Вплив p1

;

При ↑ Р₁, буде ↑ за рахунок ↑ Δt підводу Q в циклі оскільки t сухої насиченої пари при ↑ Р весь час ↑. ↑ Р в цьому випадку - вторинний чинник, але при ↑ Р₁ частка адиабатного розширення в області перегрітої пари ↓, а в області вологої пари ↑ і кінцева вологість пари у зв'язку з цим ↑. Крапельки вологи, переміщувані в міжлопатковому просторі Т з великою швидкістю ударяють об лопатки турбіни, викликаючи руйнування. Тому кінцева вологість пари не повинна перевищувати

При P′₁>P₁, ↑ Δt підвода Q

t = const

Вплив t1

1″-2″>1′-2′>1-2

При збільшенні t₁, збільшується висота адіабатного процесу і циклу. Кінцева сухість пари збільшується. В T-S видно збільшення висоти адіабатного процесу.

Вплив p2

1-2″>1-2′>1-2

При ↓ P₂, h адіабатного процесу ↑, ↑ циклу. Кінцева вологість збільшується.

Для ↑ циклу і створення сприятливих умов А в кінцевих ступенях Т потрібно одночасно збільшити Р₁ і t₁ і знижувати Р₂.

Розділ 14.4. Удосконалення циклів ПСУ.

Способи підвищення ефективності паросилових установок

1. Повторний перегрів пари:

а1′ - повторний перегрів пари.

Гостра пара - пара найвищих параметрів для даної установки.

При повторному перегріві пари збільшується сумарна ділянка розширення в області перегрітої, і зменшується в області вологого.

Перегрівів може бути не більше 3. Оскільки при збільшенні кількості перегрівів зростає число корпусів турбіни і установка ускладнюється, що невигідно.

Регенеративний підігрів живильної води

У ПТУ ККД < 40%, оскільки тепло, що відводиться, в межах циклу q₂> 60%. У конденсатор поступає пара з тиском Р₂ = 0,03-0,04 бар, t_п = 26-28ºС. Використовувати Q_п неможливо. Для зменшення втрат тепла з конденсацією пари частина пари по дорозі розширення его в турбіні відбирають і відводять для нагріву живильної води. При цьому зменшується V пари, що поступає в конденсатор і зменшується витрати з конденсацією пари q₂.

Розділ 14.5. Теплофікаційні цикли.

Сумісне вироблення тепловою і електричною Е називається теплофікацією. А електричні станції ТЕЦ. Можливі наступні способи теплофікації:

● з використанням протитискових Т, Т після яких пар повністю віддається споживачеві називається протитиск.

Кінцеве Р в Т визначається якістю пари, яка потрібна споживачеві. Весь конденсат повертається на ТЕЦ. При використання пари в якість енергоносія. Важливим чинником є його ↑ ентальпія, отже, при конденсації пари виділяється значна кількість t. Транспортування пари не >> 100 м.

● з використанням турбін з погіршеним вакуумом.

У цих схемах використовується Т в яких пар розширюється до 1,5-2 бар. Пара прямує в теплообмінник через який прокачується вода. Теплообмінники поверхневого типу призначені для обміну води і пари - бойлери. До споживача йде гаряча вода 80-90ºС, від споживача холодна вода. Конденсат залишається на ТЕЦ.

● паром з відбору турбіни.

Пара необхідного Р з відбору Т що направляється споживачеві, віддаючи тепло конденсується, а конденсат повертається на ТЕЦ. Пара, що залишилася, конденсується після Т.

● спосіб опалювання побутових і виробничих приміщень.

Пара з відбору турбіни з Р = 2-2,5 бар, прямує в бойлер, де конденсується, віддаючи тепло технічної води. Гаряча вода прямує до споживача для опалювання і водопостачання.

ККД циклу Ренкина в системах з турбінами протитисковими; з погіршеним вакуумом зменшується на загальний коефіцієнт використання t в циклі і знаходиться:

Розділ 14.6. Цикли ПГУ.

У ГТУ, ККД має не високі значення із за того, що робота витрачається на власні потреби. Таке положення створюється унаслідок того, що ентальпія газу навіть не при збільшенні Т має невелике значення:

При використання в ГТУ водяної пари, що має більше значення Ѕ′ як допоміжного РТ, дає можливість зменшити втрати робота на власні потреби.

Уприскування води в КС відбувається унаслідок зменшення t газу по (АВ). Парогазова суміш розширюється в Т до Р_о.с навколишнього середовища. Вода заздалегідь підігрівається в регенераторних підігрівах, іноді можлива конденсація. Ефективність збільшується, оскільки він йде під Р створюваному компресором. В установці два цикли: цикл ГТУ і цикл ПТУ.

Розділ 15. Цикли холодильних установок.

Розділ 15.1. Основні поняття.

Холодильними називаються установки, які призначені для зниження t тіл нижче t навколишнього середовища. Ідеальний цикл холодильної установки - зворотний цикл Карно.

Робота в процесі стиснення 2а1, визначається площею e = пл 2′2а11′ більше, ніж робота розширення за рахунок підведеної із зовні роботою.

При розширенні робочого тіла в процесі 1-2 t кінця розширення повинна бути нижче t холодного джерела на величину dТ.

При стисненні робочого тіла в процесі 3-4 t стиснення t, повинна бути більше.

Ефективність холодильної установки оцінюється холодильним коефіцієнтом , який визначається як відношення кількості Q відданої при охолоджуванні q₂ до роботи, витраченої в цьому циклі.

Холодовиробництво - це кількість теплоти, яка віднімається від теплоти охолоджених об'єктів в одиницю часу [Дж/с].

З циклу Карно видно, що t_р.т. буде при його адіабатном розширенні. Холодильні установки класифікуються залежно від характеру робочого тіла:

1. газова (повітряна холодильна установка)

2. парові (парокомпресорні, парожесторні, атеорбционні)

Робочими тілами в холодильних установках називаються холодоагенти.

Розділ 15.2. Цикли повітряних холодильних машин.

Розділ 15.3. Цикли парокомпресорних холодильних установок.

Розділ 15.4. Абсорбційні холодильні установки.

Розділ 15.5. Теплові насоси.