10.4. Травмування насіння.

В процесі механізованої обробки насіння (обмолот, очистка і сортування, протруювання) відбувається пошкодження травмування.

По даним І.Г. Строни (ІРААНУ)в умовах виробництва травмованність досягає: по озимій пшениці – 48-50%, ярій твердій – 100%, озимому житі – 85-90%, кукурудзі – 95%.

Травмоване насіння знижує польову схожість, на ньому розвиваються збудники хвороб. Розрізняють макро і мікротравми насіння. До мікротравм відносяться пошкодження тканини без відокремлення, а також пошкодження від діяльності мікроорганізмів, смокчучих шкідників і механічні мікропошкодження.

Травмоване насіння має понижену енергію проростання і схожість, особливо польову. Максимальне зниження цих показників буває при травмуванні зародка: польова схожість пшениці становила 23%, насіння вівса – 42%. Польова схожість кукурудзи при слабому травмуванні зародка була 71%, при сильному – 17%.

За даними Інституту рослинництва УААН урожай знижується при висіві травмованого насіння озимих культур на 3,5, ярих 6,4, кукурудзи на 6,4-7,3 ц/га.

На сучасних очисних машинах можна відібрати (видалити) тільки подрібнене і сплющене насіння, а з мікротравмами лишається в посівному матеріалі і знижує його якість.

Шляхи зниження травмованості насіння. На початку збирання необхідно визначити правильний режим роботи молотильного агрегату комбайна. Рекомендується максимальна частота обертів барабана за хвилину при обмолоті пшениці 1000-1200, ячменю – 900-1000, проса – 700-850, зернобобових – 400-500. в процесі збирання необхідно контролювати травмованність насіння і регулювати зазор деки барабана.

Травмованість насіння значно знижується при збиранні в оптимальні строки. Встановлено, що насіння зернових найменше пошкоджується при вологості під час збирання 17-18%, бобових – 16-17%, качанів кукурудзи – 11-20%.

При сушінні насіння: високі температури, дуже різка зміна високих і низьких температур приводить до утворення тріщин, що сприяють розвитку хвороб, зниженню схожості і врожайних якостей насіння.

В процесі очистки і транспортування насіння піддається механічним ударам, які трамують його. Необхідно так підбирати насіннєочисні машини, щоб за 1 пропуск виконати і очиску і сортування. Не можна допускати падіння насіння з великої висоти. При роботі навантажувального шнека піднімати його треба поступово, щоб забезпечити падіння насіння з висоти не більше 40-50 см.

Під час сушіння необхідно додержуватись режимів. Допускається нерівномірність нагріву зерна 3-4 С⁰ , нерівномірність сушіння + - 1 С⁰, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-70%. Не можна перевищувати температуру навколишнього повітря більше, ніж на 10-15⁰С, зменшення вологості за один прохід не повинен перевищувати для зернових 6%, для бобових. Крупяних і кукурудзи – 3-4%.

Для визначення травмованості відбирають середню пробу насіння згідно діючого стандарту. Від середньої проби беруть дві наважки для аналізу на чистоту, від кожної з них відбирають по сто насінин і вміщують в скляну посудину (стакан, колба) і заливають 1%-м розчином анілінового барвника (для вовняних або бавовняних тканин); чорний, блакитний, синій, зелений, через одну хвилину розчин зливають у колбу для подальшого використання. Насіння промивають водою, розкладають на папері і оглядають кожну насінину. В непомітні неозброєним оком тріщинки проникає розчин барвника, їх легко виявити.

Середня кількість насінин з травмами за двома пробами становитиме відсоток травмованого насіння.

В польових умовах при обмолоті кількість дробленого насіння визначають відбиранням його із бункера в сірниковий коробок і обліком кількості обрушених, пошкоджених.

Якщо в пробі (сірниковий коробок) буде не більше 2-х пошкоджених зерен, то вважають травмованість незначною, якщо 3-5 – малою, 6-8 – середньою, вище 8 – високою.