Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_ieed_po_biletam.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
488.45 Кб
Скачать

2.Охарактеризуйте процес формування неокласичної традиції в економічній теорії. Покажіть значення кембриджської школи маржиналізму Маршалла для формування сучасної неокласичної парадигми.

У маржиналізмі виділяється кілька шкіл  австрійська, кембриджська (англійська), американська та лозаннська. Засновники маржиналізму не мали єдиної позиції щодо того, яким повинен бути економічний аналіз  причиново-наслідковим чи функціональним

Альфред Маршалл (1842-1924) один із провідних представників неокласичної економічної теорії, лідер “кембриджської школи”. Маршалл вважає недоцільним використовувати визначення економічних категорій на каузальній основі, що потребує “доводити” ті або інші сутнісні розмежування”.

Центральне місце в дослідженнях А. Маршалла займає проблема вільного ціноутворення на ринку, яку він розглядає як єдиний організм рівноважної економіки,складається із мобільних і інформованих один про одного гос-чих суб’єктів.

Маршалл вводить поняття “споживчий надлишок”. Він вважає, що це “різниця між ціною, яку покупець готовий був би сплатити, аби тільки не обходитися без даної речі, та тієї ціною, яку він фактично за неї сплачує”, тобто “економічне мірило його додаткового задоволення”

Він показав, що зі зниженням ціни попит зростає, а зі зростанням ціни – навпаки, падає. У свою чергу, зі зниженням ціни пропозиція падає, а зі зростанням ціни – росте. Стійкою або рівноважною А. Маршалл вважав таку ціну, яка установлена в точці рівноваги попиту і пропозиції .

Процент із капіталу, за А. Маршаллом проявляє себе як “винагорода” тому, хто, маючи матеріальні ресурси, очікує “майбутнього задоволення” від них, а заробітну плату, на його погляд, слід вважати “винагородою за працю”

На погляд А. Маршалла, кожне “скорочення процентної ставки здатне спонукати людей заощаджувати менше, а не більше, ніж у протилежному випадку” Саме це положення пізніше Дж. М. Кейнс – учень А. Маршалла, використав у своїй концепції макроекономічного дослідження і державного регулювання економіки.

Білет 26

1.Охарактеризуйте форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях. Проаналізуйте особливості господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.

Подальша генеза ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробниц­твом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рів­ню розвитку продуктивних сил формою організації вироб­ництва. Із сере­довища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів форму­ється прошарок мануфактурників — власників великих майсте­рень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одер­жало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові об­меження. А цехові майстри, збільшуючи масштаби свого вироб­ництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані ману­фактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із до­рогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збу­ту: видобувній, збройній, суднобудівній, друкарській, ткацькій.

Взагалі, мануфактурне виробництво в Україні мало свої особливості. Основними видами мануфактур, що існували в українських землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури.

До кріпосної мануфактури належать: вотчинна мануфактура (підприємство, базоване на примусовій праці, що в основному займається переробкою сировини, що виробляється в маєтку); посесійна мануфактура ( передбачає умовне володіння, використовує примусову працю приписних робітників)

До капіталістичної мануфактури належали: купецька мануфактура (виникає в України в XVII ст., базується на вільнонайманій праці, як правило, належить представникам III стану — купцям); селянська мануфактура (підприємство, засноване забагатілим селянством);

Наприкінці XV ст. в Західній Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідо­вується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]