54. Бюджетні видатки на національну оборону

Оборона України – це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Видатки на оборону – це грошові витрати на підготовку оборони держави, що включають утримання збройних сил, розвиток оборонної промисловості, воєнні дослідження, а також видатки на ліквідацію їхніх наслідків.

Оборонні видатки розподіляються на три групи: прямі, побічні та приховані

Прямі оборонні видатки охоплюють витрати оборонних мініс­терств та відомств і складають основну частку оборонних видат­ків. До поточних видатків належать витрати, пов’язані з підтримкою бойової могутності Збройних сил на досягнутому рівні. До капітальних належать видатки, які відображають процес матеріально-технічного переоснащення Збройних сил та розвиток оборонної інфраструктури.

Побічні оборонні видатки – це витрати, пов’язані з утриманням Збройних сил, гонкою озброєнь, ліквідацією наслідків війн.

Приховані оборонні видатки за своїм характером та значимістю належать до оборонних видатків, але проходять за кош­торисами цивільних міністерств і відомств.

За функціональною класифікацією видатків бюджету до складу видатків на оборону відносять видатки на:

— утримання Збройних сил України;

— закупівля озброєння та військової техніки;

— капітальне будівництво: капітальне будівництво і придбання обладнання в системі Міністерства оборони України;

— бу­дівництво житла для військовослужбовців;

— фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

— інші видатки в галузі оборони

Фінансування видатків на оборону здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України

Фінансування оборони залежить від прийнятої воєнної доктрини. Виділяють три основні її типи:

1. Повна відмова від військових видатків.

2. Створення могутньої воєнної супердержави.

3. Фінансування оборони за принципом мінімальної достатності. (Україна)

Фінансування видатків на оборону здійснюється на основі кошторису. Основні статті видатків – грошове утримання військовослужбовців та заробітна плата вільнонайманих.

Планування цих видатків здійснюється за загальноприйнятою методикою: кількість посад множиться на середній розмір грошового утримання чи ставку.

Розмір грошового утримання залежить від двох основних чинників – посади та військового звання. Додатково встановлюється надбавка за вислугу років.

Важливе місце в кошторисі займають видатки на утримання військовослужбовців – харчування, обмундирування, витрати на проведення бойової підготовки (навчання, стрільби, польоти).

Фінансування придбання озброєння та військової техніки визначаться потребами, пов’язаними з постійною заміною техніки і озброєння в зв’язку із закінченням термінів експлуатації та моральним старінням.

55. Бюджетні видатки на державне управління

Видатки на державне управління включають витрати:

- на функціонування законодавчої влади;

- на функціонування виконавчої влади;

- на утримання Президента України та його апарату;

- на утримання фінансових і фіскальних органів;

- на загальне планування і статистичні служби;

- інші видатки на загальнодержавне управління.

Фінансування видатків на державне управління здійснюється за кошти ДБУ (законодавча, виконавча, президент) та з місцевих бюджетів ( органи місцевого самоврядування, представницькі і виконавчі органи влади АРК та обласні ради).

Фінансування установ державного управління проводиться відповідно до кошторисів видатків, разом з кошторисом затверджується штатний розпис установи.

Планування витрат на утримання органів державного управління за категоріями видатків економічної класифікації здійснюється за єдиною методикою для бюджетних установ.

У складі видатків на державне управління найбільшу частку становлять кошти на оплату праці (біля 75 %). Працівники органів державного управління мають статус державних службовців, оплата їхньої праці здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу».

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки – 10, понад 5 років – 15, понад 10 років – 20, понад 15 років – 25, понад 20 років – 30, понад 25 років – 40 відсотків.