7.2.Організація розгляду звернень громадян в органах прокуратури України

Згідно зі ст.12 Закону України „Про прокуратуру" в органах і установах прокуратури вирішуються заяви, скарги та інші звернення, в яких містяться відомості про порушення законів на території України, що надходять від українських громадян, осіб без громадянства, іноземців, а також від посадових (службових) та інших осіб.

Порядок роботи зі зверненнями та щодо прийому громадян визначений наказом Генерального прокурора України № 9-гн від 28 грудня 2005 року та затвердженою нам Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України.

Порядок роботи із заявами та повідомленнями про вчинений злочин або той, що готується, регулюється кримінально-процесуальним законодавством, наказом Генерального прокурора України № 66/13-ок від 24 червня 2006 року та затвердженою ним Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини.

Скарги на дії (бездіяльність) і рішення органів дізнання, слідчих і прокурорів, пов'язані з досудовим слідством у кримінальних справах, а також на вироки, рішення, ухвали, постанови судів перевіряються в порядку та межах повноважень, передбачених відповідно кримінальним, цивільним, господарським або адміністративним процесуальним законодавством та рішеннями Конституційного Суду України. Звернення, розгляд яких належить до компетенції судових органів, вирішуються в разі необхідності захисту інтересів держави та громадян, які неспроможні через фізичний або матеріальний стан захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження (ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру").

Відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів.

При встановленні фактів несумлінного ставлення до перевірок звернень, а також неналежного і невчасного виконання доручень прокуратур вищого рівня, винні в цьому прокурорські працівники несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Порядок прийому, обліку, реєстрації звернень, їх формування в наглядові провадження, оформлення, копіювання, систематизації та збереження, контролю за їх виконанням встановлюється Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України №90 від 28 грудня 2002 року.

Відповідно до цього порядку всі звернення до передачі їх на розгляд і вирішення підлягають обов'язковій реєстрації. Після реєстрації всі звернення доповідаються прокурору-керівнику, який повинен виконати одну з таких дій:

• прийняти до розгляду;

• передати на вирішення до підпорядкованої прокуратури;

• направити до іншого відомства;

• долучити до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.

Направлення звернень прокурорам, які не мають повноважень на їх вирішення, або прокурорам, які раніше приймали оскаржувані рішення з поставлених у зверненнях питань, а також прокурорам, чиї дії оскаржуються, забороняється. Також не допускається вирішення звернень за висновками прокурорів нижчого рівня, чиї дії оскаржуються.

Звернення може бути залишено без розгляду якщо:

-воно не містить даних про прізвище та місце проживання автора або з якого неможливо встановити авторство (анонімне звернення);

-у ньому не викладено суті порушеного питання або воно не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення, чи його зміст позбавлений будь-якого логічного завершення;

-воно надійшло від особи, визнаної недієздатною;

-його подано в інтересах іншої особи без оформленого у встановленому законом порядку доручення;

-прийнято рішення про припинення його розгляду.

Рішення про залишення звернення без розгляду приймається начальником самостійного структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, прокурором області або його заступником, міським, районним, міжрайонним чи прирівняним до них прокурором за рапортом виконавця.

Звернення з незрозумілим текстом, або в яких відсутні дані, достатні для їх розгляду чи прийняття обгрунтованого рішення (про орган, що прийняв оскаржуване рішення, про час його прийняття тощо), у 5-денний строк повертаються заявникам із відповідними роз'ясненнями оперативними працівниками відділу прийому громадян, розгляду звернень та запитів народних депутатів України Генеральної прокуратури України, галузевих відділів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, прокурором, заступником прокурора міста, району. Копії таких звернень долучаються до наглядових проваджень.

Не підлягають розгляду звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад, у яких містяться пропозиції, вказівки чи вимоги у конкретних кримінальних, цивільних, господарських справах, у тому числі з питань слідства і нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Авторам таких звернень у 10-денний строк надаються роз'яснення про неприпустимість втручання в діяльність органів прокуратури з посиланням на відповідні рішення Конституційного Суду України та процесуальне законодавство.

Під розглядом звернення розуміють його задоволення, відхилення, роз'яснення або прийняття іншого рішення по суті.

Задоволеним вважається звернення, якщо за результатами його розгляду вжито заходів до повного чи часткового відновлення прав і законних інтересів заявника. Повторно задоволеним - звернення, в якому оскаржуються відповіді відповідної прокуратури, і по якому відмовлялось у задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.

