Рішення
Платіжний баланс складається з трьох статей: торговельного балансу, балансу послуг та некомерційних операцій та балансу операцій з капіталом.
|
Сальдо |
|
Торговельний баланс
|
Баланс поточних операцій |
- 450 млн. дол. |
Баланс послуг і некомерційних операцій
|
||
Баланс операцій з капіталом |
+ 400 млн. дол. |
|
Платіжний баланс |
- 50 млн. дол. |
|
Дефіцитний платіжний баланс зменшує обсяги валютних резервів, оскільки за рахунок останніх покривається від’ємне сальдо платіжного балансу
190 млн - 50 млн = 140 млн
Зменшення валютних резервів означає зменшення обсягів валюти в країні, а це означає, що іноземна валюта дорожчає. Це прослідкуємо на графіку:
При зменшенні обсягу іноземної валюти в офіційних резервах з Q1 до Q2 відбувається зростання курсу валюти відносно гривні з UAH/USD1 до UAH/USD2. Внаслідок цього крива пропозиції валюти зміщується вліво вверх з S до S’.
Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують надходження, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.
До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди «своп». Це тимчасові методи балансування, оскільки країни – боржники зобов'язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.
Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів за іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.
Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни. Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни безупинно оплачувати свої зовнішні зобов'язання відповідними платіжними засобами
Задача №4. За наступними даними розрахуйте сальдо поточних рахунків, сальдо руху капіталу та
сальдо платіжного балансу країни:
- експортовано продукції – 214 млн. дол.;
- імпортовано продукції – 350 млн. дол.;
- витрати на туризм – 250 млн. дол.;
- доходи від туризму – 243 млн. дол.;
- факторні доходи із-за кордону – 79 млн. дол.;
- приплив капіталу у вигляді прямих іноземних інвестицій – 680 млн. дол.;
- відтік капіталу – 790 млн. дол.;
- виплати процентів закордонним інвесторам – 120 млн. дол.
Рішення
Платіжний баланс складається з трьох статей: торговельного балансу, балансу послуг та некомерційних операцій та балансу операцій з капіталом.
|
Доходи |
Витрати |
Сальдо |
Торговельний баланс |
Експорт 214 млн |
Імпорт 350 млн |
-136 млн |
Баланс послуг і некомерційних операцій |
доходи від туризму 243 млн. дол факторні доходи із-за кордону –79 млн. дол.; |
витрати на туризм 250 млн. дол виплата процентів 120 млн |
- 48 |
Баланс операцій з капіталом |
Притік капіталу 680 млн |
Відтік капіталу 790 млн |
- 110 млн |
Платіжний баланс |
214+243+79+680=1216 млн |
350+250+120+790=1510 млн |
- 294 млн |
Дефіцитний платіжний баланс зменшує обсяги валютних резервів, оскільки за рахунок останніх покривається від’ємне сальдо платіжного балансу
Зменшення валютних резервів означає зменшення обсягів валюти в країні, а це означає, що іноземна валюта дорожчає. Це прослідкуємо на графіку:
При зменшенні обсягу іноземної валюти в офіційних резервах з Q1 до Q2 відбувається зростання курсу валюти відносно гривні з UAH/USD1 до UAH/USD2. Внаслідок цього крива пропозиції валюти зміщується вліво вверх з S до S’.
Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують надходження, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.
До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди «своп». Це тимчасові методи балансування, оскільки країни – боржники зобов'язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.
Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів за іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.
Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни. Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни безупинно оплачувати свої зовнішні зобов'язання відповідними платіжними засобами
