Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_ieed_po_biletam.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
488.45 Кб
Скачать

2.Обзрунтуйте причини і зміст перегляду неокласичної теорії ринку. Поясність необхідність аналізу змісту конкуренції в умовах монополізації економіки.

Нові історичні обставини та нові зрушення, що відбулися в економіці (монополізація економіки, економічна криза 20—30-х рр.), поставили під сумнів основні постулати ортодоксального неокласицизму. Зазнав краху вихідний принцип неокласиків — принцип лібералізму. Остаточного удару по засадах неокласицизму завдали кейнсіанці, які запропонували нову концепцію економічного розвитку. Саме в цей час відбувалась практична реалізація марксистських ідей стосовно створення й розвитку соціалістичного, централізовано керованого господарства.

Однак послаблення позицій неокласицизму як основи економічної політики зовсім не означало відмови від неокласичної методології аналізу економічних явищ. Постають теорії, які мали на меті довести, що дія об'єктивних законів економічного розвитку, сформульованих цією школою, триває і вони залишаються актуальними, незважаючи на нові історичні обставини та нові зрушення, що відбулись в економіці.

До таких теорій можна віднести теорії монополії і конкуренції або теорії ринку. Слід згадати, що всі класичні вчення розглядали монополію як антипод конкуренції. Тому заслуговують на увагу спроби певних науковців довести, що монополізація економіки не знищує конкуренції, а лише видозмінює її. Отже, якщо ці науковці й не спромоглися спростувати тези про необхідність державного регулювання економіки, а також довести, що механізми саморегулювання залишаються так само ефективними, як і колись, то певний внесок у розвиток економічної науки вони все ж таки зробили, щонайменше висвітливши вплив процесів монополізації на конкурентне середовище.

Білет 9

1.Проаналізуйте процеси інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства останньої третини 20 – початку 21 ст. Та їх відображення в економічній думці.

Сучасний період світового економічного розвитку характери­зується цілою низкою нових характерних рис і тенденцій, до яких можна віднести: посилення глобалізаційних процесів; поглиблення інтеграційних процесів (регіональних та субре­гіональних); на основі подальшого сталого розвитку міжнародної торгівлі та розширення міжнародних потоків капіталів виникають і почи­нають домінувати транснаціональні корпорації (ТНК);

У 80-х роках XXст. настав період рішучої лібералізації й інтернаціоналізації світового господарства, що являє собою характерну особливість сучасного етапу. Створення нових міжнародних інститутів та органів, які регулюють різноманітні аспекти розвитку світової системи, поетап­не формування регіональних і міжнародних блоків та угруповань відбувається й за сучасних умов.

Глобалізація набуває різного сенсу залежно від того, чи йдеть­ся про окрему компанію, галузь, країну, або про світове вироб­ництво загалом. Для окремої компанії глобалізація визначається тією мірою, з якою компанія розширила надходження своїх до­ходів і розподілила свої активи у різних країнах, і тим, яким чи­ном вона залучена до експорту капітал, товарів і ноу-хау через залежні від неї структури.

Глобалізація на рівні окремої галузі визначається тим, якою мі­рою конкурентоспроможність компанії всередині галузі в цій краї­ні взаємопов'язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Глобалізація на світовому рівні визначається зростанням еко­номічного взаємозв'язку між країнами, що відбивається в постій­ному збільшенні потоків товарів, послуг, капіталу, ноу-хау.

У 60-70 рр. на арені економічної думки з’явився такий напрям як посткейнсіанство. Історично воно сформувалося на основі злиття 2-х потоків. З 1-го боку, це було англ. ліве кейнсіанство, з 2-го боку, критична переоцінка кейнсіанства почалася у США. Найяскравішим представником лівих кейнсіанців є Дж. Робінсон (1903-1983), а також Н.Калдор, П.Сраффа, продовжують критику неокласицизму і особливо маржиналізму. Основним своїм завданням вони вважають оновлення вчення Кейнса та доведення до логічного кінця повалення неокласичної системи. Ліві кейнсіанці не обмежувалися тільки теоретичними постулатами Кейнса. Ліве кейнсіанство – реформістський, дрібнобуржуазний варіант кейнсіанської теорії, спрямований на захист інтересів немонополістичного капіталу, фермерів, інтелігенції, службовців та робітників. Висувають свої варіанти реформування комунізму, прагнучи зміцнити їх більш реалістичну теорію. Корінь зла вони бачать у недостатності ефективного попиту, наслідками якого є безробіття та кризи. Головною причиною недостатнього попиту вони вважають нерівномірність і несправедливість у розподілі національного доходу. Проблему ефективного попиту Робінсон пов’язує із здійсненням деяких соціальних реформ – підвищенням зарплат і визнанням економічної боротьби профспілок за її зростання, більш радикальними програмами держ. перерозподілу доходів, із скороченням військових витрат, обмеженням влади монополії. Виступають за економічне зростання, вирішення деяких соціальних проблем, ліквідацію нерівності у розподілі доходів і підвищення купівельної спроможності населення. У посткейнсіанських теоріях розподілу отримав подальшу розробку кейнсіанський постулат про рівність чистих інвестицій та добровільних заощаджень. Система розподілу за Калдором повинна бути такою, що забезпечити відповідний рівень заощаджень. Вирішення проблеми розподілу Калдора можна подати у вигляді такої схеми – якщо заощаджень недостатньо, то необхідно збільшити доходи тих, хто більше заощаджує.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]