Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_ieed_po_biletam.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
488.45 Кб
Скачать

1.Проаналізуйте вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. 20 – початку 21 ст. Та розвиток господарства провідних країн.

Основними рисами цього перевороту були структурна пере­будова суспільного виробництва на базі наукомістких техноло­гій, мікропроцесорної техніки, інформатики, радіотехніки, ав­томатичних систем управління, біотехнології.

Відкриття у сфері інформаційних технологій:

1)поява мікропроцесора як ключового пристрою в поширенні мікроелектроніки (1971 р.);

2)винайдення мікрокомп'ютера в 1975 р.;

3)виробництво операційних систем для мікрокомп'ютерів (середина 1970-х рр.);

4)промислове виробництво оптичних на початку 1970-х рр.;

5)промислове виробництво відеомагнітофонів компанією Соні у середині 1970-х рр.;

6)створення в 1969 році Міністерством оборони США нової, революційної електронної комунікаційної мережі, яка згодом перетворилася на сучасний Інтернет.

Зміни відбулися не лише в структурі виробництва та структурі зайнятості, із домінуванням складного за структурою третинного сектора виробництва — сфери послуг, а й у сільському господар­стві.

Ви­хід країн Заходу на небачений раніше рівень економічного розвит­ку, перенесення технологій і цілих виробництв до Туреччини, Південної Кореї, Індонезії, Бразилії, Мекси­ки, Таїланду, поряд із негативними ефектами, мало наслідком їх індустріалізацію, перетворення на нові індустріальні країни, або нові індустріальні економіки.

2. Проаналізуйте вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

Без дослідження цивілізаційних факторів неможливо об'єк­тивно вивчити й усвідомити зміни, що відбувалися в економіч­ному житті країн європейської цивілізації в період розкладу фео­далізму та формування передумов для виникнення й становлення ринкових інститутів. Основною подією в політичній сфері можна вважати утвердження нової форми державного устрою — абсолютної монархії. її опорою стає не феодальне ополчення, а наймана масова армія, на озброєння якої витрачаються величезні кошти. Абсолютизм покінчив із феодальною роздрібненістю, пе­ретворив сеньйорів на офіцерів королівської армії, які стають чи­новниками королівського апарату. Вплив соціальних факторів пов'язаний із тим, що у цей пері­од у країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній струк­турі населення, формується так званий європейський тип шлюбу, який характеризується різким зменшенням народжуваності. Водночас, переживши кризу XIV ст. населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати. Ще одним соціальним фактором було швидке зростання місь­кого населення на фоні розвитку міст як осередків нових госпо­дарських відносин, де відбувається процес його диференціації й розшарування на власників та найманих працівників, а також фор­мування середнього прошарку. Період XV — середини XVII ст. в європейській цивілізації отримав назву епохи Відродження. Відродження, або Ренесанс, — це період, коли в країнах Західної Європи відбувається відновлення духу і технічного рів­ня Античності. З винаходом техніки, друкарства потреба в писемності і знан­нях, привела до створення паралельно з церковними світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих. Успішно розвива­ються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво. Падає престиж ка­толицької церкви; у деяких країнах вона реформується, з'яв­ляються нові, протестантські релігії (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва.

Білет 11

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]