Порядок перевірки звернень, що забезпечує найбільш повний, оперативний і кваліфікований розгляд поставлених у них питань, визначається Генеральним прокурором України, його заступниками, начальниками самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України.

У Генеральній прокуратурі України звернення на рішення прокурорів областей перевіряються, як правило, із вивченням кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення, матеріалів прокурорських перевірок.

Для оперативності витребування справ і перевірочних матеріалів використовуються технічні засоби інформації та зв'язку.

Аналогічним чином вирішуються звернення, направлені в порядку доручення з Генеральної прокуратури України, і запити народних депутатів України у прокуратурах обласного рівня.

Звернення про систематичне обмеження прав і свобод громадян, численні або грубі порушення закону, що не отримали належної оцінки правоохоронними органами на місцях, перевіряються, як правило, з виїздом на місце.

Для забезпечення повноти й об'єктивності перевірок до їх проведення можуть залучатися спеціалісти, а за заявою - автори звернень.

Доручення підпорядкованим прокурорам про перевірку викладених у зверненнях доводів даються з обов'язковою вказівкою конкретних обставин, що підлягають перевірці, та термінів їх виконання.

Завдання, доручення, листи, адресовані прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та ВМС України про перевірку депутатських документів із встановленням контролю або без такого надсилаються за підписами Генерального прокурора України або заступників Генерального прокурора України.

У випадках, коли прокурор з об'єктивних причин не зміг своєчасно виконати доручення, перед особою, що дала це доручення, порушується клопотання про продовження строку на підставі рапорту. Про прийняте по ньому рішення повідомляється виконавець у формі резолюції керівника, що дав доручення.

Прокурори при виконанні доручення прокуратури вищого рівня до інформації про виконання додають перевірочні матеріали, копії документів прокурорського реагування, наглядові провадження, а за необхідності ­справи. Рішення в таких випадках приймаються тільки тією прокуратурою, що дала доручення.

У разі потреби підпорядкованим прокурорам можуть направлятися доручення про проведення додаткової перевірки з вказівкою, що конкретно і в які строки необхідно виконати. Проте остаточне рішення за такими зверненнями приймає тільки той прокурор, що давав доручення.

При вирішенні звернень для перевірки їх доводів в обов'язковому порядку мають бути витребувані необхідні документи, пояснення посадових (службових) та інших осіб, дії яких оскаржуються. За підсумками складається мотивована довідка, а якщо у зверненнях йдеться про вчинення злочину, то приймається рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства (ст.97 КПК України).

При вирішенні звернень, пов'язаних із вивченням кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, відмовних матеріалів та матеріалів прокурорських перевірок, за якими прийнято остаточні процесуальні рішення (припинено провадження), при наданні відповіді за підписом Генерального прокурора України, прокурорів областей в обов'язковому порядку складається мотивований висновок. Висновок затверджується заступником Генерального прокурора України, а в прокуратурі обласного рівня - заступником прокурора області. У разі, якщо з підпорядкованої прокуратури надійшов висновок, що повно відображає суть звернення і достатній для його розгляду, повторний висновок не складається. Про це рапортом доповідається керівнику прокуратури, його заступнику.

У випадках, якщо:

-у повторному зверненні від особи до одного й того ж органу прокуратури відсутні нові дані або факти, які потребують додаткової перевірки, а всі викладені доводи раніше перевірені у повному обсязі та заявникові надано вичерпну відповідь керівником з повідомленням про припинення провадження і роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;

-у зверненні є нецензурна лайка, вирази, що ображають честь і гідність інших осіб, а заявник раніше попереджався про те, що при надходженні подібних звернень провадження з ним може бути припинено.

Провадження припиняється один раз на підставі мотивованого висновку виконавця, затвердженого прокурором району, міста, області та прирівняних до них, а в апараті Генеральної прокуратури - заступником Генерального прокурора України.

Повідомлення про припинення провадження за скаргами заявнику надсилається один раз. Наступні звернення з питань, що раніше перевірялись, рапортом долучаються до наглядового провадження.

Провадження поновлюється, якщо підстави, за якими воно припинялось, відпали. Нові дані про порушення закону, повідомлені заявником, перевіряються у встановленому для цього порядку.

Після закінчення перевірки заявнику, на його прохання, надається можливість ознайомитися з документами і матеріалами, що безпосередньо зачіпають його права і свободи (із закритими провадженням кримінальними справами, матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи, наглядовими провадженнями за скаргами тощо) у тій мірі, в якій це не суперечить вимогам дотримання державної або іншої, що охороняється законом, таємниці, законним інтересам інших осіб. Письмове рішення про надання заявникові можливості ознайомитися з документами приймають: у Генеральній прокуратурі - Генеральний прокурор України, його заступники, начальники самостійних структурних підрозділів, а в прокуратурах областей - відповідний прокурор, його заступники, керівники структурних підрозділів, у міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах -прокурор, його заступники.

Працівник прокуратури, що ознайомив заявника з документами, складає та долучає до наглядового провадження довідку про те, з якими матеріалами, коли він ознайомив заявника. При відмові в задоволенні клопотання про ознайомлення із матеріалами надається аргументоване роз'яснення.

Під час розгляду звернень забезпечується нерозголошення відомостей про особисте життя громадян без їхньої згоди та задовольняються прохання щодо нерозголошення анкетних даних і домашньої адреси.

Відповідно до вимог чинного законодавства звернення громадян, посадових (службових) та інших осіб вирішуються протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством.

Заява про відвід слідчого й особи, яка проводить дізнання, відповідно до ст.60 КПК України вирішується протягом 24 годин. Інші скарги на дії слідчого відповідно до ст. 235 КПК України перевіряються протягом трьох днів. Скарга та копія повідомлення про результати її вирішення приєднуються до кримінальної справи. Копія супровідного листа з вказівкою слідчому про долучення їх до кримінальної справи додається до наглядового провадження у кримінальній справі.

Запит народного депутата України вирішується у 15-денний або інший встановлений Верховною Радою України строк. Запит депутата місцевої ради - у строк, встановлений радою.

Проголошена на пленарному засіданні Верховної Ради України заява народного депутата України (протокольне доручення) розглядається у місячний строк за винятком випадків, коли вона має характер повідомлення про вчинений злочин або такий, що готується. Такі заяви вирішуються у строки, передбачені ст.97 КПК України.

Звернення народного депутата України, депутата місцевої ради розглядається протягом 10 днів.

У випадку, якщо перевірити запит, звернення у встановлений законодавством термін неможливо, за мотивованим рапортом строк перевірки продовжується, але не більше як до 30 днів (місяця), про що повідомляється депутат, а про продовження строку перевірки запиту- голова відповідної

ради.

Якщо під час перевірки запиту, звернення призначено ревізію чи проводяться перевірочні заходи із залученням фахівців інших відомств, на час закінчення максимального строку перевірки депутату надається кінцева відповідь з повідомленням, що за результатами отриманих висновків ревізії, перевірки тощо прокуратурою буде прийнято рішення згідно з чинним законодавством. Після закінчення перевірки у повному обсязі про її наслідки інформуються зацікавлені особи.

Строк розгляду звернення обчислюється з наступного дня після реєстрації звернення в прокуратурі.Закінченням строку розгляду та вирішення звернень вважається дата направлення письмової відповіді. По задоволених зверненнях строк вирішення закінчується датою внесення документа прокурорського реагування та надання відповіді автору звернення.

Відповіді депутату, що звернувся на користь громадянина, і заявнику направляються одночасно тільки після доповіді по суті керівнику, що дав доручення (крім повідомлень про продовження строку перевірки). Направлення відповіді заявнику раніше, ніж підписана відповідь депутату, не допускається.

Строк розгляду звернень продовжується прокурором або його заступником з одночасним повідомленням їх авторів про причини затримки.

Клопотання про продовження строку перевірки за зверненнями і запитами оформлюються не пізніше ніж за два дні до закінчення контрольного строку.

При поверненні проекту відповіді на доопрацювання встановлюється конкретний строк виконання, який не може перевищувати максимального строку розгляду.

Звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь.

Якщо за скаргою або заявою принесено протест, пред'явлено позов або застосовано інший захід прокурорського реагування, заявнику додатково повідомляється про результати його розгляду. Відповідь на таку скаргу направляє прокурор, який її розглядав.

Аргументація на звернення щодо кримінальних справ наводиться у формі, що не розкриває таємницю досудового слідства.

При відмові в задоволенні звернень відповідь має бути мотивованою і зрозумілою.Рішення про відхилення таких звернень у міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах приймається і відповідь заявникам надається прокурором або його заступником.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових регіонів та Військово-Морських Сил України рішення про відмову в задоволенні первинних звернень громадян приймаються заступником прокурора, а на те, що надійшло вдруге, - першим керівником або особою, що його заміщає. Вони ж підписують відповіді авторам звернень.

У Генеральній прокуратурі України рішення про відхилення звернень приймаються начальниками самостійних структурних підрозділів, про відхилення повторних звернень - заступниками Генерального прокурора України. Відповідь заявнику про відхилення звернення, що надійшло втретє, надається Генеральним прокурором України, якщо не встановлено інше.

Відповідь автору звернення з роз'ясненням вимог чинного законодавства за письмовою вказівкою начальника управління, відділу підпорядкованої прокуратури може надати прокурор управління, відділу.

Відповіді на звернення, що надійшли від Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, Глави Секретаріату Президента, Прем'єр-міністра України та Першого віце-премєр-міністра України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаря Ради національної безпеки та оборони України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів України, Голови Вищої ради юстиції України, Голови Державної судової адміністрації України, Голови Центральної виборчої комісії України, Голови Служби безпеки України, Голови Державної податкової адміністрації України, Голови Державної митної служби України, Голови Державної прикордонної служби України, перших керівників міністерств, державних комітетів, інших центральних органів державної виконавчої влади, державних установ іноземних країн і міжнародних організацій (їх представництв), а також на запити і звернення народних депутатів України, звернення комітетів і комісій Верховної Ради України, звернення Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни, скарги на дії заступників Генерального прокурора України, що взяті на особливий контроль, направляються за підписом Генерального прокурора України або за його дорученням за підписом заступників Генерального прокурора України.

Відповідь на запит народного депутата України надається Генеральним прокурором України або особою, що його заміщає. Матеріали, необхідні для відповіді на запит, із проектом відповіді або, за вказівкою Генерального прокурора України, у вигляді доповіді для виступу на засіданні Верховної Ради України, Комітету надавати Генеральному прокурору України не пізніше трьох днів до закінчення строку вирішення запиту, дати засідання.

У разі продовження строку вирішення запиту народного депутатата України попередня відповідь з викладенням причин продовження терміну надається заступником Генерального прокурора України народному депутату України, що його вніс, та Голові Верховної Ради України за підписом Генерального прокурора України.

При надходженні запиту або звернення за підписом кількох народних депутатів України, депутатів місцевих рад відповідь про результати перевірки направляється одному з них (як правило, підпис якого значиться першим) із пропозицією довести її зміст до відома інших авторів.

При направленні депутатських документів для вирішення підпорядкованим прокурорам чи в інші відомства окремими листами повідомляються народні депутати України.

Відповіді на звернення і запити народних депутатів України, у яких минув термін повноважень або вони вибули зі складу депутатів з інших причин, направляються Голові Верховної Ради України у встановлені цією Інструкцією порядку і терміни з вказівкою: „На звернення (запит) депутата від ... № ".

7.2.1.Розмежування компетенції щодо звернень громадян між органами прокуратури та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини

Стаття 40 Конституції України передбачає право кожного направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін. Про високу активність населення України щодо реалізації цього конституційного права свідчать сотні тисяч заяв та скарг, які щорічно надходять до прокуратури, інших органів та інституцій держави.

Робота зі зверненнями громадян посідає значне місце в багатоаспектній діяльності прокуратури. У такий спосіб здійснюється захист гарантованих Конституцією, законами України та міжнародно-правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина (пункт 2 ст.4 Закону України „Про прокуратуру").

Варто наголосити, що захист у межах прокурорської компетенції прав та свобод громадян на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного та соціального походження, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового, майнового стану та інших ознак є одним з основних принципів організації та діяльності прокуратури (пункт 3 ч.1 ст.6 Закону України „Про прокуратуру").

Ця діяльність здійснюється у двох напрямах. Суть першого з них полягає в розгляді звернень безпосередньо в органах прокуратури всіх рівнів, другого - у нагляді за дотриманням вимог законодавства щодо порядку розгляду звернень усіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.

Правовими підставами діяльності прокуратури на зазначених напрямах є: Конституція та Закони України; нормативно-правові акти Президента, Уряду, Генерального прокурора України.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України „Про прокуратуру" в органах прокуратури розглядаються заяви, скарги та інші звернення про порушення прав громадян та юридичних осіб, що не можуть бути подані до суду (ст.52-5, ч.5 ст.97, ст.1006, 165-2, 165-3, 205, 236-1, 236-5, 246, 248, 276, 281-282,347, 352-353, 383, 407-408, 408-2, 408-3, 410, 411-1, 414, 414-1, 424 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України; ст.ст.12, 91, 105, 106, 107, 111-13, 121-2 Господарського процесуального кодексу України; ст. 24, 236, 290, 320, 351 Цивільного процесуального кодексу України; ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), чи то до інших органів, уповноважених на їх вирішення.

У разі надходження звернень, які не належать до компетенції прокуратури, та неможливості направлення їх за належністю, заявникам (уповноваженим ними особам) роз'яснюється порядок звернення до судових та інших інстанцій за захистом своїх прав.

Відповідними роз'ясненнями супроводжується повернення на адресу заявників (уповноважених ними осіб) звернень, які позбавлені будь-якого змісту або не розкривають суті порушених у них питань. Без роз'яснень повертаються звернення, що містять образу честі та гідності осіб, брутальні вирази.

Не розглядаються і не вирішуються в прокуратурі запити та звернення Верховної Ради України, її комітетів, комісій, народних депутатів, що мають характер втручання в слідчу або наглядову діяльність органів прокуратури. Авторам таких звернень у 10-ти денний термін надається письмове роз'яснення про неприпустимість подібних дій із посиланням на процесуальне законодавство та рішення Конституційного Суду України від 11 квітня 2000 року.

Визначений порядок розгляду і вирішення звернень громадян в органах прокуратури нарікань, як правило, не викликає. Однак, певні непорозуміння можуть виникати і виникають при надходженні звернень від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який так само, як і Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори наділений повноваженнями щодо розгляду звернень громадян (ст.ст.14-16 та 19 Закону України „Про звернення громадян").

Стаття 4 названого Закону визначає, що під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви клопотання і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендації щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових і службових осіб.

Зважаючи на викладене, вбачається за необхідне конкретизувати компетенцію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень на підставі аналізу відповідних правових норм.

У відповідності до ст.16 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини й громадянина, які отримує:

• за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їхніх представників;

• за зверненнями народних депутатів України;

• за власною ініціативою.

До розгляду Уповноваженого приймаються лише звернення, що стосуються фактів порушення прав та свобод людини й громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами (ст.2 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"). Таким чином, не розглядаються звернення, направлені від імені або в інтересах юридичної особи, а також звернення, в яких оскаржуються правовідносини між фізичними або юридичними особами тощо.

Уповноважений не розглядає звернень, що їх розглядають суди, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо зацікавлена особа подала позов, заяву або скаргу до суду (ч.4 ст.17 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини").

Всі звернення, що надходять Уповноваженого, попередньо розглядаються та класифікуються у відповідних підрозділах секретаріату Уповноваженого з прав людини.

Класифікація звернень здійснюється:

I. За органами, на дію чи бездіяльність яких покладено звернення:

• органи державної влади;

• органи місцевого самоврядування.

II. За видами порушених прав: 1.Щодо порушень громадянських прав-права на справедливий судовий захист; -права на отримання громадянства України; -незаконні дії працівників правоохоронних органів; -несвоєчасне виконання судових рішень. 2.Щодо порушень економічних прав:

-права на виплату винагороди за працю;

-права на захист від безробіття;

-права на повернення заощаджень громадян;

-права власності;

-права на підприємницьку діяльність;

-прав споживача.

3.Щодо порушень соціальних прав:

-права на працю;

-права на освіту;

-права на житло;

-права на своєчасну виплату пенсії;

-права на забезпечення транспортним засобами інвалідів;

-права на влаштування у заклади соціального захисту;

-права на надання матеріальної допомоги;

-права на охорону здоров'я людини;

-права на достатній життєвий рівень, соціальний захист та свободу від бідності;

-права на соціальні гарантії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-права на призначення субсидій.

4.Щодо порушень особистих прав:

-права на повагу до гідності;

-права на недоторканність;

-права на свободу від незаконного затримання і арешту;

-права на невтручання в особисте й сімейне життя; 5. Щодо порушень політичних прав і свобод:

-права на свободу слова, думки, вільне вираження поглядів та переконань;

-права на свободу світогляду й віросповідання;

-права на вільні вибори;

-права на створення об'єднань громадян та профспілкових організацій;

-права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

7.2.2. Організація прийому громадян в органах прокуратури

Відповідно до ч.З ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" в органах прокуратури здійснюється особистий прийом громадян. Він організовується таким чином, щоб відвідувачі могли звернутись за допомогою на захист своїх особистих прав або прав інших осіб у зручний для них час. З цією метою, в усіх прокуратурах на видному місці вивішуються графіки із зазначенням часу і місця прийому кожної посадової особи.

Керівники прокуратур, приймаючи до уваги вимоги Генерального прокурора України, здійснюють прийом громадян не рідше одного разу на тиждень.

Особи, прийняті на особистому прийомі, обліковуються у книзі прийому відвідувачів.

Правом невідкладного прийому прокурором з питань, пов'язаних із депутатською роботою, користуються депутати всіх рівнів. Прийом депутатів з особистих питань проводиться у загальному порядку.

Рішення, прийняте прокурором за заявою, скаргою чи іншим зверненням, може бути оскаржено прокурору вищого рівня (ч.4 ст.12 Закону). При нехтуванні цією нормою (наприклад, при подачі скарги на рішення районного прокурора Генеральному прокурору України) звернення направляються для розгляду за належністю.

Оскарження рішень прокурора до суду імовірно лише у передбачених законом випадках (ст. 22 Закону, ст.ст. 236, 236-1, 236-5 КПК України).

Не рідше разу на рік в органах прокуратури проводиться комплексний аналіз роботи з розгляду і вирішення звернень, результати якого обговорюються на засіданнях колегій або оперативних нарадах при керівництві. Такий підхід дозволяє не лише цілеспрямовано і послідовно усувати недоліки і прорахунки в роботі, але й постійно удосконалювати правозахисну діяльність прокуратури.

7.2.3.Організація нагляду за додержанням вимог законодавства щодо розгляду звернень

Згідно зі ст.12 ч.2 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду звернень органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами з використанням повноважень, закріплених у ст.20 Закону "Про прокуратуру".

Перевірки додержання законодавства про звернення плануються і проводяться прокурорами усіх рівнів. При цьому пріоритетна увага приділяється структурам, які мають контрольні функції та розглядають найбільшу кількість звернень (органи державної влади, місцевого самоврядування, галузевого контролю тощо). Що стосується перевірок на підприємствах та інших господарюючих об'єктах, вони можуть бути як самостійними (тематичними), так і складовою частиною інших перевірок.

Наприклад, при перевірці додержання вимог законів про оплату та охорону праці з'ясування питання про те, як реагувало керівництво та профспілкова організація підприємства, установи, організації на заяви і скарги, допомагає повніше встановити характер та розповсюдженість окремих правопорушень.

У кожній прокуратурі існують напрацьовані практикою диференційовані схеми (методики) перевірок додержання вимог законодавства про звернення, які передбачають обов'язкове вивчення при їх проведенні таких питань:

-додержання встановлених законом прав громадян, які звернулися до прокуратури;

-додержання встановлених законом строків розгляду та вирішення звернень;

-законність направлення звернень на розгляд і вирішення в інші

органи;

-додержання вимог закону в частині повноти та об'єктивності перевірок заяв та скарг з урахуванням аргументів заявників;

-відповідність закону та обставинам справи рішень, які прийняті за зверненнями, своєчасність направлення їх заявникам;

-стан контролю за фактичним усуненням порушених прав та поновленням законності, притягненням винних осіб до відповідальності;

-виконання вимог закону про аналіз практики розгляду заяв та скарг з метою удосконалення цієї роботи та вжиття заходів до усунення причин, які тягнуть за собою обґрунтовані звернення громадян. Під час перевірок прокурори з'ясовують також додержання встановлених правил обліку та реєстрації звернень, оскільки порушення цих правил сприяють тяганині і є підставою для повторних звернень громадян в ті самі або інші інстанції, включаючи прокуратуру.

З урахуванням характеру і наслідків допущених порушень законодавства щодо порядку розгляду звернень, прокурор приймає одне з наступних рішень: про принесення протесту на незаконний правовий акт; звернення до суду із заявою про визнання такого акту недійсним; внесення подання; порушення відносно винних осіб кримінальної справи (наприклад, за ознаками злочину, передбаченого ст.367 КК), порушення дисциплінарного, а так само адміністративного провадження (за умови що ті чи інші дії винної особи підпадають під чинність КУпАП). Якщо з'ясується, що порушники закону - державні службовці, прокурор поряд з іншими заходами реагування, може поставити питання про застосування до них норм ст.ст.14, 22 Закону "Про державну службу".

У випадках заподіяння громадянам шкоди, прокурор ставить питання перед винними посадовими особами про її відшкодування, при необхідності звертається до суду з відповідними позовами.

Правом на пред'явлення і підтримку позовів у суді прокурор користується, як правило, тоді, коли потерпілий за станом здоров'я, віком або з інших причин не може особисто відстоювати свої права і свободи. Так само прокурор чинить у випадках порушень прав та свобод значної кількості громадян або якщо порушення набуло в суспільстві резонансного характеру.