Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання 1.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.09.2019
Размер:
4.68 Mб
Скачать

Питання 58

  1. Геометрична дальність дії гас у випадках елементарних типів вршз.

Відомо, що дальність обмежена рефракцією є геометричною дальністю.

Розглядаючи геометричну дальність, слід мати на увазі, що імітацією ХС ГА станції в цьому випадку є - сімейство променів, що дискретно (з деяким кроком) розташовані в секторі, який відповідає розкриву ХС (або сектору сімейства ХС) по рівню 0,7 поблизу акустичної осі ГАА (мал.1.1).

мал.1.1

Дискретність вибирається довільно.

1 та 4 - граничні розглядаємі промені (вони в основному і визначають дальність для ГАС, що розглядається - тобто граничну).

Розглянемо елементарні типи ВРШЗ:

І. Відємно стійкий градієнт (gc0). 1. Джерело на поверхні (мал.1.2).

мал.1.2

Д - джерело, П - приймач.

Масштаб r та Z відрізняються як мінімум на порядок.

Робота по граничному променю.

Геометричною дальністю в цьому випадку буде горизонтальна відстань від джерела до місця зустрічі з приймачем.

Позначення геометричної дальності - D.

h1 - глибина джерела (h1=0)

h2 - глибина приймача

Траєкторія променя - є дуга кола радіуса ρ з центром на горизонті, що відповідає уявному перетину с(z) з віссю Z, де

, Сг - швидкість звука на рівні джерела (швидкість звука при якій промінь горизонтален)

Для визначення D будуємо допоміжний трикутник ΔОА'В=>

мал.1.3

Δ 0 так як рознесення по глибині незначне у порівнянні з дальністю D (так як масштаби r та Z відрізняються мінімум на порядок)

2. Джерело на деякій глибині h1.(мал.1.3)

Найбільша геометрична дальність дії забезпечується променем, який вийшов під визначеним кутом та зазнав повне внутрішнє відбиття від поверхні моря (в точці О' - промінь горизонтален).

Геометрична дальність D=R1+R2.

Для визначення будуємо допоміжний трикутники ΔОАВ' та

ΔОВ'В.

В цьому випадку, дуга О'В має радіус, що забезпечується співвідношенням:

, де С(0) - швидкість на поверхні.

Значить, для збільшення D (в цьому випадку) необхідно збільшити глибину занурення Д та П.

II. Додатньо стійкий градієнт (gc >0).(мал.1.4)

мал.1.4

Н - глибина деякого шару, в якому промінь набуває повного внутрішнього відбиття, h1 - глибина джерела, h2 - глибина приймача.

І в цьому ж випадку також маємо деякий радіус р, який визначає дугу (по якій розповсюджується промінь) кола з центром на горизонті (уявному) перетину С(z) з віссю Z.

Розглянемо ΔОАВ.

D =R1 + R2 = (якщо Н h1 h2).

Або, з урахуванням того, що , отримаємо:

III. Швидкість звука не залежить від глибини (gc =0).(мал.1.5)

мал.1.5

У випадку ізотермічного шару (або ж постійності швидкості звука з глибиною) промені представляють собою прямі лінії в межах цього шару (0Н).

р=∞

2.Геометрична дальність дії ГАС у випадку реальних типів ВРШЗ.

Р еально, в морському середовищі характер с-профіля, звичайно не може строго характеризуватися тільки додатнім або лише тільки від'ємним градієнтом. Це є деякі усереднені характерисики.

ВРШЗ може носити деякий довільний характер. Наприклад І, II, III криві (мал.2.1).

Однак, для довільного с-профіля є можливість достатньо точного

мал.2.1

урахування всіх особливостей ВРШЗ -це забезпечується розбиттям всього с-профіля на ділянки - елементарні ділянки - де градієнт - gс

постійний, і в межах таких ділянок діє по приведеним вище правилам.

Для кривої І (мал.2.2)

мал.2.2

Траєкторію променя, що проходить через всю товщу води можна представити як спряжені дуги кіл, які визначаються для

кожної ділянки ВРШЗ з постійним градієнтом. Тобто, інакше кажучи - для кожного шару води, що характеризується своїми фізичними параметрами.

І gс>0 II gс<0 III gс=0 IV gс<0 - для кожного з цих шарів треба було б використовувати приведені вище співвідношення і як результати - отримати деяку усереднену променеву картинку. Розбивши кожний з шарів на більшу кількість частин - можна отримати більш точну картинку. Вилучимо з розглянутого ВРШЗ два перших шари та розглянемо їх для граничних випадків (gс<0 та gс>0) (мал 2.4, 2.5).

І шар (у загальному випадку і-й)

мал.2.4

Для і-ї ділянки будуємо дугу радіусом (при умові, що шар характеризується постійністю градієнта швидкості звука в ньому)

Θiі-1

Для вибраної і-ї ділянки з товщиною ΔНi градієнт

ΔCi - перепад швидкості звука в і-му шарі:

Θі-1 - кут входу променя в і-й шар;

Θi - кут виходу променя з і-го шару (і він же кут входу в наступний).

Раніше відзначалось, що радіус кола, дуга якого визначає траєкторію променя в даному шарі, а центр лежить на уявному горизонті (центр 0), можна записати як

, Сг - швидкість звука при якій промінь горизонтален.

Тоді для ΔОСі-1А та ΔОСiВ отримаємо

II шар (в загальному випадку і-й шар).

мал.2.5

Для і-го шару будуємо дугу радіусом (при умові, що шар характеризується постійним градієнтом швидкості звука в ньому)

Θiі-1