походження на ювенільній стадії розвитку мають густоту:
а) декількох десятків рослин на одному гектарі;
б) декількох сотень рослин на одному гектарі;
в) декількох тисяч рослин на одному гектарі;
г) усі відповіді вірні.
330. Основні проблеми і причини незадовільного природного відновлення лісів в Україні:
а) негативний вплив абіотичних і в першу чергу кліматичних факторів;
б) різкі глобальні зміни клімату за останнє сторіччя;
в) велике антропогенно-техногенне навантаження на ліси;
г) зниження біологічної стійкості лісів;
д) усі відповіді вірні.
331. Штучне відновлення лісів України може бути успішним за умови:
а) урахування певних лісівничо-екологічних вимог щодо створення лісових культур;
б) урахування економічного стану та соціального значення підприємства, де планується до виконання певні лісокультурні роботи;
в) урахування особливостей лісорослинного, лісомеліоративного та лісотипологічного районування.
332. У чому полягають переваги рядового розміщення лісових культур:
а) оптимізація технологічного циклу на етапі створення лісових культур та догляду за ними;
б) повна відповідність між екологічними властивостями деревної породи та технологічними операціями щодо створення та вирощування лісу;
в) помітне скорочення витрат на створення лісових культур порівняно з іншими технологічними рішеннями.
333. Чому небажані 2,5-3 метрові міжряддя на зрубах свіжих борів та суборів:
а) під час виконання механізованого догляду за міжряддями порушуються кореневі системи лісових культур;
б) ускладнено механізований догляд за культурою;
в) процес змикання крон у міжряддях досить тривалий унаслідок чого збільшується кількість доглядів за культурою.
334. У чому полягають переваги групового розміщення культур:
а) схема розміщення відповідає особливостям росту та розвитку природних лісостанів, що забезпечує кращий ріст рослин;
б) помітно зменшується негативний вплив з боку рослин надґрунтового покриву;
в) в біогрупах порівняно з рядовим розміщенням спостерігається кращий ріст та розвиток рослин;
г) усі відповіді вірні.
335. У чому полягають переваги суцільної підготовки ґрунту під час створення лісових культур:
а) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, усувається або значно знижується забур’яненість та негативний вплив рослин надґрунтового покриву, створюються оптимальні умови щодо виконання комплексу лісогосподарських заходів;
б) внаслідок проведення суцільної обробки ґрунту значно скорочуються строки вирощування лісу;
в) внаслідок проведення суцільної обробки ґрунту значно скорочуються витрати на створення лісових культур.