Питання 15

Рис. 42. Определение места судна по трем пеленгам Рис.43.Определение места судна по двум горизонтальным углам

Определение места судна по двум горизонтальным углам. Этот способ базируется на одном из положений геометрии, в соответствии с которым вписанные в окружность углы, опирающиеся на одну и ту же дугу, равны между собой. При определении выбирают на берегу три ориентира А, В, С, которые должны быть хорошо видимы с судна, расположены по возможности ближе к горизонту и нанесены на карту, и затем измеряют горизонтальные углы: угол а между первой парой ориентиров Л и В и угол р между второй В я С. Теперь можно провести две окружности - изолинии. В одной из точек пересечения проведенных окружностей и будет место судна. Для нанесения на карту места обычно используют протрактор (см. § 13) или кальку (другую прозрачную бумагу). При использовании кальки от произвольной точки М (рис. 43) проводят прямую линию, от которой откладывают при помощи транспортира измеренные углы а - левый и р - правый. Кальку накладывают на o карту и совмещают две стороны, например Ма и Mb угла а с точками соответствующих ориентиров А и В, а затем двигают кальку так, чтобы третья линия Мс прошла через место третьего ориентира С. После совмещения всех трех линий, нанесенных на кальку, с точками трех ориентиров делают в точке М укол острием циркуля или карандаша и получают на карте обсервованное место судна.

Способ определения места судна в море по двум горизонтальным углам является наиболее точным из всйх визуальных способов, поскольку в измерения не входит поправка компаса, а углы секстаном измеряются с достаточно высокой точностью. Однако этот способ более трудоемок, чем, например, определение места по пеленгам. Применение этого способа ограничено также необходимостью иметь в пределах видимости с судна трех ориентиров, достаточно удаленных друг от друга и нанесенных на карту.

Питання 16

Цей прийом є різновидом способу визначення місця судна за двома пеленги. Його застосовують, коли один з двох орієнтирів чомусь не видно спостерігачеві, розташованому у компаса, наприклад, закритий надбудовою. В цьому випадку вимірювання зазвичай проводять два спостерігача. Перший розташовується так, щоб бачити обидва орієнтира, другий знаходиться у компаса. Перший спостерігач секстаном вимірює горизонтальний кут між орієнтирами, а другий за командою, яка подається в момент вимірювання кута, бере пеленг. Одночасно помічають час і ол. Відлік компасного пеленга виправляють МК. Для отримання істинного пеленга на другий орієнтир до першого пеленгу додають виміряний кут. Кут береться зі знаком плюс ("+"), якщо він був виміряний вправо від лінії виміряного пеленга, і зі знаком мінус («-»), якщо вліво. Місце судна отримують в перетині ліній двох істинних пеленгів. Точність обсервації може бути прийнята рівною точності визначення місця за двома пеленги.

Питання 17

Якщо з рухомого судна видно лише один орієнтир, відстань до якого не може бути виміряна, то для визначення місця застосовують спосіб крюйс-пеленга. При цьому орієнтир пеленгують 2 рази в різні моменти часу, місце судна отримують на момент других спостережень. На карті счислимо-обсервованное місце позначають трикутником.

Спостереження, обчислення і прокладку при визначенні місця судна по крюйс-пеленгу виконують в наступному порядку. Беруть перший компасний пеленг орієнтиру, помічаючи час і ол. Коли напрям на орієнтир зміниться на 30-40°, беруть другий пеленг і знов помічають час і ол. Компасні пеленги виправляють поправкою компаса і розраховують пройденное судном відстань між виміряними пеленгами. Лінії дійсних пеленгів прокладають на карті (див. мал. 46). Від точки пересічення першого пеленга з лінією ГИК. відкладають по курсу відрізок Sл, через кінець якого проводять лінію, паралельну першому пеленгу. У точці пересічення цієї лінії з другим пеленгом отримують счислимо-обсервованное місце судна на момент других спостережень. Якщо числення переносять в отриману крапку, то знімають її координати, величину і напрям нев’язки, які записують в судновий журнал. Якщо при численні враховували дрейф, то Sл відкладають не по лінії ГИК, а по лінії дороги судна при дрейфі (див. мал.), а при течії відкладають Sл по лінії дороги при течії.

Точність счислимо-обсервованного місця залежить від випадкових помилок пеленгації, відповідності прийнятої поправки компаса її дійсному значенню і від помилок числення за час між моментами узяття пеленгів. Причиною появи помилок числення є погрішності в свідченнях компаса і лага, а також неточний облік дрейфу і течії. Для підвищення точності прагнуть узяти другий пеленг щонайшвидше після першого, проте не раніше того моменту, коли він не зміниться на 30-40°. При цьому пеленгацію ведуть з таким розрахунком, аби другий пеленг орієнтиру був узятий поблизу його траверзу.