4.4.3. Виробнича територія

У виробничих зонах слід розміщувати різні типи агропромислових підприємств і цехів галузевих господарських центрів колгоспів, держлісгоспів, виробничих об'єктів, які належать акціонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та ін., а також підприємства несільськогосподарських галузей (філіали підприємств, цехи).

При організації виробничих зон, у тому числі фермерських господарств, перевагу слід віддавати розвитку виробничих центрів, що склалися, які мають капітальні будинки, зручно розташовані стосовно до населених пунктів, транспортних комунікацій, кормових угідь і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруднення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.

При взаєморозміщенні сельбищної та виробничої зон слід створювати між ними відповідні санітарно-захисні і зооветеринарні розриви.

Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських виробничих об'єктів і комплексів до меж житлової забудови установлюються згідно з нормативами

Розриви між будинками і спорудами сільськогосподарських виробничих об'єктів слід приймати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Комунально-складська зона – територія населеного пункту, призначена для розміщення груп і окремих підприємств, які забезпечують потреби населення у зберіганні товарів, комунальних і побутових послугах, із загальними для них об'єктами інженерно-технічного і адміністративного забезпечення.

На території комунально-складської зони треба розміщувати підприємства і об'єкти харчової (харчосмакової, м'ясної і молочної) промисловості, торгівлі й плодоовочевого господарства: загально-товарні склади, розподільні холодильники, плодоовочеві бази, сховища картоплі, овочів і фруктів, заготівельні підприємства напівфабрикатів та кулінарних виробів тощо; транспортного господарства: гаражі, станції технічного обслуговування автомашин, автозаправочні станції, трамвайні і тролейбусні депо, автобусні і таксомоторні парки тощо; побутового обслуговування населення: фабрики-пральні, хімічного чищення одягу, ремонту побутової техніки, одягу, меблів; комунального господарства: парки дорожньо-прибиральних машин, бази експлуатації та ремонту житла, інженерних мереж тощо.

Складські комплекси, не пов'язані з безпосереднім обслуговуванням населення, слід розташовувати за межами міст, наближаючи їх до вузлів зовнішнього транспорту

Проектом пропонується розташування виробничних зон, за межами населених пунктів, а також в межах населених пунктів на територіях колишніх колгоспних господарських дворів, задля виносу промислового виробництва що стихійно розвивається в межах сельбищної зони і не відповідає санітарним і будівельним вимогам.

У зв’язку з підвищенням інтенсивності в будівництві, виникає потреба в організації кар’єрів для видобування будівельного піску, проектом пропонується розмістити їх на місцях стихійного видобування місцевим населенням, зокрема “ур. Карасинець” Шацька селищна рада, “ур. Пройда” Світязької сільської ради для промислових потреб, а також в “ур. Мокошин” Пульмівської сільської ради для потреб місцевого населення.

Окрім цього в “ур. Мокошин” Пульміської сільської ради пропонується розміщення полігону твердих побутових відходів для обслуговування прилеглих населених пунктів та зон відпочинку.

До даного розділу додається “Схема сучасного та перспективного використання територій в межах Шацького НПП”.