- •Організація, мета її діяльності та критерії успіху.
- •Зовнішнє середовище організації.
- •Види організацій в Україні.
- •Поняття, зміст, основні риси менеджменту, його значення.
- •Закони і закономірності менеджменту.
- •Принципи менеджменту.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціальне - психологічні методи менеджменту.
- •Школи у вивченні менеджменту.
- •3. Школа людських стосунків і поведінкові науки: загальна
- •Сучасні підходи в менеджменті.
- •Суть і ознаки діяльності менеджера.
- •Ролі менеджерів.
- •Рівні управління. Співвідношення якостей, необхідних менеджеру на різних рівнях управління.
- •Соціальна відповідальність менеджерів.
- •Етика і менеджмент. Особливості службової етики за ринкових умов.
- •Моральні аспекти розпорядчої діяльності.
- •Сутність управлінського рішення та умови прийняття рішень.
- •Основи теорії прийняття рішень. |
- •Класифікація управлінських рішень, її процес прийняття раціональних рішень.
- •.Методи прийняття управлінських рішень.
- •Функції менеджменту: загальні і спеціальні.
- •Взаємозв'язок функцій і методів менеджменту.
- •Моделювання у прийнятті рішень. Види моделей.
- •Місце планування серед інших функцій, його значення.
- •Процес стратегічного планування. Взаємозв'язок етапів процесу
- •Формування стратегії.
- •30.Піраміда стратегій.
- •31.Реалізація стратегічного плану: тактика, політика, процедури, правила.
- •32.Управління реалізацією стратегічного плану і контроль за його виконанням.
- •33.Характеристика делегування повноважень як складової організаційного процесу.
- •Визначення поняття "організації" як функції управління. Співвідношення "організація", "організаційна діяльність", "організаційна структура"
- •Види організаційних структур управління.
- •.Порівняльна характеристика лінійної і функціональної організаційних структур (принципів побудови, основні переваги і недоліки, сфери застосування).
- •37.Сутність лінійно-функціональної організаційної структури (принципи побудови, основні переваги і недоліки, сфери застосування).
- •38.Сутність дивізіональної організаційної структури (принципи побудови, основні переваги і недоліки, сфери застосування).
- •39.Сутність матричної організаційної структури (принципи побудови, основні переваги і недоліки, сфери застосування).
- •40.Визначення категорії ”організаційні зміни”. Причини, що обумовлюють необхідність організаційних змін. Способи пристосування організації до змін у середовищі?
- •41.Причини опору організаційним змінам. Сутність основних стратегій подолання опору організаційним змінам.
- •42.Сутність категорій «мотиви», «інтереси», «стимули».
- •43.Потреби як основна ланка мотивації трудової діяльності.
- •44.Визначення поняття "мотивація". Співвідношення категорій "потреби", "спонукання", "дії" в моделі процесу мотивації. Внутрішнє і зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •45.Характеристика мотиваційного процесу.
- •46.Основні положення теорії "ієрархії потреб" а.Маслоу (основні передбачення, що покладені в її основу; сутнісна характеристика потреб в піраміді а.Маслоу; ієрархія потреб; основні висновки).
- •47.Основні положення "теорії еrg" к.Альдерфера (основні передбачення, що покладені в її основу; сутнісна характеристика потреб; послідовність задоволення потреб; основні висновки).
- •48.Загальна характеристика "теорії потреб" д.МакКлелланд (види потреб за д.МакКлелландом; якою роботою найбільш мотивовані люди з потребами: у владі; в успіху; в приналежності, основні висновки).
- •49.Загальна характеристика "теорії мотивації гігієни" ф.Герцберга (ідея теорії; перелік мотиваційних і гігієнічних факторів, діапазони їх дії; основні висновки).
- •50.Основні положення "теорії очікувань" в.Врума (ідея, на якій ґрунтується теорія; ситуаційні фактори, що враховуються; співвідношення ситуаційних факторів; висновки для практичного використання).
- •52.Характеристика моделі Портера-Лоулера як комплексної теорії мотивації (ситуаційні фактори моделі і характер їх взаємозв'язків; висновки для практичного застосування).
- •53.Порівняльна характеристика змістовних і прецесійних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги і недоліки).
- •54.Визначення поняття "контроль". Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв'язки).
- •55.Можливі типи реакції керівника на результати порівняння реального виконання із встановленими стандартами в процесі контролю.
- •56.Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій, її сутність, переваги і недоліки.
- •57.Основні характеристики ефективної системи контролю.
- •58.Поведінські аспекти контролю.
- •59.Характеристика основних фаз процесу складання бюджету (схема процесу бюджетування, зміст основних етапів).
- •60.Визначення поняття "лідерство". Співвідношення категорій "вплив", "влада", "повноваження", "лідерство". Формальне і неформальне лідерство.
- •61.Сутність основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідерства.
- •62.Основні положення "теорії X" і "теорії у" д.МакГрегора (система уявлень про мотиви виробничої діяльності людей; основні характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
- •63.Характеристика ліберального (пасивного) стилю керування (характерні риси; переваги та недоліки порівняно з автократичним і демократичним стилями керування).
- •64.Ситуаційний підхід до стилю керування р.Лайкерта. Характеристика базових систем стилів керування р.Лайкерта. Основні результати досліджень р.Лайкерта.
- •65.Стилі керування за р.Блейком та Дж.Мутон та їх характеристика.
