7. Нормування праці на ручних роботах.

З точки зору організації праці ручні роботи поділяються на два види:

• прості,;

• складні,.

За своїм характером ручні роботи поділяються на:

• мобільні;

• стаціонарні;

• виконувані під час пересування машин.

Для вимірювання ручних робіт при нормуванні праці використовують такі одиниці, як площа, вага, об’єм, штука тощо.

Основні нормоутворюючі чинники:

• при догляді за рослинами – засміченість, схема садіння, густота сходів, висота рослин, щільність і вологість грунту;

• при підготовці й внесенні органо-мінеральних добрив – вид, норма й спосіб внесення, склад і фактичний стан (при змішуванні добрив і готуванні компостів указують їхній процентний склад, при штабелюванні – вагу в 1м³);

• при підготовці посадкового матеріалу – стан коренеплодів, які сортируються (погано, середньо, добре збережені), ступінь проростання (довжина паростків), забруднення, вид тари, маса, відстань і спосіб перенесення, висота штабеля при укладанні;

• при садінні – розмір розсади, коренебульбоплодів, схема садіння, кількість рослин на гектарі, прийоми роботи;

• при збиранні, сортуванні, затарюванні – вид культури, врожайність, сорт, стан рослин (полеглість, сплутаність);

• на роботах по боротьбі із шкідниками, хворобами й на підживлюванні рослин – вид отрути і добрив, норма й спосіб внесення, схема розміщення рослин.

Крім зазначених нормоутворюючих чинників, на продуктивність праці виконавця впливають також технологія роботи, організація праці та кліматичні умови.

На ручних роботах норми затрат праці встановлюються у вигляді норм виробітку у розрахунку на 1 працівника або групу працівників. Норми виробітку розраховуються за даними матеріалів спостережень або їх визначають за довідниками типових норм виробітку з урахуванням конкретних умов роботи.

час оперативної роботи розраховують за формулою:

Тзм – (Тпз + Топ)

Топ = —————————,

60 + tобс + tвід

Нзм = Топ · ωоп

де Топ – час оперативної роботи, год;

_{Тзм – прийнята тривалість зміни, хв.;}

Тпз – норматив часу на підготовчо-заключну роботу на всю зміну, хв;

– час на особисті потребі за зміну (10 хв);

tобc – норматив часу для обслуговування робочого місця на 1 годину оперативної роботи, хв;

_{tвід – норматив часу на відпочинок виконавця на 1 годину оперативної роботи, хв.;}

60. – час оперативної роботи, хв.;

ωоп – продуктивність за годину оперативної роботи, га, т, ц, шт. тощо.

Розрахувавши час оперативної роботи, визначають:

• час, який витрачається на обслуговування робочого місця протягом зміни (хв), за формулою:

Тобс = Топ′ · tобс

• час на відпочинок виконавця за зміну (хв):

Твід = Топ′ · tвід

Раціональний баланс робочої зміни виражається формулою:

Тзм = Тпз + Топ′ + Тобс + Твід + Топ

Час зміни триває 420 або 480 хв у залежності від тривалості робочого тижня.

8. Тракторно-транспортні роботи

Для визначення норми виробітку на транспортних роботах необхідно визначити нормоутворюючі фактори:

1. склад агрегату, вид трудового засобу і його вантажопідйомність;

2. спосіб і засоби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;

3. вид і стан вантажу;

4. дорожні умови;

5. відстань перевезення;

6. технологія і організація робіт;

7. природні умови.

Вантажопідйомність:

• номінальна (вказана в марці причепа)

• фактична, яка визначається класом вантажу, яких існує 5. Залежно від цього використовують наступні коефіцієнти переводу:

I клас – коеф. 1; II клас – 0,8; III клас – 0,6; IV=V клас – 0,5

Вантажні автомобілі поділяються на 3 групи:

• бортові;

• спеціальні: самоскиди, цистерни, рефрижератори…

• спеціалізовані, для перевезення рідких добрив, отрутохімікатів, цементу…

Класифікація доріг:

• дороги із твердим покриттям;

• гравійні;

• польові, розбиті, снігові тощо.

Тзм – (Тпз + Твід) Нзм = ————————— · Q , т Тр (Q · L), т-км 2L · 60 Tр = tз + tр + , Vсер 2V1·V2 Vсер = V1 + V2

Тр – тривалість рейсу, хв. Q – вантажопідйомність, т V – швидкість, км/год. L – відстань перевезення, км tз – час завантаження, хв. tр – час розвантаження, хв.