17. Характеристика програми навчання і виховання глухих дошкільників нді дефектології (програма Носкової).

Програма призначена для роботи з|із| глухими дітьми переддошкільного і дошкільного віку від 1,5 - 2 до 7 років, що виховуються в спеціальних дитячих садах і яслах-садах, дитячих будинках|домах|, групах дошкільних установ загального|спільного| типу|типа|. Програма розрахована на 5 років навчання|вчення| і містить|утримує| необхідний матеріал для організації виховно-освітнього процесу з|із| кожною віковою групою дітей (1,5(2)  - 3,3 - 4, 4 - 5, 5 - 6, 6 - 7 років) по різних напрямах|направленнях| педагогічної роботи, що забезпечує різносторонній розвиток глухої дитини|дитяти|-дошкільника і підготовку його до шкільного навчання|вчення|.

Програма будується на основі загальних|спільних| закономірностей розвитку дітей дошкільного віку і сензитивных| періодів в розвитку психічних процесів.

18.Засоби розумового виховання дошкільників з вадами слуху.В період активних перетворень в дошкільній педагогіці, пошуку шляхів гуманізації виховно-освітньої роботи з дітьми і побудови нових моделей взаємодії дорослого і дитини, увага учених і практиків звернена до ігрової діяльності. Дослідження вітчизняних психологів показали, що розвиток дитини відбувається в усіх видах діяльності, але, передусім, в грі.Кожен період життя і розвитку дитини характеризується певним провідним видом діяльності. У вітчизняній психології під провідною діяльністю розуміється та, в процесі якої відбуваються якісні зміни в психіці дітей, формуються і розвиваються основні психічні процеси і властивості особи, з'являються психічні новоутворення, характерні саме для цього конкретного віку. Так, в період дитинства (до 1 року), провідним видом діяльності є безпосередньо-емоційне спілкування ; в ранньому дитинстві (від 1 року до 3 років) - предметна діяльність; у дошкільному ( від 3-6,7 років) - ігрова.«Зробити серйозне заняття для дитини цікавим - ось завдання первинного навчання« - К.Д.Ушинский. Саме тому психологи і педагоги-практики розробили принципи, зміст і методи розумового виховання дітей, утворення, що дозволяють підвищити повчальний ефект, що по суті є дидактичною грою.

4. Корекція і компенсація як проблема дошкільної сурдопедагогіки.Корекція є процесом виправлення різних змінених функцій людини. Корекція має на увазі конкретний метод дії на людину з метою виправлення аномальних дефектів. Процес корекції відноситься до зовнішніх дій. Методи корекції використовуються у випадках різних порушень функції людини, т. е. заповнення втраченої з яких-небудь причин функції організму.Компенсація - це процес заміщення відсутніх або повністю втрачених функцій, на основі існуючих нормально розвинені функції організму. Компенсація втрачених або відсутніх функцій проводиться під контролем ВНД. Усі компенсаційні процеси проводяться в п'ять етапів:1) визначення ураженої або частково втраченої функції шляхом зіставлення з нормальною дією іншого аналогічного органу, порушення функцій може бути наслідком розладу діяльності самого органу, побічними наслідками травматичних ситуацій;2) проведення оцінки міри порушення функцій; 3) створення індивідуальної програми для проведення компенсації;4) проведення контролю над процесом реалізації компенсації;5) при відновленні пошкодженої або частково втраченої функції процес компенсації припиняється.

Корекція і компенсація взаємно доповнюють один одного у багатьох процесах, заснованих на психології, але вони мають різні призначення. Корекція використовується в психолого-педагогічних і лікувальних цілях, які призначені для подолання багатьох недоліків психічного і фізичного розвитку людини. Компенсація є складним процесом, спрямованим на відновлення або заміщення втрачених здібностей. Якщо корекція може змінити і підлаштувати здібності людини до існуючих умов життя, то компенсація не завжди дає повноцінне відшкодування загублених функцій.

Компенсація може залишитися на незавершеній стадії і лише частково заповнити функції. При збалансованому використанні обох процесів висока вірогідність заповнення втрачених здібностей. Наприклад, при порушеннях опорно-рухового апарату одночасна корекція на психологічному рівні і компенсація відсутніх органів дає вищий результат усвідомлення можливості подальшого розвитку. При цьому знижується рівень гальмування процесів компенсації і корекції, оскільки усвідомлене прийняття власних недоліків не є перешкодою до подальшого розвитку. Обидва процеси взаємозв'язані і невід'ємні.