8)Поява українського козацтва(д.Байда-Вишневецькаий і.Підкова).
1489- перші згадки про козаків у «хроніці Польщі» польського історика Мартина Бєльського. Причини виникнення: соціальна- посилення феодального та релігійного гноблення,економічна- захоплення польс.та литов.феодалами укр.земель, лицарська – наявність героїчних постатей. Джерела формування: селяни-втікачі, частина укр.шляхти, позбавлена іноземцями власності.1533-черкаський староста Євстафій Дашкевич подав до сейму Литви пропозицію про утворення козацького війська у складі 2 тис.чол.1554-1556 – Січ на о.Мала Хортиця (нині м.Запоріжжя), заснована Дмитром Вишневецьким (Байдою). Незважаючи на попередження Сигизмунда II, Дмитро Вишневецький у 1553 році на власні кошти розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, куди до нього стікалися козаки. Ця фортеця мала стати форпостом у боротьбі з татарською агресією. Дмитро Вишневецький вiдомий як перший органiзатор козацьких військ. Його попередники — Предслав Лянцкоронський, Остафій Дашкович, залучаючи козацькi загони до своїх вiйськових операцiй, використовували їх як силу допомiжню. Вишневецький спирався на козацтво як на головну силу, якою вiн пiдпирав власнi полiтичнi амбiцiї. Козацький літописець XVIII ст. Граб'янка називав його навіть козацьким гетьманом, але у джерелах XVI ст. такий титул Вишневецького не зустрічається. Не підтверджується джерелами також тведження про те, що нібито Вишневецький заснував Запорізьку Січ. Зв'язок Дмитрової фортеці з Січчю був лише ідейним. Діяльність Вишневецького лише вказала напрям, у якому пішов подальший розвиток українського козацтва, i дала йому потужний поштовх у цьому напрямі. Це просування козацтва на Низ Дніпра і врешті колонизація ним придніпровських степів, утворення козаками организації не лише військової, але й політичної з міжнародними зв'язками, заснування козацької фортеці справжньої Січі у Запоріжжі. У середовищі січовиків перебував і учасник багатьох військових експедицій відважний козак Іван Підкова, прозваний так за велику фізичну силу — він міг легко ламати підкови. Разом із соратниками Станіславом Копицьким і Стефаном Чапою Іван Підкова зібрав загін із 330 козаків. Військовим керівником, або ж гетьманом, на козацькій раді було обрано досвідченого Якова Шаха. Однак перший похід до Молдови виявився невдалим через велику перевагу сил Петра Кривого. Довелося відмовитися від наміченого й повернутися на Запорожжя.
9)Військово-політична діяльність гетьмана Петра Сагайдачного.
Сагайдачний обирався гетьманом і знову втрачав гетьманську булаву, знаходив спільну мову з можновладцями й одночасно мав авторитет серед широких кіл козацтва. доля привела його у Військо Запорозьке. Розумний, високоосвічений, добре обізнаний із політичною обстановкою, він швидко завоював авторитет серед козацтва. Першою і основною своєю справою молодий та енергійний гетьман вважав організацію походів проти султанської Туреччини. Незважаючи на застережні заходи турків, запорожці 1600 р. вирвалися за Перекоп, 1605р-похід на турецьку фортецю Варну,1609 р. спалили Ізмаїл, Килію, Білгород. Справді тріумфальним став похід козаків на Синоп 1614 р. Майже повністю було знищено місцевий гарнізон, захоплено запаси зброї та кораблі, визволено невільників. Перемогою увінчався й похід 80 козацьких чайок на Константинополь. 1615 р. вони досягли околиць столиці, спалили дві пристані й перелякали самого султана, який розважався на полюванні. У битві з ворожою ескадрою хоробрі козаки здобули кілька галер і навіть захопили в полон турецького воєначальника. Наступного року запорожці, очолені П. Сагайдачним, здійснили успішний напад на один із найбільших невільницьких ринків Чорноморського узбережжя - Кафу, а згодом - на Трапезунд. Славу непереможного полководця здобув у двох наступних походах: московському 1618 й турецькому 1621.1620 р розпочалася Хотинська війна між Польщею і Османською імперією.Протягом 4 днів точилася жорстока битва, у якій удар тур-татар війська прийняли на себе козаки.Сагайдачний був поранений під час битви і помер 10квітня 1622р.