1. Характеристика ділянки під ставове господарство

Район на заході Київської області. Утворений у 1923 р. Площа його складає 0.9 тис. км². Лежить район в межах придніпровської височини. Поверхня слабо-хвиляста, у північній частині – погорбована, на південній – частково еродована (яри, балки). Корисні копалини: граніти, глини, суглинки, торф. Розташований у Дністровсько-Дніпровській лісостеповій фізико-географічній провінції. Пересічна температура січня – 6.2º, липня - +19,1º. Період з температурою понад +10º становить понад 155-160 днів. Опадів 560 мм на рік. Метеостанція у Фастові . Висота снігового покриву 20 см. Фастівський район належить до недостатньо вологої, теплої агрокліматичної зони. Річки басейну Дніпра: Ірпінь з притокою Унавою, Стугна, Кам’янка. Споруджено 156 ставків загальною площею водного дзеркала 860 га. Найпоширеніші чорноземи типові та опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі лісові грунти (70% території району). Є дерново-середньоопідзолені, лучно-болотні і торфово-болотні грунти. Під лісами зайнято 20,0 тис. га. Насаджено 480 га поле- та ґрунтозахисних лісосмуг.

Ірпінь – Річка довжиною 162 км, площа басейну 3 340 км². Бере початок поблизу села Яроповичів. Долина коритоподібна, шириною до 4 км, глибиною до 40 м. Заплава заболочена, широка (до 1,5 км). Ширина річища 25 – 40 м. На прозі 131 км річка Ірпінь являє собою магістральний канал Ірпінської осушувально-зволожувальної системи. Похил річки 0.7 м/км. Основна притока – Унава (права). Живлення мішане. Льодостав з початку грудня до кінця березня. Стік зарегульований водосховищами (зокрема, Лісове і Корнинське) та численними ставками. У басейні річки Ірпінь діють невеликі осушувальні і осушувально-зволожувальні системи (Бутанська, Тарнівська, Шпитьківська та ін.). Воду використовують також для технічного та сільськогосподарського водопостачання.

Майданчик для будівництва рибоводного об'єкту вибрано відповідно до затвердженої схеми розвитку рибного господарства даного економічного району. Майданчик, що намічається для будівництва ставкового коропового господарства, задовольняє основним вимогам: по рельєфу, за геологічними умовами, за гідрологічними умовами, по гідрогеології, по розташуванню, за санітарними і протималярійними умовами.

Вода в джерелі водопостачання є придатною для життя риб, вона прозора місцями злегка каламутна, міститить кисню не менше 2,5—4,0 мг/л, вуглекислоти до 10—30 міліграма/л, сірководня 0—0,1 міліграм/л; джерело водопостачання має витрату води, достатню для наповнення ставків і поповнення втрат в ставках влітку, а також забезпечення зміни води в зимувальних ставках в період їх роботи; у джерело водопостачання не скидаються неочищені стічні води з промислових і сільськогосподарських підприємств;

По гідрогеології – недопустимий вихід ґрунтових вод до поверхні; залягання їх на глибині не менше 0,5—1,0 м від поверхні землі; у зимувальних ставках рівень стояння ґрунтових вод є не менше чим на 0,5 м нижче за дно їх ложа;

На вибраній ділянці заплави річки є місце, зручне для зведення головної дамби (вузьке місце заплави річки); поблизу від вибраної ділянки знаходяться місцеві будівельні матеріали, необхідні для будівництва гідротехнічних споруд (глина, суглинок, камінь, деревина, хворост, дерен і і ін.); також забезпечена можливість набору робочої сили. Господарство розташоване поблизу населеного пункту, шосейних і залізних доріг і джерел енергопостачання;

Влаштування рибоводних ставків відповідає санітарно-гігієнічним вимогам; не допущено розвитку личинок комарів, при виявленні їх слід забезпечити можливість боротьби з ними технічними засобами; для цього в ставках витримана середня глибина, характерна для кожної категорії ставків, загальна площа мелководий в нагульних ставках з глибинами до 0,5 м складає не більше 10—15% площі ставка, русло річки нижче за дамбу випрямлене для пониження рівня води в річці і осушення заплави, заболочені місця на території господарства необхідно осушити.

Вибір майданчика під рибоводний об'єкт оформляється актом. Акт є основним документом про узгодження наміченого будівництва, підписується комісією і затверджується міністерством-замовником одночасно із завданням на проектування.