3. Ухвалили:

3.1. Затвердити висновок щодо дисертаційної роботи Носко А. М “Соціокультурна модель авторського редагування письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.: епістолярна парадигма”, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування в такій редакції:

Висновок

розширеного засідання кафедри журналістики та видавничої справи

ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

за результатами попередньої експертизи дисертації Носко Анастасії Михайлівни “Соціокультурна модель авторського редагування письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.: епістолярна парадигма”, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування

3.1.1. Актуальність теми дослідження та її зв’язок із загальнодержавним планом наукових робіт.

Актуальність дисертаційної праці зумовлена необхідністю розробки теорії авторського редагування, яка в українській науці про видавничу справу та редагування лише починає формуватися.

Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до комплексної тематики кафедри журналістики і видавничої справи ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. “Дослідження в галузі соціальної комунікації: історія, теорія, регіональний дискурс”, номер державної реєстрації 01080008990.

3.1.2. Наукова новизна результатів дослідження визначається його темою й відображена в змісті, який розкриває питання, що досі не були об’єктом комплексного, системного наукового дослідження й належним чином не вивчалися.

Серед наукових результатів роботи найсуттєвішими є:

• обґрунтування змістової цінності письменницького епістолярію як повновартісного джерела дослідження процесу саморедагування в науковій парадигмі соціальних комунікацій;

• розкриття на основі аналізу епістолярію митців механізмів роботи письменників у процесі авторської правки;

• визначення місця і значення авторського редагування в структурі творчого процесу текстотворення, установлення стереотипів в роботі автора над текстом твору як основи соціокультурної моделі авторського редагування обраного періоду;

• уточнення термінологічної бази дослідження з проблем авторського редагування, акцентуючи увагу на зміст поняття, що вкладався в це явище письменниками періоду кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з урахуванням соціокультурних, аксіологічних аспектів та векторів стереотипізації.

3.1.3. Особистий внесок автора в одержані наукові результати. У роботі представлено результати особистих досліджень автора. Основні положення викладено у 6 одноосібних публікаціях. Дисертацію здобувачем виконано самостійно.

3.1.4. Мета дослідження – системно розглянути відтворення в епістолярії українських письменників кін. ХІХ – поч. ХХ ст. моделі авторського редагування як площини формування національної теорії видавничої справи та редагування.

3.1.5. Теоретичне і практичне застосування одержаних результатів.

Матеріали дослідження можуть бути використані в підготовці навчальних посібників, зокрема підручника та хрестоматії з авторського редагування, методичних рекомендацій до спецсемінарів, а також при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Також результати наукової роботи можуть бути використанні в навчальному процесі вищої школи, зокрема у викладанні таких дисциплін, як “Практикум з авторського редагування”, “Журналістська майстерність”, “Психологія журналістської творчості”, “Текстознавство”, “Редакторський фах”. Запропонована концепція може лягти в основу теоретичних досліджень й у інших сферах гуманітарного спрямування та соціальної комунікації.

3.1.6. Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на розширеному засіданні кафедри журналістики та видавничої справи, основні положення виголошувалися на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (2007 – 2012). Наукова робота пройшла апробацію на Міжнародних наукових конференціях “Література для дітей і про дітей” (Бердянськ, 2008), “Соціальні комунікації сучасного світу” (Запоріжжя, 2009, 2012), “Місто – як текст: літературні проекції” (Бердянськ, 2009), “Мариністика в художній літературі” (Бердянськ, 2010), “Типологія символів у соціальному, міжетнічному, психологічному та крос культурному вимірах” (Бердянськ, 2010), “Современная славистика и научное наследие С. Б. Бернштейна” (Москва, 2011) та Всеукраїнських – “Актуальні проблеми сучасної компаративістики” (Бердянськ, 2007), “Документалістика початку ХХІ століття: проблеми теорії та історії” (Луганськ, 2007), “Слобожанщина: літературний вимір” (Луганськ, 2008, 2009), “Регіональні ЗМІ України: історія, стан та перспективи розвитку” (Луганськ, 2008, 2012), “Редакторська і журналістська майстерність” (Кременчук, 2009).

3.1.7. Основні положення дисертації опубліковані в таких роботах.