
- •Висновок
- •Присутні:
- •Слухали:
- •Доповідь Носко а. М.
- •1. К.Філол.Н., доцент Довженко о. В.
- •2. К.Філол.Н., доцент Кравченко о. Л.
- •3. К. Філол.Н., професор Бровко о. О.
- •4. К.Філол.Н., доцент Федотова н. М.
- •5. К.Н.Соц.Ком, асистент Куцевська о. С.
- •6. К.Н.Соц.Ком, асистент Антонова о. В.
- •7. Д. Філол.Н., професор Галич о. А.
- •8. Д.Пед.Наук, професор Лобода с. М.
- •9. Д.Філол.Н., професор Зелінська н. В.
- •10. К.Філол.Н, доцент Близнюк а. С.
- •1. Д. Філол.Н., професор Галич в. М. (науковий керівник):
- •2. К. Філол.Н., професор Бровко о. О. (експерт)
- •Канд.Н. Із соц.Ком., асистент Куцевська о. С. (експерт).
- •К.Філол.Н., доцент Кравченко о. Л. (експерт)
- •К.Філол.Н., доцент Довженко о. В.
- •Ухвалили:
- •Висновок
- •Статті в наукових фахових виданнях:
- •Публікації в інших наукових виданнях:
- •4. Голосували:
8. Д.Пед.Наук, професор Лобода с. М.
У дисертаційному дослідженні Ви послуговуєтесь широкою базою методів. Обґрунтуйте доцільність їх використання.
Найбільш повно роз’яснити зміст процесу авторського редагування, отримати максимально об’єктивну, точну і систематизовану інформацію про його механізми та роль в структурі творчого акту митця можливо лише за умов правильного вибору сукупності методів, прийомів та процедур дослідження. У зв’язку з тим, що предмет наших наукових пошуків характеризується складністю і гетерогенністю і знаходиться на перетині наукових здобутків видавничої справи й редагування, журналістики, психології, мовознавства, літературознавства та інших наук, доцільно говорити про багатоаспектний підхід до вивчення саморедагування із залученням низки як загальнонаукових, так і спеціальних методів. Саме тому нами було використано таку широку палітру методів, а саме: методи добору і систематизації матеріалу, описовий, історичний, біографічний, що забезпечують реалізацію соціокультурного, когнітивного, аксіологічного, психоаналітичного, діяльнісного й системного підходів, а також такі методи як типологічний структуризації та моделювання, квалітативного контент-аналізу та термінологічний.
9. Д.Філол.Н., професор Зелінська н. В.
У своїй доповіді Ви перелічили низку нових термінів, які розширюють термінологічну базу авторського редагування. Поясніть сутність кожного з них детальніше.
У результаті проведеного дослідження, спираючись на епістолярні свідчення, ми пропонуємо визначати:
Авторське редагування як процес – це діяльність письменника, направлена на опрацювання тексту власного твору, яка відбувається в соціокультурній площині, виводиться на рівень несвідомого і свідомого на всіх етапах творчого процесу, що передбачає аналіз та корекцію тексту відповідно до аспектів квалілогії, когнітивістики, комунікативістики, прагматики та аксіології.
Авторське редагування на підсвідомому рівні – це механізм відбору низки перцептивних та концептуальних кодів, що існують в пам’яті митця, для формування задуму, з урахуванням особистісних ціннісних орієнтирів, переконань, зацікавлень, соціокультурних, історичних характеристик, притаманних конкретній особистості.
Авторське редагування як етап – це ланка творчого опрацювання тексту на шляху його удосконалення, яка визначається свідомим вибором автора аспектів, технік і методик.
Авторське редагування як стереотип – це історично вироблений алгоритм процесу вдосконалення твору, як результат спільних зусиль літераторів, що перебувають у єдиних координатах соціального часу і простору.
10. К.Філол.Н, доцент Близнюк а. С.
На якій підставі Ви визначаєте знищення тексту твору автором як процес саморедагування?
За аналогією до процесу літературного редагування (за В. Різуном), який визначається як аналіз прискіпливий і багатоаспектний, саморедагування це – передусім самоаналіз. Знищення ж твору автором є результат такого самоаналізу, коли письменник за всіма параметрами оцінки власного твору знаходить його невдалим, невартим друку. Переважно «спалення», «розривання» варіантів тексту відбувається спонтанно в моменти афектів. Утім, фізична розправа над паперовим варіантом твору не свідчить про його цілковите забуття, адже нерідко у свідомості митця розпочинається нова робота над опрацюванням цього ж задуму, цієї ж теми, цієї ж проблеми, але в іншому текстовому втіленні, з іншим жанровим та композиційним вирішенням, що і дозволяє нам визначати цей акт як своєрідне свідчення саморедагування.
2.4. Аспірантка Носко А. М. на поставлені питання дала вичерпні відповіді.
2.5. В обговоренні дисертаційної роботи взяли участь: