Тема 4. Грошові системи Глосарій

Грошова система – форма організації грошового обороту в країні,що визначена загальнодержавними законами.

Масштаб цін – являє собою величину грошової одиниці даної країни. В епоху золотого стандарту масштаб цін визначався державою через установлення металевого вмісту грошової одиниці. У сучасних умовах масштаб цін змінюється стихійно під впливом інфляційних процесів.

Законні платіжні засоби – грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов’язала всіх економічних суб’єктів приймати в усі види платежів. Можуть існувати у вигляді банківських білетів та казначейських білетів.

Банківські білети (банкноти) - емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур.

Скарбничі (казначейські білети) – емітуються казначейством міністерства фінансів , і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бюджетного дефіциту. Скарбничі білети випускаються виключно в умовах глибокої кризи державних фінансів з метою своєчасного і повного покриття бюджетних витрат у межах затвердженого бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного обігу - це системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регульовані, бо держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення емітованих від її імені грошових знаків.

Системи паперового грошового обігу – це системи, в яких гроші мають форму казначейських білетів, а грошова емісія здійснюється казначейством для покриття бюджетного дефіциту.

Біметалізм – грошова система, у якій роль загального еквівалента виконували два метали – золото та срібло; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах , банкноти розмінювалися на ці два метали.

Монометалізм – грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал

( золото або срібло); обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на цей грошовий метал.

Монетарна або грошово-кредитна політика

Фіскально-бюджетна політика – зводиться до економічного регулювання через механізми оподаткування , інших вилучень до централізованих фондів фінансових ресурсів, фінансування витрат держави, пов’язаних з виконанням нею суспільних функцій. Ця політика забезпечує можливість безпосередньо впливати як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію.

Платіжна система – сукупність визначених законом платіжних інструментів,норм, правил, механізмів або банківських процедур їх застосування всіма суб’єктами економіки у процесі безготівкових розрахунків. Платіжна система є необхідним елементом фінансової інфраструктури економіки та важелем ефективного державного управління грошовим оборотом, особливо проведення монетарної політики.

Тема 5. Інфляція та грошові реформи Глосарій

Інфляція - переповнювання каналів звернення грошовою масою понад потребу товарообігу, що викликає знецінення грошей і зростання загального рівня цін.

Інфляція пропозиції - зростання загального рівня цін унаслідок увелі¬ченія витрат виробництва.

Інфляція попиту - зростання загального рівня цін унаслідок перевищення грошового попиту над товарною масою.

Інфляція заощаджень – знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах.

Індекс цін виробництва - міра зміни оптових цін на товарно-сировинну продукцію, промислові і продовольчі товари.

Інфляційні очікування – передбачування, прогнозування певного рівня інфляції на майбутнє. Прагнучи захистити свої доходи від інфляційних втрат виробники, продавці наперед закладають інфляційний «запас» у ціни товарів, послуг, тарифи, тим самим прискорюючи і посилюючи інфляційний процес.

Критична точка інфляційного процесу – перехід від відстаючого до випереджаючого зростання цін порівняно зі зростанням маси грошей в обороті.

Стагфляція – застійний стан економіки, що супроводжується одночасним інфляційним зростанням цін.

Індекс споживчих цін (ІПЦ) - відношення вартості споживчої корзини в даному періоді до її вартості в базисному (з яким порівнюються ціни) періоді.

Дефлятор ВВП- характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги,що реалізовані кінцевим споживачам.

Грошова реформа – створення та запровадження нової чи удосконалення існуючої грошової системи з метою стабілізації грошового обороту відповідно до нових соціально-економічних умов.

Повна (структурна) грошова реформа – створюється або докорінно перебудовуються всі елементи грошової реформи.

Часткова грошова реформа – стосується лише організації грошового обороту і зводиться до зміни окремих елементів грошової системи.

Девальвація - зниження курсу національної валюти країни відносно твердих валют, міжнародних розрахункових одиниць, зменшення реального золотого вмісту грошової одиниці.

Демонетизація - вилучення з обороту грошових коштів певного типу.

Деномінація -укрупнення грошової одиниці країни без зміни її найменування, що проводиться в цілях полегшення грошового обороту і додання більшій повноцінності грошам.

Дефляційна політика- методи обмеження платоспроможного попиту через фіскально-бюджетний і кредитно-грошовий механізм.

Політика доходів – державний контроль за зарплатою і цінами.

Нуліфікація – оголошення державою знецінених грошей недійсними, якщо велике падіння купівельної спроможності робить недоцільним їх обмін на нові гроші. Більш м’якою формою, яка застосовується частіше, є обмін старих грошей на нові за надзвичайно низькою пропорцією, майже символічно.

Реставрація- відновлення попередньої до інфляційної вартості грошової одиниці.