26. Види мовлення, їх характеристика дошкільників з вадами слуху.

Розвиток мовленнєвої діяльності дітей з вадами слуху включає:

Продуктивні види мовлення – усне

                                        письмове

                                         дактильне

                                         жестове

Рецептивні види мовлення – зорове сприйняття

                                глобальне читання

                                сприйняття дактильної та жестової мови

                                читання з губ

                                слухо-зорове сприйняття

                                слухове сприйняття (з апаратурою)

Глобальне читання – зорове сприйняття слів глухими, починається з нерозчленованого сприймання та впізнавання табличок, спочатку за кольором, фактурою, потім – за першою літерою і т.д. Співвідношення табличок з різними предметами та діями дає поняття про їх сигнальні функції. Згодом діти навчаються виділяти букви.

Дактильна мова – це своєрідна кінетична форма словесного мовлення, в якій букви позначаються дактилемами. Є важливим допоміжним засобом засвоєння словесної мови.

Жестова мова – компенсаторний засіб, який дозволяє глухому спілкуватися з оточуючими. Виникає на основі експресивно-мімічних і предметно-дійових засобів спілкування.

Жестова мова многослівна (стирать тряпкой, стирать резинкой – різні слова), многозначна (одним жестом позначається предмет і відповідна дія).

Існують два різновиди жестової мови: національна (розмовна) – має специфічний порядок слів, прийменники та сполучники відсутні; калькуюча – жести є еквівалентами слів, їх порядок – як у звичайному реченні.

Жестове мовлення може супроводжуватись дактилюванням (наприклад, префікси та закінчення слів, власні назви, слова, для яких немає жестів).

32. . Зміст, умови і засоби розумового виховання дошкільників з вадами слуху.

На початок дошкільного віку значно розширюються засоби розумового виховання дітей. Педагог організовує різноманітні ігри дітей, проводить спостереження, навчає на заняттях рахунку, малюванню, ліпленню, мові. В процесі побутової діяльності дорослі привчають дітей користуватися різноманітними предметами, працювати. Батьки, вихователі постійно ставлять перед дитиною практичні, ігрові і пізнавальні завдання, рішення яких призводить до формування знань і умінь, пізнавальних процесів і здібностей, до розвитку різних видів діяльності, мотивів пізнавальної діяльності, до подальшого удосконалення мови і т. д._Основою розумового розвитку дитини є його активна діяльність. Але сама ця діяльність формується, складається під впливом навчання і виховання. Таким чином, перед дорослими, вихователями стоять два завдання: здійснюючи розумове виховання, направляти свої зусилля на формування різноманітних видів діяльності, доступних дітям цього віку, і на використання їх в цілях розумового виховання дитини._Вже в ранньому віці на основі предметної діяльності формується спілкування, гра, з'являються зачатки праці. У дошкільному дитинстві відбувається їх подальший розвиток._Основним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра. У старшому дошкільному віці посилюється значення учбової діяльності. Великий шлях розвитку проходить образотворча діяльність: дитина опановує різні навички і уміння в ліпленні, малюванні, аплікації. До них приєднується елементарна музична діяльність — спів, слухання музики, рухи під музику. Формується в самостійну діяльність до кінця дошкільного віку і конструювання. Діти опановують різні види праці — самообслуговуючий, господарчо-побутовий, ручний, працею в природі і т. д. У надрах рухливих ігор і на фізкультурних заняттях зароджується спортивна діяльність._Таким чином, в дошкільному віці починається становлення і розвиток основних видів діяльності людини : спілкування, ігровою, учбовою, трудовою, художньою, спортивною.