- •67.Основні положення теорії "життєвого циклу" п.Херсі та к.Бланшара (основна ідея моделі; поняття "ступінь зрілості виконавця"; графічна інтерпретація моделі; основні висновки).
- •68.Двовимірне трактування стилів керування вченими університету штату Огайо.
- •69.Поняття «група» в організації. Причини виникнення та види.
- •70.Фактори, що впливають на ефективність діяльності груп в організації.
- •71.Поняття та загальна характеристика комунікацій.
- •72.Комунікаційний процес. Шляхи підвищення ефективності комунікацій.
Взаємозв'язок функцій і методів менеджменту.
Для реалізації одних функцій використовують комплекси різних методів менеджменту, інші потребують незначної їх кількості. Наприклад, функції «визначення цілей» і «планування» реалізують передусім через застосування економічних методів — планування, комплексних цільових програм, комерційного розрахунку. Реалізація їх не обмежується виробничо-господарською Діяльністю організацій, а охоплює і їх соціальну складову — соціальне прогнозування, соціальне планування, соціальне нормування. Функцію «рішення» здійснюють через застосування організаційно-розпорядчих методів менеджменту: регламентування, нормування та Розпорядництво. Оскільки застосування більшості економічних методів менеджменту потребує оформлення у вигляді рішень, функція «рішення» тісно пов'язана з ними як способами її реалізації. Реалізується вона і в соціальних методах менеджменту. Кожний працівник має обов'язки, права, відповідальність, які формуються в процесі здійснення функції менеджменту «організування». Реалізація організаційних відносин у системі відбувається через застосування організаційно-розпорядчих методів. Однак тільки їх ресурсу недостатньо для виконання всього комплексу робіт, які передбачає функція «організування». Тому для здійснення її застосовують також економічні та соціальні методи. У процесі реалізації функції «оперативне регулювання» застосовують економічні-регулятори, розпорядництво, інструктування, соціальне регулювання. Функцію «мотивування» втілюють за допомогою соціальних методів, орієнтованих на активізацію трудових зусиль індивідів, груп працівників, колективу організації. Функцію можна реалізувати і за допомогою таких економічних методів, як комерційний розрахунок, метод комплексних цільових програм, метод економічних регуляторів. Здійснення функції «контролювання» потребує застосування таких методів менеджменту, як планування, регламенту
Моделювання у прийнятті рішень. Види моделей.
Модель — це уявлення про об'єкт, системи або ідеї в певній формі, що відрізняється від власне цілісності.
Головною характеристикою моделі вважається спрощення реальної життєвої ситуації, до якої вона застосовується. Оскільки форма моделі менш складна, а дані, що не стосуються справи й ускладнюють розуміння проблеми, вилучаються, модель часто збільшує здатність керівника розуміти й розв'язувати проблему, що стоїть перед ним. Модель також допомагає керівникові поєднати свій досвід і здатність міркувати з досвідом та думками експертів.
Є низка причин, що зумовлюють використання моделі замість спроб безпосередньої взаємодії з реальністю. До них належать: природна складність багатьох організаційних ситуацій, неможливість здійснення експериментів у реальному житті, навіть якщо вони потрібні, й орієнтація керівництва на майбутнє.
Розрізняють три базові типи моделей:
1) фізична —те, що досліджується за допомогою збільшеного або зменшеного опису об'єкта або системи;
2) аналогова — досліджуваний об'єкт, котрий поводиться як реальний, але насправді не є таким;
3) математична — модель, яка також називається символічною. У ній використовуються символи для характеристики властивостей або ознак об'єкта чи події.
Побудова моделі, як і управління, вважається процесом. Вирізняють такі основні етапи процесу, як постановка завдання, побудова, перевірка достовірності, застосування й оновлення моделі.
Як і всі засоби та методи, у процесі функціонування моделі науки управління можуть призвести до помилок. Ефективність моделі зменшиться у зв'язку із впливом потенційних погрішностей. Найчастіше трапляються недостовірні вихідні дані, обмежені можливості отримання потрібної інформації, страх користувача, недостатнє практичне використання, надмірно висока вартість.
Найпоширенішими типами моделей, за допомогою яких приймаються рішення, є:
— теорія ігор — метод моделювання оцінки впливу прийнятого рішення на конкурентів. Наприклад, прогнозування реакції конкурентів на зміну цін;
— модель теорії черг, або модель оптимального обслуговування, що використовується з метою визначення оптимальної кількості каналів обслуговування стосовно потреби в них. Принциповою проблемою вважається урівноваження витрат на додаткові канали обслуговування та втрат від обслуговування на рівні нижчому, ніж оптимальний;
— модель управління запасами, яку застосовують для визначення часу розміщення замовлень на ресурси та їх кількість, а також маси готової продукції на складах. Мета цієї моделі полягає у зведенні до мінімуму негативних наслідків накопичення запасів, що виражається у певних витратах;
— модель лінійного програмування, яка використовується, щоб визначити оптимальний спосіб поділу дефіцитних ресурсів за наявності потреб конкурування (планування асортименту виробів, розподіл працівників тощо);
— імітація, що передбачає процес створення моделі та її експериментальне застосування з метою визначення змін реальної ситуації;
— економічний аналіз, до якого належать майже всі методи оцінювання витрат та економічних вигід, а також відносної рентабельності діяльності підприємства. Типова економічна модель ґрунтується на аналізі беззбитковості.