
- •1.Статистика як наука
- •2.Предмет, метод, завдання, осн. Поняття
- •3.Поняття про статистику.
- •4.Історія статистики як науки.
- •5.Основні риси предмету статистики та його значення
- •6. Теоретичні засади статистики як науки.
- •7. Особливості статистичної методології. Метод статистики
- •8. Загальна теорія статистики як галузь статистичної науки
- •9.Поняття про статистичне спостереження та етапи його проведення.
- •10. Основні організаційні форми, види та способи статистичного спостереження.
- •11. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •12. Суть та завдання статистичного зведення.
- •14. Точність спостереження
- •13. Класифікація зведення:
- •14. Принципи формування груп.
- •15. Статистичні таблиці, їх види та правила побудови.
- •16. Середні величини, види середніх величин.
- •4.5. Система статистичних показників
- •4.6 Інтегральні оцінки суспільних явищ
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •5.2. Характеристики центру розподілу
- •5.3. Характеристики варіації.
- •5.4. Дисперсія: види та взаємозв»язок.
- •6.1.Моменти розподілу.
- •6.2. Асиметрія
- •6.3. Ексцес
- •11.3. Методи порівняння паралельних рядів даних.
- •11.4. Методи аналітичного групування.
- •11.5. Парний кореляційно - регресійний аналіз.
- •11.6. Множинна регресія і кореляція.
- •11.7. Оцінка тісноти взаємозв’язку між атрибутивними ознаками.
16. Середні величини, види середніх величин.
Середні величини – це узагальнююча міра ознаки, що варіює у статистичній сукупності. Це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень ознаки, що варіює, в розрахунку на одиницю сукупності.
Умови наукового використання середніх величин:
Якісна однорідна сукупність;
Сукупність має бути достатньо великою;
Використання загальних середніх з груповими
Призначення середніх в економічній галузі:
Характер рівня масових суспільних явищ;
Проведення порівняльного аналізу;
Вивчення тенденцій розвитку явищ;
Вибіркове спостереження;
Вимірювання взаємозв»язків
Види середніх величин:
середня арифметична;
середня гармонійна;
середня геометрична;
середня квадратична;
середня хронологічна.
Залежно від характеру первинної інформації:
проста – розраховується за не згрупованими даними;
зважена – розраховується за згрупованими даними.
За первинними не згрупованими даними обчислюється середньо-арифметична проста:
=
У великих за обсягом сукупностях окремі значення ознаки можуть повторюватися. У такому разі їх можна об»єднати в групи а обсяг значень ознаки можна визначити як суму добутків варіант на відповідні їм частоти. Такий процес називають зважуванням, а число елементів сукупності з однаковими варіантами називають вагами.
Значення ознаки усереднюється за формулою середньої арифметичної зваженої:
=
=
,
де хі – значення ознаки, fi – частота, di – частка.
Середня гармонійна проста: х=n/Σ1/хі
Середня гармонійна зважена: х=Σfі/Σfі/хі
Середня
геометрична проста:х=
Середня
гармонійна зважена:
Властивості середньої арифметичної:
1)Сума відхилень окремих значень ознаки від середньої перемноженої на ваги=0 Σ(хі-х)=Σхі-nх= Σхі-nΣх/n=0(арифмет проста) Σ(хі-х)f= Σхіfі-хΣfі= Σхіfі/Σfі
2).Якщо всі значення варіант збільшити чи зменшити в ту саму к-сть разів,то середня збільшиться або зменшиться в стільки ж разів. Σ(хік) fі/ Σfі=к Σхіfі/Σfі=кх Σхі/кfі/ Σfі=1/к Σхіfі/Σfі=х/к
3)якщо до усіх значень варіант «+»чи «-» ту саму постійну вел,то середня збільшиться або зменшиться ту ж саму вел: Σ(хі-+а)fі/Σfі= Σхіfі/Σfі-+Σаfі/Σfі=х-+ Σаfі/Σfі=х-+а
4)якщо ваги помножити або поділити на будь-яке постійне число,то середня не зміниться.х=Σхі(fіb)/Σfіb=bΣхіfі/bΣfі= Σхіfі/Σfі=x
5)Добуток середньої на суму частот=сумі добутків варіант на частоти. x Σfі= Σхіfі/Σfі Σfі= Σхіfі
6)Загальна середня=середній із часткових середніх зважених за чисельністю відповідних частин сукупності. X= xіfі+ X2f2+…+Xnfn/f1+f2+f3=Σxіfі/Σfі
4.5. Система статистичних показників
Системи показників, що має дві особливості: 1) всебічність кількісного відображення явищ; 2) органічний взаємозв’язок окремих показників, причому саме вони перетворюють групу показників на єдиний комплекс характеристик складного явища чи процесу.
Коло властивостей, що вивчаються, а отже, і показників системи залежить від мети дослідження. У кожній системі можна вирізнити певні множини показників, які детальніше відтворюють той чи інший бік явища. Систему показників визначають як ієрархічну структуру, на нижньому щаблі якої — узагальнюючий інтегральний показник, на верхньому — рівновагомі ознаки, які безпосередньо вимірюються.
Кожний показник системи має самостійне значення і водночас є складовою узагальнюючої властивості. априклад, при вивченні конкурентоcпроможності продукції в шинній промисловості безпосередньо вимірюються твердість, опір стиранню, модуль еластичності, міцність протектора, а також пробіг шин до ремонту. Ці ознаки визначають надійність і довговічність продукції, які, у свою чергу, є параметрами якості. Інші ознаки формують блок ефективності виробництва шин. Якість та ефективність визначають конкурентоспроможність продукції.