- •1.Історія економіки та економіічної думки як наука.
- •2.Предмет історії економіки та економічної думки
- •3. Методи історії економіки та економічної думки
- •4.Завдання історії економіки та економічної думки як науки
- •5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства
- •8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії
- •10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці
- •11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму
- •12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •13. Загальні риси феодального господарства у Європі
- •14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
- •15. Економічна думка Середньовічного Сходу
- •16. Економічна концепція Томи Аквінського
- •17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя
- •18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя
- •19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •23. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії
- •24. Започаткування класичної школи в Англії
- •25.Виникнення класичної політичної економії у Франції.
- •26.Економічне вчення фізіократів
- •27.Промисловий переворот в Англії: передумови, хід,наслідки.
- •28.Особливості промислового перевороту у Франції.
- •29.Особливості промислового перевороту в Німеччині
- •30.Промисловий переворот у сша.
- •31. Особливості промислового перевороту
- •32. Економічне вчення а. Сміта
- •33. Наукова спадщина д. Рікардо.
- •34.Вчення Мальтуса про реалізації суспільного продукту
- •35.Економічні погляди н. Сеніора
16. Економічна концепція Томи Аквінського
Фома Аквінський (1225/26—1274) — один із найвидатніших теологів середньовіччя, "отець церкви", "Ангельський доктор", творець цілісної релігійно-філософської системи. Тома Аквінський, будучи прихильником натурального господарства, визнавав, проте, необхідність обміну. Тому розгляд його міркувань з проблем обміну, ціни, торгівлі, торгового прибутку, грошей тощо має неабияке значення. При цьому потрібно звернути увагу на двоїстість характеристик і оцінок, які він дає економічним категоріям та явищам. Так, Аквінат дав своє тлумачення «справедливої ціни» — категорії, яка в економічному вченні каноністів заміняла категорії «вартість» («цінність»), «ринкова ціна». Витратний принцип установлення «справедливої ціни» Тома Аквінський уважав недостатнім, оскільки така ціна має узгоджуватися не лише з річчю, що продається, а й зі збитком, якого міг би зазнати продавець, недоодержавши певну кількість грошей, що відповідає його становищу в суспільстві. У такому разі «дозволено по праву продавати річ дорожче, ніж вона варта сама по собі, хоча вона не повинна продаватися дорожче, ніж коштує її власникові». «Справедливі ціни» можуть бути джерелом примноження приватної власності й створення «помірного» багатства.У своїх поглядах на торговий прибуток та лихварський процент Тома Аквінський також займав двоїсту й компромісну позицію, засуджуючи такого роду доходи як самоціль, єдину мету торгової та лихварської діяльності. Водночас, він виправдовував їх як плату за працю (у тому числі пов'язану з поліпшенням речі продавцем), відшкодування транспортних та інших витрат, винагороду за ризик та як своєрідне відшкодування втрачених доходів, котрі позикодавець міг би мати, використавши позичені гроші у власних інтересах.Гроші (монети), на думку Аквіната, виникли для полегшення обміну внаслідок домовленості між людьми. Він виділяв «внутрішню цінність» та «номінальну цінність» монети. При цьому слід звернути увагу на двоїстість підходу Томи Аквінського й до цього питання. З одного боку, він виступав проти псування монети, а з другого — уважав, що «номінальну цінність» монети може визначати держава і припускав можливість її певного відхилення від «внутрішньої цінності».Економічна думка середньовічної Західної Європи, як уже зазначалося, знайшла відображення також у різноманітних релігійних єресях, вивчення яких дасть можливість зрозуміти, що всі вони завжди мали антифеодальну спрямованість, проповідували ідеї рівності всіх людей, повернення до принципів «євангельської бідності» ранньохристиянського ладу, засуджували багатство та необмежене нагромадження власності церквою тощо.Засуджував лихварство як "ганебне ремесло", вважаючи гріхом і співучастю у незаконній справі навіть стягнення податків з лихварів. Проголосив натуральне господарство основою добробуту населення, припускаючи існування торгівлі як засобу до життя, але не як засобу наживи. Фома Аквінський був прихильником натурально-господарської концепції, виступав за самозабезпечення феодальних маєтків, їх незалежність від купців та посередників.