
- •1.Статистика як наука
- •2.Предмет, метод, завдання, осн. Поняття
- •3.Поняття про статистику.
- •4.Історія статистики як науки.
- •5.Основні риси предмету статистики та його значення
- •6. Теоретичні засади статистики як науки.
- •7. Особливості статистичної методології. Метод статистики
- •8. Загальна теорія статистики як галузь статистичної науки
- •9.Поняття про статистичне спостереження та етапи його проведення.
- •10. Основні організаційні форми, види та способи статистичного спостереження.
- •11. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •12. Суть та завдання статистичного зведення.
- •14. Точність спостереження
- •13. Класифікація зведення:
- •14. Принципи формування груп.
- •15. Статистичні таблиці, їх види та правила побудови.
- •16. Середні величини, види середніх величин.
- •4.5. Система статистичних показників
- •4.6 Інтегральні оцінки суспільних явищ
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •5.2. Характеристики центру розподілу
- •5.3. Характеристики варіації.
- •5.4. Дисперсія: види та взаємозв»язок.
- •6.1.Моменти розподілу.
- •6.2. Асиметрія
- •6.3. Ексцес
- •11.3. Методи порівняння паралельних рядів даних.
- •11.4. Методи аналітичного групування.
- •11.5. Парний кореляційно - регресійний аналіз.
- •11.6. Множинна регресія і кореляція.
- •11.7. Оцінка тісноти взаємозв’язку між атрибутивними ознаками.
6.1.Моменти розподілу.
Момент розподілу – середнє значення к-х степенів відхилень варіантів від довільного постійного числа А. Загальний формалізований вигляд моменту розподілу:
Мк
=
,
де Мк – момент к-ого порядку.
Розрізняють:
Початкові
моменти (А=0) Мк =
Центральні
моменти ( А=
)
=
Умовні
моменти ( А= хо) mk
=
Момент нульового порядку розраховується для:
Початкового
моменту Мо =
= 1
Центрального
=
= 1
Умовного
m1
=
= 0/
= 0
Момент другого порядку( к=2) розраховується для:
Початкового
моменту М2 =
=
Центрального
=
=
Стандартизованого
m2
=
=
= 1
Момент третього порядку (к=3) розраховується для:
Початкового
моменту М3 =
Центрального
=
Умовного
m3
=
Взаємозв»язок між центральними і початковими моментами:
=
М3 – 3М2М1+ 2
=
М4 – 4М3М1+ 6М2
Властивості центральних моментів:
1.Із збільшенням або зменшенням усіх варіантів на одне і теж число А величина центрального моменту не зміниться.
2.
Із збільшенням або зменшенням усіх
варіант в А разів величина центрального
моменту збільшиться або зменшиться в
. Ці властивості використовуються, якщо
необхідно створити новий ряд та ввести
умовний нуль:
- де h – ширина інтервалу
- А – умовний нуль, за який беруть середину інтервалу з найбільшою частотою
Хо
=
Перехід до центральних моментів вихідного емпіричного ряду здійснюється за формулою: μк = μк(0) . Моменти розподілу використовуються в оцінці асиметрії та ексцесу рядів розподілу.
6.2. Асиметрія
Асиметрія – характеризує скошеність ряду розподілу від центра праворуч або ліворуч.
Відносні
показники симетрії обчислюються: Аs
=
As
=
Якщо
As
- правостороння асиметрія, якщо Аs
- лівостороння асиметрія
Для
аналізу асиметрії ряду розподілу
використовують стандартний момент
третього порядку Аs
= m3
=
. Якщо Аs
0,25
– асиметрія є незначною, якщо Аs
асиметрія
є значною.
Середньоквадратична похибка асиметрії характеризує істотність коефіцієнту асиметрії
=
,
де н – обсяг сукупності. Якщо
,
то асиметрія розподілу значна , а розподіл
ознаки у генеральній сукупності
несиметричний.
6.3. Ексцес
Міра ексцесу – це крутизна розподілу залежно від варіації ознаки.
Ех
= m4
– 3 =
– 3. Якщо Ех
0 – гостро вершинний розподіл, якщо Ех
= 0 - ексцес відсутній, якщо Ех
0 – плоско вершинний розподіл.
Середньоквадратична похибка ексцесу характеризує істотність міри ексцесу:
=
.
Якщо
3,
то ексцес ряду розподілу властивий і
генеральній сукупності.
11.3. Методи порівняння паралельних рядів даних.
Для вивчення стохастичних зв’язків використовується метод порівняння паралельних рядів 2-ох показників , 1-н з яких є факторним Х , а 2-гий - результативним У. При цьому основними завданнями застосування цього методу є оцінка тісноти взаємозв’язку та визначення його напрямку на основі розрах. Спец. Коефіцієнтів.
Найпростішим показником є коефіцієнт Фехнера ( Кф): Кф=С-Н/С+Н
С – число співпадінь знаків відхилень від середньої
Н – число неспівпадінь знаків відхилень від середньої
Якщо виконується нерівність Х≥Х (середнє) або У≥У ( середнє), значенню присвоюється знак «+», в протилежному випадку – знак «-». В тому випадку, коли по обох показниках знаки одинакові, має місце їх спів падіння, а коли вони різні – неспівпадіння. Коефіцієнт Фехнера знаходиться в межах від -1 до+1 . Якщо |Кф|→0, зв'язок між показниками слабкий , а при |Кф|→1 зв'язок тісний. Цей коефіцієнт має додатнє значення при наявності прямого зв’язку, а відємне – при оберненому.
Більш досконалим показником вважається коефіцієнт кореляції рангів Спірмена (р) :
Р=
1-
d=
rx-ry
– різниця
рангів факторного та результативного
показників.
При цьому під рангом розуміють порядковий номер значення показника у порядку зростання або зменшення. Коефіцієнт кореляції рангів також змінюється від -1 до +1. При р>0 зв'язок між показниками прямий , а при р<0- обернений. Якщо |р| наближається до 1 , між показниками існує тісний зв'язок , якщо |р|<0,3 вважається, що взаємозв’язок практично відсутній.